Постанова № 39194947, 10.06.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 червня 2014 р. №820/9408/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Лешенко Н.О., відповідача - Кириченко О.С., Сорокового О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів , з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" , в якому просить суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" (юридична адреса: 61144, м. Харків, вул. Командарма Уборевича, 8, оф.88, код ЄДРПОУ 32236010, МФО 351533, р\р 26000060384224 у ХГРУ ПАТ КБ "Приватбанк") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 29691,18 грн. та пені в розмірі 276,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч вимогам Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до якого сплата адміністративно-господарських санкцій є обов'язковою для всіх підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, відповідач самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 29691,18 грн. у строки та в порядку, що передбачені цим Законом, у зв'язку з чим позивачем було нараховано пеню в розмірі 276,21 грн.

Відповідач, в письмових запереченнях та представники відповідача в судових засіданнях проти позову заперечували, зазнаючи, що у 2013 році товариство розраховувало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Доказів того, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів, відмовив інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України позивачем не представлено, а тому немає жодних підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій. Крім того, позивач зазначив, що основним напрямком діяльності ТОВ "Бастіон-Сервіс" є надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності та надання послуг з охорони громадян, тому у своїй діяльності керується Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства внутрішніх справ України №145/1501 від 14 грудня 2004 року та Законом України "Про охоронну діяльність", який відповідно до прикінцевих положень набрав чинності 18 жовтня 2012 року. Тому норматив робочих місць ТОВ "Бастіон-Сервіс" для працевлаштування інвалідів повинен був розраховуватись відповідно до Закону України "Про охоронну діяльність" з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі, просив суд позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991р., забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 3 ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Однак, на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2013 рік поданої відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" у 2013 році становила 329 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 13 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів становить 11 осіб.

Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМ України № 70 від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Проаналізувавши положення Закону України №875-ХІІ, суд дійшов висновку, що на підприємстві лежить обов'язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформацію, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Відповідно до листа Харківського міського центру зайнятості від 28.05.2014 року за № ХМЦЗ-03-15066, Товариством з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" були подан звіти за формою 3-ПН лише за травень - грудень 2013 року при наявності вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів, що не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи.

Отже, відповідачем протягом 2013 року не було належним чином виконано обов'язок щодо своєчасного та повного інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування в період з січня по квітень 2013 року.

Окремо суд зазначає, що жодним нормативно правовим актом, регулюючим спірні правовідносини не встановлено залежність суми адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів від кількості поданих до служби зайнятості звітів за формою 3-ПН. В даному випадку враховуються лише обставини щодо виконання обов'язку своєчасного та повного інформування уповноважених органів про наявність вказаних вакансій.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі по справі №К-13265/10 та ухвалі по справі №К-862/10.

Статтею 20 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно звіту форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів " за 2013 рік наданого відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів фонд оплати праці штатних працівників складає 4884200,00 грн., середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 329 осіб, таким чином середньорічна заробітна плата штатного працівника склала за рік 14845,59 грн., тобто сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" складає 29691,18 грн.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк ( ч. 2 ст. 20 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ")

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів) ( ч. 3 ст. 20 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ")

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Порядок нарахування пені та її сплати затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223.

Пунктом 2.1 вказаного Порядку органом контролю визнані територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Механізм нарахування пені визначений пунктом 3 Порядку нарахування пені та її сплати та передбачає наступне: порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк; одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення; пеня на пеню не нараховується; документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця; нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу);у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання; пеня сплачується роботодавцями за рахунок прибутку, що залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів стягнення пені може бути звернено на майно роботодавця в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 20 Закону.

Таким чином, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів позивачем у визначеному законодавством порядку та розмірах нарахована пеня за період з 16.04.2014 року по 16.05.2014 року в сумі 276,21 грн., згідно розрахунку суми позову.

Посилання відповідача на те, що основним напрямком діяльності ТОВ "Бастіон-Сервіс" є надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності та надання послуг з охорони громадян, тому у своїй діяльності товариство керується Законом України "Про охоронну діяльність", який і повинен застосовуватся для спірних правовідносин, суд не приймає до уваги з наступних пдстав.

Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про охоронну діяльність" дія цього Закону поширюється на правовідносини правоохоронних органів та військових формувань у процесі надання ними послуг з охорони власності та громадян у частині, що не регулюється законодавчими актами, які регламентують їх діяльність. Таким чином, сфера дії Закону України "Про охоронну діяльність" не стосується предмету спору, а тому він не є спеціальним законом для даних правовідносин.

Між тим, на думку відповідача має місце колізія у законодавстві, тому застосуванню підлягає норма закону, прийнятого пізніше (тобто Закону України "Про охоронну діяльність"). Суд відхиляє вказані доводи щодо наявності колізії, тому як зазначені закони мають різний предмет правового регулювання.

В ст. 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього. Згідно ч. 11 ст. 19 вказаного Закону норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Таким чином, при виршенні спірних правовідносин повині застосовуватися норми Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача що розрахунок нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів повинен здійснюватись лише з кількості штатних праівників, не задіяних безпосередньо у викоанні заходів охорони, оскільки

Аналіз ст..ст. 18-20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" дає підстави вважати, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 4 липня 2011 року № 21-159а11, від 17 вересня 2013 року № 21-232а13 та від 8 квітня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс» (далі - Товариство) до Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) про визнання протиправними дій та рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав до суду доказів щодо сплати боргу та вжиття заходів щодо своєчасного та повного інформування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів органи працевлаштування.

За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 71, 94, 158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" (юридична адреса: 61144, м. Харків, вул. Командарма Уборевича, 8, корпус А, кв. 88, код 32236010) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 29691.18 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто одна грн. 18 коп.) та пені в розмірі 276.21 грн. (двісті сімдесят шість грн. 21 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 13 червня 2014 року.

Суддя Волошин Д.А.