Ухвала суду № 39189176, 04.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7893/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Лісніченка Л.О., представника відповідача Кочура Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №00002122210 від 06.02.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» (далі - ТОВ «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ») звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №00002122210 від 06.02.2013 року.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення є незаконним та необґрунтованим у зв'язку із тим, що з боку позивача відсутні будь-які факти порушень норм Податкового кодексу України та документального оформлення операцій з придбання товарів, які здійснювались відповідно до вимог чинного законодавства, всі правочини були вчинені з метою створити передбачені ними правові наслідки, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарські операції, передбачені договорами, фактично відбулись.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ТОВ «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Лісніченка Л.О., представника відповідача Кочура Ю.О., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

У період з 29.12.2012 року по 29.12.2012 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було проведено позапланову виїзну перевірку платника податків ТОВ ТРК «КЛУБ - ТВ» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Логістик-Голд» у липні 2010 року та січні 2011 року, та з платником податків ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» у грудні 2010 року.

За результатами перевірки було складено акт №8112/22-1/33659151 від 29.12.2012 року (а.с.10-22), у висновках якого встановлено порушення позивачем вимог: пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в розмірі 364227 грн. за період липень 2010 року, грудень 2010 року та січень 2011 року.

На підставі висновків, зазначених у акті перевірки, ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212210 від 06.02.2013 року, яким ТОВ ТРК «КЛУБ - ТВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 364227 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 72725 грн. (а.с.9)

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ ТРК «КЛУБ - ТВ» оскаржило його в адміністративному порядку до органів податкової служби. За наслідками адміністративного оскарження Міністерство доходів і зборів України рішенням №1237/6/99-10-01-15 від 22.04.2013 року залишило без змін податкове повідомлення-рішення №0000212210 від 06.02.2013 року та рішення, прийняте за результатом розгляду первинної скарги, а скаргу без задоволення (а.с.36-38).

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Під час перевірки відповідачем було встановлено завищення ТОВ ТРК «КЛУБ - ТВ» по взаємовідносинам з ТОВ «Логістик-Голд» та ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» суми податкового кредиту в розмірі 364227 грн.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на матеріалах перевірок, здійснених по контрагентам позивача по ланцюгу постачання, а саме: Акту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 28.07.2011 року №743/23-1/37089959 «Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Логістик-Голд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 05.05.2010 року по 30.06.2011 року», у висновках якого зазначено, що враховуючи те, що згідно звітів, наданих ТОВ «Логістик-Голд» до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси неможливо встановити наявність умов для ведення господарської діяльності, наявність чи відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215 та ст.228 Цивільного кодексу України, усі операції купівлі-продажу за участю ТОВ «Логістик-Голд» за період з 05.05.2010 року по 30.06.2011 року податкові зобов'язання на суму 13506757 грн. та податковий кредит на суму 13373327 грн. підлягають під ознаки нікчемності; Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва №967/2306/37242280 від 23.02.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КК «Оверест Компані ЛТД» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.11.2010 року по 31.2011 року», відповідно до якого не підтверджено взаємовідносини ТОВ «КК «Оверест Компані ЛТД» з постачальниками.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.07.2010 року між ТОВ «Логістик-Голд» (виконавець) та ТОВ ТРК «КЛУБ - ТВ» (замовник) було укладено договір про виготовлення відеопродукції №07/10-1 (а.с.39), відповідно до якого зокрема:

- п.1.1 виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з виготовлення відеопродукції особисто або з залученням третіх осіб;

- п.2.2 оплата наданих послуг здійснюється після підписання Акту наданих послуг.

- п.2.3 послуги вважаються наданими та прийнятими Замовником з моменту підписання Акту наданих послуг уповноваженими представниками Сторін.

На виконання умов Договору №07/10-1 від 10.07.2010 року позивачем було надано додатки до Договору №07/10-1 від 10.07.2010 року, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, платіжні доручення, а саме:

На виконання Додатку №1 від 10.07.2010 року (а.с.41) було надано акт здачі-прийняття робіт № ЛГ-073019 від 30.07.2010 року, проте у графі «ЗАТВЕРДЖУЮ» директор ТОВ «Логістик - Голд» - відсутній підпис особи, якою даний акт повинен був бути підписаний; відсутні ідентифікаційні данні особи, яка даний акт повинна була підписати; відсутня печатка ТОВ «Логістик - Голд».

На виконання даного додатку була надана податкова накладна від 19.07.2010 року №71901 (а.с.74) та платіжне доручення від 19.07.2010 року №157 (а.с.88).

