Рішення № 39190437, 10.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9602/14 10.06.14

За позовом ТОВ "Об'єднані системи зв'язку"

до ТОВ"Геліус-Буд"

про стягнення 37 422,00 грн., 3% річних - 58,44 грн., пеню - 253,24 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача Перевознікова І.С.(дов. від 03.10.2013)

Від відповідача Лепень О.В.(дов. від 01.06.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов договору підряду на виконання робіт № 30-12 від 07.11.2012 в розмірі 37 422,00 грн. основного боргу, 3% річних - 58,44 грн., пені - 253,24 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2014 порушено провадження у справі №910/9602/14 та призначено до розгляду на 05.06.2014.

05.06.2014 в судовому засіданні було оголошено перерву на 10.06.2014 для подання додаткових доказів по справі.

Розгляд справи відкладено на 10.06.2014.

В судове засідання 10.06.2014 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав суду докази сплати основної суми заборгованості в розмірі 37 421,20 грн., а саме платіжне доручення № 402 від 30.05.2014.

Представник позивача просив суд припинити провадження в частині стягнення основного боргу, в іншій частині позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача не подав заперечень проти стягнення 3% річних - 58,44 грн. та пені - 253,24 грн.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «Геліус-буд» (надалі відповідач та/або Генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Об'єднані системи зв'язку» (надалі позивач та/або Підрядник) року був укладений договір підряду на виконання робіт № 30-12 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Підрядник за завданням Генпідрядника зобов'язується на свій ризик виконати на Об'єкті: «Готельно-офісний комплекс з житловими апартаментами на бульварі Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва» роботи з монтажу диспетчерського зв'язку в 16 ліфтових кабінах, встановлення системи контролю доступу та монтаж підвісного кабелю для рекламних моніторів встановлених в п'яти ліфтових кабінах (Hotel Guest Elevators El (PW17/20-19), Hotel Guest Elevators E2 (PW17/20-19), Hotel Guest Elevators E3 (PW17/20-19), Parking Elevator E8 (PW17/10-19), Fitness/Hotel Elevator E13 (PW 13|16-19)), згідно узгодженому з представниками Оператора проекту, включаючи закупівлю та постачання необхідних матеріалів та обладнання, організацію та виконання всіх необхідних будівельних, монтажних та інших робіт, а також здачу цих робіт приймальним комісіям Оператора та міжнародного Страхувальника (надалі - Роботи), а Генпідрядник зобов'язується забезпечити Підряднику доступ до Об'єкту, надати документацію, необхідну для виконання Підрядником Робіт за цим Договором, прийняти закінчені роботи та оплатити їх на умовах цього Договору.

Згідно п. 2.1. договору, ціна Робіт за цим договором, згідно з договірною ціною № 1 (Додаток № 1 до Договору) складає з урахуванням ПДВ 117 421 грн. 20 коп.

Положення підпункту 2.2.2. п. 2.2. договору, визначають, що оплата Робіт здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання Сторонами Актів приймання виконання будівельних робіт та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3 згідно розділу 4 договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, позивачем були виконані, а відповідачем прийнято підрядні роботи на загальну суму 117 421, 20 грн., про що між сторонами були складені та підписані: Довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 від 24.02.2014 та Акт № М-1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року (підписаний 24.02.2014).

Так, виконані позивачем роботи були частково оплачені відповідачем у розмірі 80 000 грн. 00 коп. 20.03.2013, що підтверджується копією банківської виписки(копія в матеріалах справи). Проте залишок у розмірі 37 422 грн. 00 коп. на момент звернення позивача із даною позовною заявою до суду так і не був сплачений.

Враховуючи ту обставину, що роботи є такими, які виконані, та не заперечуються відповідачем, приймаючи до уваги встановлені строки остаточної оплати Роботи, які порушені відповідачем, позивачем були вжиті заходи досудового врегулювання спору.

Так, позивачем на адресу відповідача засобом поштового відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення такого поштового відправлення 03.04.2014 була надіслана Претензія із проханням здійснити остаточний розрахунок за Договором та перерахувати залишкову суму боргу на реквізити позивача. Однак позивача всупереч приписам ст. 8 ГПК України не було повідомлено про результати розгляду вище зазначених претензій, а залишок несплаченої за виконані роботи оплати так і не були сплачені.

Таким чином, станом на момент звернення із даною позовною заявою, сума основного боргу складала 37 422 грн. 00 коп.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

В судовому засіданні відповідач подав суду докази сплати заборгованості перед позивачем в сумі 37 421,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 402 від 30.05.2014.

У зв'язку з наведеним суд припиняє провадження в частині стягнення з відповідача 37 421,20 грн. основного боргу.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.

Дослідивши матеріали справи та зважаючи на те, що борг відповідачем сплачено і між сторонами не залишилось неврегульованих питань, суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 37 421,20 грн. При цьому суд враховує, що припинення провадження у справі не суперечить вимогам закону і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 58,44 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, 3% річних становлять 58,44 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договірної ціни за кожен день прострочення, яка згідно розрахунку позивача становить 253,24 грн.

Пунктом 11.3. договору, визначено, що за прострочення оплати фактично виконаних належним чином Робіт, Генпідрядник сплачує Підряднику неустойку, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 253,24 грн. З цією сумою суд погоджується, так як позивачем вона розрахована арифметично вірно.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 3% річних та пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, стягнення основного боргу припиняється у зв'язку з його оплатою.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 37 421,20 грн.

2. В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані системи зв'язку" задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус-Буд" (01135, м. Київ, Шевченківський район, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 12, код ЄДРПОУ 32769878) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднані системи зв'язку" (03164, м. Київ, Святошинський район, вул. Клавдіївська, буд. 23/15, кв. 5, код ЄДРПОУ 34295958) 3% річних в розмірі 58(п'ятдесят вісім) грн. 44 коп., пеню в сумі 253(двісті п'ятдесят три) грн. 24 коп. та судовий збір у розмірі 1 827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 13.06.2014