Постанова № 39194917, 11.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 р. Справа №805/5675/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Рижук В.І.

за участю:

представника позивача: Михайлець К.І.

представника відповідача: Васін В.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки про стягнення витрат,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки (надалі - відповідач) про стягнення витрат у розмірі 16 498,81 грн.

Позов мотивовано відмовою відповідача у прийнятті до відшкодування виплачених позивачем сум основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також сум витрат з виплати і доставки відносно наступних осіб: ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_16; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19; ОСОБА_20; ОСОБА_21; ОСОБА_22; ОСОБА_23; ОСОБА_24; ОСОБА_25; ОСОБА_26; ОСОБА_27; ОСОБА_28; ОСОБА_29; ОСОБА_30; ОСОБА_31; ОСОБА_32; ОСОБА_33; ОСОБА_34; ОСОБА_35; ОСОБА_36; ОСОБА_37; ОСОБА_38; ОСОБА_39 ОСОБА_40; ОСОБА_41; ОСОБА_42; ОСОБА_43 всупереч «Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасного випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. N 5-4/4 від та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 376/7697 від 16.05.2003 р.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримала та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що відсутні підстави для відшкодування відповідачем заявлених позивачем витрат, у зв'язку із неналежністю зазначених позивачем у розрахунках осіб до непрацездатних осіб, що визначені ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Щодо ОСОБА_3 відповідач вважає, що відсутні підстави для відшкодування Пенсійному фонду України Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплат пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам країн - учасниць СНД. Щодо ОСОБА_41 та ОСОБА_42 відповідач вказує на відсутність доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між смертю потерпілого та одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 21956561. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 26351607. Державну реєстрацію Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки (ідентифікаційний код 25968412) припинено 26.05.2014р., правонаступником є Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки.

Зазначене підтверджується інвомацією з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, доступ до якого впроваджено на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012р. за № 2105/22417.

Позивачем та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки складено акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень 2014р. та лютий 2014р.

Позивачем та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки складено акт щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за березень 2014р.

Також, до вказаних актів складені таблиці розбіжностей.

До суду надані складені позивачем списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у січні 2014р., лютому 2014р. та березні 2014р., а також списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по Управлінню Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки, які не прийняті до відшкодування у січні 2014р., лютому 2014р. та березні 2014р. при цьому списки за січень та лютий 2014р. складені Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки, а список за березень 2013р. - відповідачем.

Із вказаних списків вбачається, що до відшкодування не прийняті витрати за період січень-березень 2014р. за наступними особами: ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_16; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19; ОСОБА_20; ОСОБА_21; ОСОБА_22; ОСОБА_23; ОСОБА_24; ОСОБА_25; ОСОБА_26; ОСОБА_27; ОСОБА_28; ОСОБА_29; ОСОБА_30; ОСОБА_31; ОСОБА_32; ОСОБА_33; ОСОБА_34; ОСОБА_35; ОСОБА_36; ОСОБА_38; ОСОБА_41; ОСОБА_43. Також, за період лютий-березень 2014р. не прийняті до відшкодування витрати за ОСОБА_39, за період січень-лютий 2014р. не прийняті до відшкодування витрати за ОСОБА_42 та за ОСОБА_37.

Всього до відшкодування не прийнято 16 498,81 грн., у тому числі: за січень 2014р. основний розмір пенсії 5 456,49 грн. та витрати на доставку пенсії 18,58 грн.; за лютий 2014р. основний розмір пенсії 5 704,39 грн. та витрати на доставку пенсії 20,54 грн.; за березень 2014р. основний розмір пенсії 5 280,44 грн. та витрати на доставку пенсії 18,37 грн.

Відповідачем у вказаних списках зазначені наступні підстави неврахування витрат

- ОСОБА_3: не враховані суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну;

- ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_16; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19; ОСОБА_20; ОСОБА_21; ОСОБА_22; ОСОБА_23; ОСОБА_24; ОСОБА_25; ОСОБА_26; ОСОБА_27; ОСОБА_28; ОСОБА_29; ОСОБА_30; ОСОБА_31; ОСОБА_32; ОСОБА_33; ОСОБА_34; ОСОБА_35; ОСОБА_36; ОСОБА_37; ОСОБА_38; ОСОБА_39: не враховані суми витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника (чоловіку (дружині), у випадку коли він (вона) на момент смерті потерпілого не перебували на його триманні;

- ОСОБА_41; ОСОБА_42: відсутність висновку МСЕК про причинно-наслідковий зв'язок смерті з каліцтвом або профзахворюванням;

- ОСОБА_43: не враховані суми витрат на виплату пенсії, оскільки нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014р. у справі №805/15513/13-а позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Макіївки Донецької області про стягнення витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з липня 2013 року по вересень 2013 року, - задоволено частково, стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області витрати по особовій справі ОСОБА_3, якому виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з липня по вересень 2013 року в сумі 450,00 грн. та витрати на доставку пенсії у розмірі 3,57 грн.