Таким чином, акт здачі-прийняття робіт № ЛГ-073019 від 30.07.2010 року складений та підписаний на 11 днів пізніше, чим виписана податкова накладна від 19.07.2010 року №71901 та проведено платіж від 19.07.2010 року №157.

На виконання Додатку №2 від 01.09.2010 року (а.с.43) було надано:

- акт здачі-прийняття робіт № ЛГ-093029 від 30.09.2010 року, проте у графі «ЗАТВЕРДЖУЮ» директор ТОВ «Логістик - Голд» - відсутній підпис особи, якою даний акт повинен був бути підписаний та відсутня печатка ТОВ «Логістик - Голд»;

- податкові накладні: від 27.09.2010 року №92704 (а.с.69), від 29.09.2010 року

№92304 (а.с.68), від 29.09.2010 року №92903 (а.с.70);

- платіжні доручення: від 27.09.2010 року №239 (а.с.93), від 29.09.2010 року №245 (а.с.92), від 29.09.2010 року №244 (а.с.94).

Отже, акт здачі-прийняття робіт № ЛГ-093029 від 30.09.2010 року складений та підписаний пізніше, чим виписані податкові накладні: від 27.09.2010 року №92704, від 29.09.2010 року №92304, від 29.09.2010 року №92903 та проведено платежі: від 27.09.2010 року №239, від 29.09.2010 року №245, від 29.09.2010 року №244.

На виконання Додатку №3 від 01.10.2010 року (а.с.45) було надано:

- акт здачі-прийняття робіт № ЛГ-103003 року від 30.10.2010, в проте у графі «ЗАТВЕРДЖУЮ» директор ТОВ «Логістик - Голд» - відсутній підпис особи, якою даний акт повинен був бути підписаний; відсутня печатка ТОВ «Логістик - Голд»;

- податкова накладна від 13.10.2010 року №101303 (а.с.66);

- платіжне доручення від 13.10.2010 року №262 (а.с.91).

Таким чином, акт здачі-прийняття робіт № ЛГ-103003 від 30.10.2010 року складений та підписаний на 17 днів пізніше, чим виписана податкова накладна від 13.10.2010 року №101303 та проведено платіж від 13.10.2010 року №262.

На виконання Додатку №4 від 25.12.2010 року (а.с.47) було надано:

- акт здачі-прийняття робіт б/н від 31.01.2011 року (а.с.54);

- податкова накладна від 30.01.2011 року №13002 (а.с.65).

- платіжні доручення: від 18.02.2011 року №41 (а.с.85), від 18.02.2011 року №38 (а.с.86), від 21.02.2011 року №42 (87) (відповідно до договору відступлення від 31.01.2011 року укладеного між ТОВ «Логістик - Голд», ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» та ТОВ ТРК "КЛУБ-ТВ").

Відтак, акт здачі-прийняття робіт б/н від 31.01.2011 року складений та підписаний пізніше, чим виписана податкова накладна від 30.01.2011 року №13002.

На виконання Додатку №4/1 від 25.12.2010 року було надано:

- акт здачі-прийняття робіт № ЛГ- від 14.01.2011 року (а.с.55);

- податкова накладна від 15.01.2011 року №11503 (а.с.64);

- платіжні доручення: від 18.02.2011 року №41 (а.с.85), від 18.02.2011 року №38 (а.с.86), від 21.02.2011 року №42 (а.с.87) (відповідно до договору відступлення від 31.01.2011 року між ТОВ «Логістик - Голд», ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» та ТОВ ТРК «КЛУБ-ТВ»).

Також, 15.07.2010 року між ТОВ «Логістик-Голд» (виконавець) та ТОВ ТРК «КЛУБ - ТВ» (замовник) було укладено договір про виготовлення відеопродукції №07/10-107/10-2 (а.с.56). Згідно з умовами договору, а саме:

- п.1.1. «Рекламодавець доручає, а Рекламне Агентство зобов'язується виконати наступні роботи з надання рекламної послуги: забезпечує доведення реклами до споживачів шляхом розповсюдження серед населення і підприємств України на виставках України».

- п.2.2. «Рекламодавець оплачує послуги, надані Рекламним Агентством у термін 10 днів з моменту підписання Акту наданих послуг... ».

