Рішення № 39190531, 26.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5743/14 26.05.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК»

До відповідача дочірнього підприємства фірми «Екотехніка-М»

Про стягнення 181407,66 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Нікольчук В.В. (за дов.)

від відповідача Пацкан Я.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ІТАК» до дочірнього підприємства фірми «Екотехніка-М» про стягнення за договором поставки № 125 від 01.07.2013 181407,66 грн., з яких: 167793,76 грн. боргу, 8400,69 грн. пені, 1917,97 грн. трьох процентів річних, 3295,24 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою суду від 02.04.2014 порушено провадження у справі № 910/5743/14.

Відповідач у поданих суду запереченнях зазначив, що позивачем не вірно визначено інфляційну складову боргу. Так, позивач обчислює інфляційні нарахування на суму заборгованості, в тому числі за березень 2014 р., а саме: з 01 по 28 березня 2014 року. При цьому позивач використовує показник індексу інфляції за березень 2014 року - 100,6%. У той же час, показники індексу інфляції за березень 2014 року були оприлюднені на сайті Державної служби статистики України лише 07.04.2014 р., тобто після подання позовної заяви та порушення провадження у справі.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.07.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «ІТАК» (постачальником) та дочірнім підприємством фірмою «Екотехніка-М» (покупцем) укладено договір поставки № 125 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник на замовлення покупця зобов'язується виготовити флексографічним способом та передати у власність покупця друковану продукцію найменуванням, кількістю та за ціною, вказаними у видатковій накладній, що є невід'ємною частиною Договору (далі - продукція), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію на умовах даного Договору.

Оплата за окрему партію продукції здійснюється протягом 30 календарних днів після дати отримання продукції покупцем (п. 2.2 Договору).

В період з 15.08.2013 по 07.02.2014 постачальник поставив, а покупець отримав товару на загальну суму 388098,07 грн..

Вимога позивача від 04.03.2014 (отримана відповідачем 05.03.2014) задоволена відповідачем частково на суму 220304,31 грн., заборгованість на суму 167793,76 грн. не погашена.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 167793,76 грн. відповідачем не сплачена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 167793,76 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

За пунктом 6.2 Договору, у разі порушення покупцем строків оплати продукції, він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості партії продукції з кожний день прострочення.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, до стягнення з відповідача підлягає 8400,69 грн. пені

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

При цьому підставою для нарахування індексу інфляції є факт прострочення, а не дата визначення індексу Державною службою статистики України. Крім того, у березні 2014 року індекс інфляції склав 102,2 відсотки, а не 100,6 відсотка, які застосовані позивачем при визначені боргу з урахуванням індексу інфляції за вказаний місяць. Вказані обставини спростовують доводи відповідача про неправомірний розрахунок інфляційної складової боргу.

За розрахунком позивача, з відповідача підлягає стягненню 3295,24 грн. інфляційних (борг з урахуванням індексу інфляції - 171089 грн.) та 1917,97 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства фірми «Екотехніка-М» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94 літ. «А», код 24363204) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК» (02068, м. Київ. вул. Анни Ахматової, 5, код 16476839) 171089,00 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 8400,69 грн. пені, 1917,97 грн. трьох процентів річних, 3628,15 грн. судового збору.

Рішення підписано 11.06.2014

Суддя С. А. Ковтун