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 25.02 2014р. №К/800/8615/14 та від 25.02 2014р. №К/800/8789/14 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2014р. у справі №805/1758/14 позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення витрат за період з жовтня по грудень 2013 року задоволено частково, стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області витрати по особовій справі ОСОБА_3 за період з жовтня 2013 року по грудень 2013 року в загальній сумі 453,57 коп.

Вказана постанова залишена без змін за наслідками апеляційного оскарження Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014р.

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 24.04 2014р. №К/800/22117/14 та від 24.04 2014р. №К/800/22192/14 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Із наданих матеріалів пенсійних справ судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (згідно копії паспорту громадянина України) постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався у Сургутському вантажно-транспортному управлінні (м. Сургут) 3 грудня 1982 року, про що складений акт за формою Н-1, йому встановлена третя група інвалідності, причиною якої стало трудове каліцтво, та призначена пенсія по інвалідності.

ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_16; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19; ОСОБА_20; ОСОБА_21; ОСОБА_22; ОСОБА_23; ОСОБА_24; ОСОБА_25; ОСОБА_26; ОСОБА_28; ОСОБА_29; ОСОБА_30; ОСОБА_31; ОСОБА_32; ОСОБА_33; ОСОБА_34; ОСОБА_35; ОСОБА_36; ОСОБА_37; ОСОБА_38; ОСОБА_39 на момент смерті годувальника не досягли 55 років та були працездатними.

ОСОБА_44, ІНФОРМАЦІЯ_2, призначена пенсія по втраті годувальника - ОСОБА_45, який помер від хронічного обструктивного бронхіту ІНФОРМАЦІЯ_10. Належні докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між професійним захворюванням та смертю годувальника, а саме витяг із акта огляду у МСЕК, суду не надані. На час смерті годувальника ОСОБА_44 виповнився 61 рік, однак, вона працювала, що підтверджується копією трудової книжки.

ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_3, призначена пенсія по втраті годувальника - ОСОБА_46, якому була встановлена ІІІ група інвалідності у зв'язку із професійним захворюванням - пневмоколіоз і який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 від цього захворювання. На час смерті годувальника ОСОБА_27 виповнилося 56 років, однак, вона працювала, що підтверджується копією трудової книжки.

ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 11.11.2010р. призначено пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_47, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_12 внаслідок нещасного випадку на виробництві. Вказане підтверджено актом про нещасний випадок на виробництві, свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про шлюб та заявою від 11.11.2010р. На день смерті годувальника ОСОБА_38 не досягла пенсійного віку, вона не працювала, про що свідчать записи у трудовій книжці і мала на утриманні неповнолітніх дітей від загиблого: ОСОБА_48, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_49, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_50, ІНФОРМАЦІЯ_7, двом з яких не виповнилося 8 років, що підтверджено довідкою-актом про сумісне проживання, свідоцтвами про народження дітей.

У постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014р. у справі №805/15513/13-а встановлено, що ОСОБА_38 з 01.10.1984р. отримувала пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, що підтверджено розпорядженням про призначення пенсії від 09.10.1984р., а з 2010 року перейшла на пенсію по втраті годувальника, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 36 Закону України № 1058, але це право не пов'язано із страховим випадком в розумінні Закону № 1105.

Із наданих документів з пенсійних справ вбачається, що ОСОБА_41, ІНФОРМАЦІЯ_8, призначена пенсія по втраті годувальника - ОСОБА_51, який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 від хронічного бронхіту. ОСОБА_42, ІНФОРМАЦІЯ_9, призначена пенсія по втраті годувальника - ОСОБА_52, який помер ІНФОРМАЦІЯ_14 від хронічного обструктивного бронхіту.