На виконання умов Договору №07/10-2 від 15.07.2010 року були надані додатки до Договору №07/10-2 від 15.07.2010 року, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, платіжні доручення, а саме:

На виконання додатку №1 від 15.07.2010 року (а.с.58) було надано:

- акт здачі-прийняття робіт № ЛГ-073122 від 31.07.2010 року (а.с.62), в проте у графі «ЗАТВЕРДЖУЮ» директор ТОВ «Логістик - Голд» - відсутній підпис особи, якою даний акт повинен був бути підписаний; відсутні ідентифікаційні данні особи, яка даний акт повинна була підписати; відсутня печатка ТОВ «Логістик - Голд»;

- податкові накладні: від 27.07.2010 року №072704 (а.с.72) та від 28.07.2010 року №072803 (а.с.73).

- платіжні доручення: від 27.07.2010 року №172 (а.с.95), від 28.07.2010 року №173 (а.с.90).

Таким чином, акт здачі-прийняття робіт № ЛГ-073122 від 31.07.2010 року складений та підписаний пізніше, чим виписані податкові накладні: від 27.07.2010 року №072704, від 28.07.2010 року №072803 та проведено платежі: від 27.07.2010 року №172, від 28.07.2010 року №173.

На виконання Додатку №2 від 15.08.2010 (а.с.59) року було надано:

- акт здачі-прийняття робіт № ЛГ-083018 від 30.08.2010 року (а.с.63), в проте у графі «ЗАТВЕРДЖУЮ» директор ТОВ «Логістик - Голд» - відсутній підпис особи, якою даний акт повинен був бути підписаний; відсутні ідентифікаційні данні особи, яка даний акт повинна була підписати; відсутня печатка ТОВ «Логістик - Голд»;

- податкова накладна від 30.08.2010 року №83003 (а.с.71);

- платіжне доручення від 30.08.2010 року №209 (а.с.96).

На виконання Додатку №3 від 15.09.2010 року (а.с.60) надано:

акт здачі-прийняття робіт № ЛГ-093030 від 30.09.2010 року, в проте у графі «ЗАТВЕРДЖУЮ» директор ТОВ «Логістик - Голд» - відсутній підпис особи, якою

даний акт повинен був бути підписаний; відсутня печатка ТОВ «Логістик - Голд»;

- податкова накладна від 24.09.2010 року №92402 (а.с.67);

- платіжне доручення від 24.09.2010 року №238 (89).

Таким чином, акт здачі-прийняття робіт № ЛГ-093030 від 30.09.2010 року складений та підписаний пізніше, чим виписана податкова накладна від 24.09.2010 року №92402 та проведено платіж від 24.09.2010 року №238.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що види наданих згідно актів прийому-здачі послуг носять загальний характер і фактично відтворюють умови договору (додатків до договору) про надання послуг стосовно зобов'язань виконавця за цим договором. При цьому позивачем не зазначено та жодним чином не підтверджено, в якій самій формі було викладено результати проведених послуг.

Також, не зрозуміло яким саме чином забезпечувалось доведення реклами до споживачів, де проходило розповсюдження рекламної продукції, на яких виставках України, у якій кількості (відповідно до умов договору).

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що 01.12.2010 року між ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» (надалі Виконавець) та ТОВ ТРК «КЛУБ-ТВ» (надалі Замовник) було укладено договір про надання послуг №12/10-1 (а.с.97). Згідно з умовами договору, а саме: п.1.3. «Вартість та вид наданих Виконавцем послуг та строки Сторони узгоджують у Додатках до даного договору».

Договір підписаний директором ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» Ніколаєнко С.І. та директором ТОВ ТРК «КЛУБ-ТВ» - Асатуровим Р.Р. та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов Договору №12/10-1 від 01.12.2010 року позивачем були надані акт здачі-прийняття робіт, податкові накладні, платіжні доручення, а саме: акт здачі-прийняття робіт №24 від 30.12.2010 року, в проте у графі «ЗАТВЕРДЖУЮ» директор ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» відсутній підпис особи, якою даний акт повинен був бути підписаний; відсутні ідентифікаційні данні особи, яка даний акт повинна була підписати; відсутня печатка ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД»; підписаний цей документ від ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» невстановленою особою - ОСОБА_5; податкові накладні: від 20.12.2010 року №120707 (а.с.76), від 20.12.2010 року №122014 (а.с.77) - документ підписані від ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» невстановленою особою - ОСОБА_5; платіжні доручення: від 20.12.2010 року №345 (а.с.83), від 20.12.2010 року №347 (а.а.82).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що акт здачі-прийняття робіт №24 від 30.12.2010 року складений та підписаний пізніше, чим виписані податкові накладні: від 20.12.2010 року №120707, від 20.12.2010 року №122014 та проведено платежі: від 20.12.2010 року №345, від 20.12.2010 року №347.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що види наданих згідно актів прийому-здачі послуг носять загальний характер і фактично відтворюють умови договору (додатків до договору) про надання послуг стосовно зобов'язань виконавця за цим договором. При цьому Позивачем не зазначено та жодним чином не підтверджено, в якій самій формі було викладено результати проведених послуг та не зрозуміло яким саме чином забезпечувалось доведення реклами до споживачів, де проходило розповсюдження рекламної продукції, на яких носіях, у якій кількості (відповідно до умов договору).

