Ухвала суду № 39195610, 11.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/756/78/14 Головуючий у 1-й інстанції: Маринченко М.М. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання рішення щодо утримання переплати пенсії в сумі 2138 грн. 50 коп. протиправним, скасування рішення щодо утримання переплати пенсії в сумі 2138 грн. 50 коп., зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, стягнення витрат на правову допомогу, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою визнати рішення УПФ України в Оболонському районі щодо утримання з ОСОБА_3 переплати пенсії в сумі 2138,50 грн., 50 коп. протиправним та зобов'язання УПФ України в Оболонському районі міста Києва здійснити перерахунок пенсії.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, вислухавши пояснення апелянта, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що неповідомлення позивачем Управління ПФУ в Оболонському районі м. Києва про факт реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності призвело до необґрунтованої виплати позивачеві коштів у сумі 2138 грн. 50 коп., а тому відповідачем правомірно прийнято рішення про утримання вказаної суми з позивача.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Вбачається з матеріалів справи, що 17 січня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до Управління ПФУ в Оболонському районі м. Києва з заявою про призначення йому пенсії за віком.

На підставі вказаної заяви позивачу Управлінням ПФУ в Оболонському районі м. Києва призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З заперечень на адміністративний позов вбачається, що 15.10.2013 року пенсійним органом відповідно до картки страхувальника виявлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 07.02.1996 року.

Листом від 12 листопада 2013 року Управління ПФУ в Оболонському районі м. Києва поінформовано ОСОБА_3 про те, що у зв'язку з неповідомленням позивачем про своє працевлаштування виникла переплата пенсії в сумі 2138 грн. 50 коп. за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 жовтня 2011 року по 31 листопада 2013 року, яка буде утримана з його пенсії по 20% щомісячно до повного погашення.

22 листопада 2013 року позивач звернувся до Управління із заявою щодо оскарження рішення про утримання з його пенсії переплати в розмірі 2138грн. 50 коп.

Листом відповідача №12646/06/С-451 від 02 грудня 2013 року позивачу роз'яснено, що у жовтні 2013 року до відділу призначення та перерахунків пенсій надійшла інформація, що позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності у Подільському районі з 07 лютого 1996 року, відомості про зняття з реєстрації відсутні. Оскільки за період з 01 квітня 2009 року по 30 листопада 2013 року позивачу проводились виплати, передбачені непрацюючим пенсіонерам, виникла переплата у розмірі 2138 грн. 50 коп., яка підлягає поверненню.

Колегія суддів зазначає, що підставою для прийняття оспорюваного рішення стало неповідомлення позивачем Управління ПФУ в Оболонському районі м. Києва про факт реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності.

При цьому, апелянт зазначає, що факт реєстрації тільки надає статус підприємця, але набуття статусу не означає, що зареєстрована особа забезпечує себе роботою, отримує прибуток і належить до зайнятого населення.

Даючи правову оцінку обставинам справи та діям відповідача, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Частиною 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який набрав чинності з 01.07.2004, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи - підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно частини 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності така фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа має подати державному реєстраторові (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог.

Відповідно до частини 17 статті 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки ГУ Міндоходів у м. Києві ДПІ у Подільському районі м. Києва від 27 березня 2014 року № 3086/С/26-56-17-04-12 ОСОБА_3 перебуває на обліку як приватний підприємець в ДПІ у Подільському районі (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1 від 01 січня 1998 року). За період з 01 січня 2006 року по теперішній час декларації про майновий стан і доходи, про відсутність господарської діяльності до ДПІ не надходили.(а.с.99).

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12 березня 2014 року ОСОБА_3 у вказаному реєстрі не знайдений. Крім того, суд апеляційної інстанції, керуючись статтею 11 КАС України, з метою офіційного з'ясування обставин по справі, за електронним запитом від 30.05.2014 року за №18759429 встановлено, що станом на 30.05.2014 року записів щодо ОСОБА_3 не знайдено.

Таким чином, до Єдиного державного реєстру не включалися відомості про реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, не внесено запис про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, та не внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Отже, ОСОБА_3, при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії був зареєстрований як фізична особа підприємець, про що його не повідомив і на час розгляду даної справи реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 не здійснювалася, тому ОСОБА_3 відповідно не позбавлений статусу підприємця.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Пунктом «б» частини 1 статті 3 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Отже ОСОБА_3 станом на час звернення до Управління із заявою про призначення йому пенсії за віком був зайнятою особою у розумінні положень Закону України «Про зайнятість населення», а відтак, не мав права на нарахування та виплату підвищення до пенсії, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 28.03.2009 року.

Частиною 1 статті 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

Відповідно статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Вищенаведена норма права кореспондує також з приписами частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою, зокрема, встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладені неповідомлення позивачем Управління ПФУ в Оболонському районі м. Києва про факт реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності призвело до необґрунтованої виплати позивачеві коштів у сумі 2138 грн. 50 коп., відповідачем правомірно прийнято рішення про утримання вказаної суми з позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.01.2014 року у справі №К/9991/73818/12 (номер в ЄДРСР 36849930).

Інші доводи апелянта є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваній постанові.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.06.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й. Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.