Проте, позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність причинного зв'язку смерті ОСОБА_51 та ОСОБА_52 з одержаним ними каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно акта про нещасний випадок №3 від 15.05.2009р. ОСОБА_43 постраждав внаслідок нещасного випадку в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьби із злочинністю. Згідно виписки з акта огляду МСЕК №110486 від 05.02.2009р., причина інвалідності ОСОБА_43 пов'язана з виконанням службових обов'язків. Із розпорядження від 23.01.2012р. №176818 вбачається, що йому призначено пенсію по інвалідності

Відповідно до п.4 «Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасного випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. N 5-4/4 від та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 376/7697 від 16.05.2003р., встановлено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до ст. 1 Угоди «Про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 року пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

Із наведеного вбачається, що взаємні розрахунки між державами можуть провадитися за наявності відповідних двосторонніх договорів.

Згідно ст. 5 вказаної Угоди, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 1 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст. 4 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду, про що зазначено у ст. 12 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За пенсійним страхуванням, згідно з пунктом 1 статті 25 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з частиною четвертою статті 26 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України.

Відповідно до п. 5 ч.1 статті 24 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на ту категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини другої статті 2 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закон.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Також, слід зазначити, що п. «а» ч. 1 статті 27 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до ст. 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення громадян здійснюється за рахунок страхових джерел Пенсійного фонду. Джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду.

Статтями 21 та 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім цього пункту передбачено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Із наведеного вбачається обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як убачається з пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ПФУ - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України.

Зазначена правова позиція відображена у висновках Верховного Суду України в постанові від 21.11.2011р. № 21-361а11.

З огляду на викладене витрати позивача, пов'язані з виплатою ОСОБА_3 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків як належного страховика від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно розрахунків суми позову та списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які не прийняті до відшкодування, за січень-березень 2014р. по ОСОБА_3 відшкодуванню підлягає 450 грн. основного розміру пенсії та 3,57 грн. витрат на доставку пенсії, всього 453,57 грн.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є : 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

ОСОБА_38 на момент смерті чоловіка не досягла пенсійного віку. Після досягнення наймолодшим з дітей восьмирічного віку ОСОБА_38 втратила право на отримання страхових виплат в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

У зв'язку із недосягненням 55 років на момент смерті годувальника ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_16; ОСОБА_17; ОСОБА_18; ОСОБА_19; ОСОБА_20; ОСОБА_21; ОСОБА_22; ОСОБА_23; ОСОБА_24; ОСОБА_25; ОСОБА_26;; ОСОБА_28; ОСОБА_29; ОСОБА_30; ОСОБА_31; ОСОБА_32; ОСОБА_33; ОСОБА_34; ОСОБА_35; ОСОБА_36; ОСОБА_37; ОСОБА_39 відсутністю доказів щодо непрацездатності цих осіб на момент смерті годувальника, суд вважає, що відповідач обґрунтовано відмовив в прийнятті до відшкодування витрат з виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки вона не належить до непрацездатних осіб, що визначені ч. 2 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Витрати по ОСОБА_44 та ОСОБА_27 також не підлягають відшкодуванню, оскільки на момент смерті годувальника та після цього вони працювали.

Згідно з абз. 2 ч. 9 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у ст. 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із ст. 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Оскільки, позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність причинного зв'язку смерті ОСОБА_51 та ОСОБА_52 з одержаним ними каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суд вважає, що позовні вимоги в частині витрат по ОСОБА_41 та ОСОБА_42 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Витрати позивача по пенсіонеру ОСОБА_43 не підлягають відшкодуванню відповідачем, оскільки акт про нещасний випадок від 14 травня 2009 року № 3 складений відповідно до «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи Міністерства внутрішніх справ України», який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346.

Крім того, суд вважає, що вимога про стягнення заборгованості, пов'язаної з виплатою пенсій, є обґрунтованою і повністю кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена правова позиція відображена у висновках Верховного Суду України в постанові від 21.11.2011р. № 21-333а11.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач є правонаступником Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки, з відповідача підлягає стягненню основний розмір пенсії та сума витрат з виплати і доставки пенсій пенсіонеру ОСОБА_3 за період січень-березень 2014р. у загальному розмірі 453,57 грн.

З урахуванням викладеного, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки про стягнення витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки (ідентифікаційний код 26351607; 86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Пананіна, 1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки (ідентифікаційний код 21956561; 86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Руденко, буд.19) суму витрат у розмірі 453 (чотириста п'ятдесят три) гривні 57 (п'ятдесят сім) копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 11 червня 2014 року, складання постанови у повному обсязі - 13 червня 2014 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Куденков К.О.