Ухвала суду № 39195052, 29.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 р. Справа № 876/3939/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача Збитковської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у адміністративній справі №813/8732/13-а за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування наказу і поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування наказу № 584-о від 23.10.2013 року «Про звільнення ОСОБА_3», поновлення на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України з 23 жовтня 2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 р. позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Львівської Митниці Міністерства доходів і зборів України №584-о від 23 жовтня 2013 року «Про звільнення ОСОБА_3». Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України з 24 жовтня 2013 року. В частині поновлення на роботі постанова суду виконується негайно.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції. Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконно та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини. що мають значення для справи. Зазначає, що позивачем була подана особиста письмова заява з проханням звільнити його з займаної посади головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України, сторони досягли угоди про припинення трудового договору і, відповідно, керуючись п. 1 ст. 36 КЗпП України Львівською митницею Міндоходів був прийнятий наказ №584-о від 23.10.2013р. Наказ винесено на підставі заяви, яка була подана добровільно, без будь-якого примусу, тому він є законним. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник апелянта, апеляційну скаргу підтримав з підстав, вказаних у скарзі та просив постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Наказом Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України від 23 жовтня 2013 року №584-о «Про звільнення ОСОБА_3» позивача звільнено 23 жовтня 2013 року із займаної посади головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів, за угодою сторін, відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України. Підстава звільнення - заява позивача.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу не з'ясував та не погодив з позивачем всі умови звільнення з урахуванням права позивача на участь у прийнятті рішення щодо звільнення за угодою сторін, а отже не забезпечив всіх прав працівника при звільненні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Позивачем 23.10.2013 року подано письмову заяву про звільнення із займаної посади за угодою сторін відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Згідно з п. 1 частини 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Наведені норми КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору.

Основними умовами угоди про припинення трудового договору за п. 1 частини 1 ст. 36 КЗпП України, щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення угоди сторін, та строк, з якого договір припиняється. Визначення ж дати звільнення «за згодою сторін» є обов'язковою умовою такого звільнення, оскільки сприяє свідомому волевиявленню працівника щодо звільнення з підстав, передбачених п. 1 ст. 36 КЗпП України, відсутність належного волевиявлення не дає підстав вважати наявність наміру працівника звільнитись саме за згодою сторін, а сама по собі проста згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення, також не означає наявність угоди про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін.

Позивач посилається на те, що заява про звільнення з посади головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів була складена ним при відсутності власного внутрішнього волевиявлення за вказівкою посадової особи відповідача під впливом психологічного тиску, у тексті заяви не зазначено з якої дати слід припинити трудовий договір за угодою сторін.

Вказані обставини підтвердили допитані в судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_5 - головний інспектор Львівської митниці Міндоходів та ОСОБА_6 - заступник начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Рава-Руська», які підтвердили, що заяви на звільнення без дати складаються при поступленні на роботу, а дата проставляється працівником при звільненні.

Крім цього, на заяві про звільнення відсутній реєстраційний вхідний номер, не вказана дата з якої мало відбутися звільнення; дата проставлена разом із підписом не може бути тотожною з датою, яка би була погоджена сторонами, як дата звільнення; з табелю обліку робочого часу за жовтень 2013 року вбачається, що позивач 23.10.2013 працював.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу не з'ясував та не погодив з позивачем всі умови звільнення з урахуванням права позивача на участь у прийнятті рішення щодо звільнення за угодою сторін, а отже не забезпечив всіх прав працівника при звільненні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у адміністративній справі №813/8732/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

С.М. Кузьмич

Повний текст ухвали складено 03.06.2014 р.