Також, 17.11.2010 року між ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» (надалі Виконавець) та ТОВ ТРК «КЛУБ-ТВ» (надалі Замовник) було укладено договір про надання послуг №11/10-1 (а.с.100), який підписаний директором ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» Ніколаєнко С.І. та директором ТОВ ТРК «КЛУБ-ТВ» - Асатуровим Р.Р. та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов Договору №11/10-1 від 17.11.2010 року позивачем було надано:

- акт здачі-прийняття робіт б/н від 29.11.2010 року (підписаний директором від ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» - Ніколаєнко С.І.) (а.с.103);

- податкова накладна від 29.11.2010 року №112905 (підписана директором від ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» - Ніколаєнко С.І.) (а.с.78);

- платіжне доручення від 29.11.2010 року №315 (а.с.84);

- акт здачі-прийняття робіт №23 від 30.12.2010 року (а.с.104), в проте у графі «ЗАТВЕРДЖУЮ» директор ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» - відсутній підпис особи, якою даний акт повинен був бути підписаний; відсутні ідентифікаційні данні особи, яка даний акт повинна була підписати; відсутня печатка ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД», підписаний директором від ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» - Ніколаєнко С.І.;

- податкові накладні від 17.12.2010 року №122017 (а.с.75), від 16.12.2010 року №121715 (а.с.79) - документ підписаний від ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» невстановленою особою - ОСОБА_5;

- платіжні доручення: від 16.12.2010 року №342 та №343 (а.с.80-81).

Таким чином, акт здачі-прийняття робіт №23 від 30.12.2010 року складений та підписаний пізніше, чим виписані податкові накладні від 17.12.2010 року №122017, від 16.12.2010 року №121715 та проведено платежі від 16.12.2010 року №342 та №343.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що види наданих згідно актів прийому-здачі послуг носять загальний характер і фактично відтворюють умови договору (додатків до договору) про надання послуг стосовно зобов'язань виконавця за цим договором. При цьому позивачем не зазначено та жодним чином не підтверджено, в якій самій формі було викладено результати проведених послуг.

Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги той факт, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АГ №549556) від 12.12.2013 року №17692238 - ОСОБА_5 являється керівником ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» лише з 13.01.2011 року.

Крім того, судом першої інстанції правильно встановлено, що 30.11.2012 року (вх.№33311/10) ТОВ ТРК «КЛУБ-ТВ» подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області лист «про втрату документів», без довідки від слідчих органів МВС.

Приймаючи рішення суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до п. 44.3. ст. 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 44.5. ст. 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ уразі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків».

Судом враховано, що на момент складання акту перевірки (дата складання акта 29.12.2012 року) платником податків ТОВ ТРК «КЛУБ-ТВ» не надано жодного первинного документа щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами ТОВ «Логістик - Голд» за липень 2010 року та січень 2011 року та ТОВ «Консалтингова компанія Оверест Компані ЛТД» за грудень 2010 року.

Також, відповідно до п. 6.10 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Суд правильно зазначив про обов'язковість підтвердження втрати документів довідкою відповідної форми з райвідділу міліції «Про втрату таких документів», оскільки без довідки слідчого органу не вбачається ані причини, ані обставин, при яких були втрачені документи.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про непідтвердженість реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку.

Вирішуючи питання про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення суд виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2, ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору та, відповідно, реальність здійснюваних операцій.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями).

Підпунктами 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається договірною вартістю товарів (послуг) і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового Кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що відповідачем було правомірно застосовано до ТОВ «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» штрафні-фінансові санкції в розмірі 72 725 грн.

Крім цього, суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що встановлені судом факти не суперечать висновкам ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, які викладені у акті №8112/22-1/33659151 від 29.12.2012 року, щодо порушення ТОВ «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в розмірі 364227 грн. за період липень 2010 року, грудень 2010 року та січень 2011 року.

Отже, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 16.10.2013 року №0000212280 прийнято без порушенням вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову ТОВ «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 16.10.2013 року №0000212280.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга ТОВ «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Клуб-ТВ» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов