Постанова № 39188443, 13.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року о 15 год. 03 хв.Справа № 808/5136/13-а провадження № ПР/808/13/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010»

до Головного управління Міндоходів в Запорізькій області, Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» (далі - позивач або ОСББ «Сусіди-2010») до Головного управління Міндоходів в Запорізькій області (далі - відповідач-1 або ГУ Міндоходів в Запорізькій області), Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Запорізькій області (далі - відповідач-2 або Приморська ОДПІ ГУ Міндоходів в Запорізькій області), в якому позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати п. 2 Рішення ДПС України в Запорізькій області від 17 січня 2013 року про накладення штрафних (фінансових) санкцій на ОСББ «Сусіди-2010», вказаних в розрахунку податкового зобов'язання №37197029 від 22.01.2013;

- визнати незаконним та скасувати штрафні санкції по податковому повідомленню-рішенню Приморської МДПІ в Запорізькій області ДПС від 22 січня 2013 року, в сумі 2 232 грн. та звільнити об'єднання від їх сплати;

- судовий збір в сумі 34,41 грн. перерахувати на розрахунковий рахунок ОСББ «Сусіди-2010», ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399, ЗАП.РУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Запоріжжя, р/р 26006060757497, як направлений помилково на розрахунковий рахунок Запорізького окружного адміністративного суду;

- стягнути з відповідача - суб'єкта владних повноважень Державної податкової служби України в Запорізькій області судовий збір в розмірі 223,20 грн., вартість проїзду до місця проведення судового засідання, а також моральну шкоду в розмірі 200 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ФОП ОСОБА_1 на момент перевірки, була підприємцем на загальній системі оподаткування, фактично надаючи юридичні послуги. В трудових відносинах з юридичною особою ОСББ «Сусіди-2010» ФОП ОСОБА_1 не була, так як нею представлена копія Свідоцтва про державну реєстрацію, а твердження про те, що гроші за видатковими касовими ордерами №48 від 21 жовтня 2011 року та №68 від 22 грудня 2011 року виданих ФОП ОСОБА_1 як громадянину є помилковим. Крім того, в трудових угодах від 27 липня та 25 жовтня 2011 укладених між ОСББ «Сусіди-2010» і ФОП ОСОБА_1, а також в актах виконаних робот від 21 жовтня 2011 року і 22 грудня 2011 року, мається кругла печатка з відтиском: «Україна Донецька область смт. Володарське №2, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1». З огляду на викладене, ФОП ОСОБА_1 крім надання юридичних послуг займається й іншими видами діяльності, на що не звернуто увагу працівників податкових органів. Таким чином, ОСББ «Сусіди-2010» не несуть відповідальності з утримання прибуткового податку з ФОП ОСОБА_1 та дана штрафна санкція до ОСББ «Сусіди-2010» застосована незаконно.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях відповідач-1 зазначив, що рішення про результати розгляду скарг не можуть породжувати для платника податків правові наслідки. В даному випадку, лише відповідні податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі рішень про результати розгляду скарг, є тими правовими актами індивідуальної дії, що можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, аналогічних за змістом до акту, відповідач-2 зазначив, що ОСББ «Сусіди-2010» проводило виплату доходів готівковими коштами в жовтні, грудні 2011 року ФОП ОСОБА_1, яка зареєстрована у Володарській районній держадміністрації 22.09.2003. При перевірці нарахування, утримання та сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, який виплачується на користь платника податку податковим агентом та первинних документів, які надані на перевірку ОСББ «Сусіди-2010», встановлено порушення в частині не підтвердження документами, які надають право податковому агенту не нараховувати, не утримувати податок на доходи фізичних осіб на виплачену суму доходів, а саме: відповідно видатковому касовому ордеру від 21.10.2011 №48 було сплачено ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) готівкові кошти в сумі 8352,00 грн. за юридичні послуги відповідно трудового договору від 21.07.2011 та акту виконаних робіт від 21.10.2011; відповідно видатковому касовому ордеру від 22.12.2011 №68 було сплачено ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) готівкові кошти в сумі 6528,00 грн. за юридичні послуги відповідно трудового договору від 25.10.2011 та акту виконаних робіт від 22.12.2011. Крім того, виплата доходів ФОП ОСОБА_1 проводилась готівковими коштами. На перевірку не надані документи, які надають право податковому агенту не нараховувати, не утримувати податок на доходи фізичних осіб на виплачену суму доходів в жовтні, грудні 2011 року, а саме - не надано підтвердження на якому виді оподаткування знаходилась ФОП ОСОБА_1 Так, під час проведення розрахунків, не надано документи, які підтверджують сплату податків до бюджету ФОП ОСОБА_1 в 2011 році. Крім того, основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є ремонт автомобілів, роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, однак остання для ОСББ «Сусіди-2010» виконувала юридичні послуги, тобто не в межах обраних видів діяльності. Таким чином угоди між ОСББ «Сусіди-2010» та ОСОБА_1 є цивільно правовими договорами. Отже, загальна сума виплачених готівкою коштів податковим агентом ОСББ «Сусіди-2010» ФОП ОСОБА_1 без нарахування та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб складає 14880,00 грн., в тому числі в жовтні (8352,00 грн.), грудні (6528,00 грн.) 2011 року. Таким чином, податковим агентом ОСББ «Сусіди-2010» при виплаті доходу без документів, які визначають особу підприємця та підтверджують сплату податків, необхідно: відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України утримати з фізичних осіб-контрагентів податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15%; відповідно до п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового Кодексу України - подати податковому органу звітність за формою № 1-ДФ.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача-1 та відповідача-2 проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 13 травня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для

розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №476018 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» 12.10.2010 зареєстровано Приморською районною державною адміністрацією Запорізької області, як юридична особа за адресою: 72100, Запорізька область, Приморський район, місто Приморськ, вулиця Морська, будинок 54, ідентифікаційний код 37197029.

На підставі ст. 79, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, Наказу Приморської МДПІ від 11.10.2012 №282 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог законодавства при здійснені касових операцій в національній валюті та вимог статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР зі змінами та доповненнями та п. 157.12 ст. 157 Податкового кодексу України Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» за період з 15.10.2010 по 19.10.2012. За наслідками перевірки складено Акт від 26.10.2012 №210/2202/37197029 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків перевірки встановлено, що позивачем порушено:

1. абз. 1 п. 2.8 гл. 2, абз. 3 п. 5.2 гл. 5 «Положення про ведення касових операцій у

національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 (зі змінами та доповненнями) всього в сумі 71 733,30 грн., в т.ч. в 2011 році - 30 220,48 грн., в 2012 році - 41 512,82 грн.;

2. пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.1, пп. 164.2.17 «г», «е»

п. 164.2. ст. 164, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2.а ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755 в частині заниження загального місячного оподатковуваного доходу на сумі отриманого працівниками додаткового блага в 2011 році на суму 200,0 грн., в 2012 році на суму 200,83 грн., в результаті чого не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб всього в сумі 60,12 грн. в т.ч. в 2011 році в сумі 30,00 грн., в 2012 році в сумі 30,12 грн.;

3. пп. 163.1.1. п. 163.1. ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2. ст.164, пп. 168.1.1, пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755 в частині отримання загального місячного оподатковуваного доходу фізичними особами та не нарахуванню та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб всього в сумі 214,80 грн. в т.ч. в 2011 році в сумі 131,85 грн., в 2012 році в сумі 82,95 грн.;

4. 4 ст. 18, пп. 168.1.1. пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України в частині не нарахування та не перерахування податку на доходи фізичних осіб податковим агентом в 2011 році, всього в сумі 2 232,00 грн.;

5. вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів», від 22.12.1994 № 320/94 - ВР, вимог наказу ДПА України від 24.12.2010 №1020 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.1-ДФ), п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755 в частині не надання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку в 3-4 кварталі 2011 року, 1-2 кварталі 2012 року;

6. абз. 2 п. 291.4, ст. 18, пп. 168.1.1 пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755 в частині виплати доходу податковим агентом юридичною особою фізичній особі-підприємцю за види діяльності, які не передбачені свідоцтвом платника єдиного податку, за проведені види діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування та при невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання на спрощеній системі оподаткування в періоді лютий- червень 2012 року в сумі 11 194,49 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.01.2013 №0000211701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників 3 668,50 грн.: за основним платежем 2 446,80 грн. та за штрафними санкціями 1 221,70 грн.

Судом встановлено, що між ОСББ «Сусіди-2010» та ФОП ОСОБА_1, укладено Трудову угоду від 21.07.2011 за умовами якого ОСББ «Сусіди-2010» наймає, а юрист бере на себе обов'язки виконати юридичні послуги за договірною ціною (а. с. 62).

На виконання умов Трудової угоди сторони підписали Акт прийому передачі виконаних робіт від 21.10.2011 року ( а. с. 62).

Оплата за отримані послуги здійснювалася готівкою, про що свідчать видаткові касові ордери від 22.12.2011 №68 та від 21.10.2011 №48, на загальну суму 14 888,00 грн. (а. с. 63).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Як встановлено перевіркою, податковий агент ОСББ «Сусіди-2010» проводив виплату доходу підприємцю ОСОБА_1 відповідно до Трудової угоди від 21.07.2011 та Актів виконаних робіт від 21.10.2011, від 22.12.2011 за надання послуг (надання юридичних послуг).

В силу норм п. 18.1 і 18.2 ст. 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно із нормою частини 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У розумінні норм абз. 1 п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Отже, враховуючи вищевказані норми, ОСББ «Сусіди-2010» являється податковим агентом по відношенню до ФОП ОСОБА_1, яка надавала юридичні послуги, оскільки саме ОСББ «Сусіди-2010» нараховувало плату за такі послуги.

У відповідності до п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Згідно пп. «а», «б» і «в» п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

- вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби;

- отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;

- подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Ставка податку передбачена пунктом 167.1 статті 167 кодексу, а саме становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставку податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Згідно п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

В силу вимог п. 177.8 ст. 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, Приморською МДПІ надіслано Запит до Мангуської ДПІ Володарського відділення Донецької ДПС про проведення зустрічної перевірки від 27.08.2012 №1599/7/14 на який отримано відповідь від 12.10.2012 №4087/7/17-113, в якій зазначено, що ФОП ОСОБА_1 на протязі 2011 року знаходилась на загальній системі оподаткування, згідно річної декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік становить 0,0 грн. Податки ФОП ОСОБА_1 в 2011 році до бюджету не сплачувала. Крім того, основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є ремонт автомобілів, роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям. Разом з тим, для ОСББ «Сусіди-2010» виконувала юридичні послуги, тобто не в межах обраних видів діяльності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що угода між ОСББ «Сусіди-2010» та ФОП ОСОБА_1 є цивільно-правовим договором.

Щодо правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 119.2 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

У відповідності до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Беручи до уваги той факт, що в обов'язки контролюючого органу входить визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, з підстав, визначених в п. 54.3 ст. 54 ПК України, суд вважає, що відповідачем до позивача правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2013 року №0000211701 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

За змістом статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом. У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

В судовому засіданні позивачем не спростовано порушення, які відображені в Акті перевірки від 26.10.2012 №210/2202/37197029, а відтак підстави для скасування п. 2 Рішення ДПС України в Запорізькій області від 17 січня 2013 року про накладення штрафних (фінансових) санкцій на ОСББ «Сусіди-2010», вказаних в розрахунку податкового зобов'язання №37197029 від 22.01.2013 відсутні.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

В контексті вищевикладеного Суд звертає увагу на те, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Суд звертає увагу на те, що дії відповідача при винесенні оскаржуваних рішень аналізуються судом на предмет їх правомірності та відповідності вимогам чинного законодавства України станом на момент вчинення цих дій та обсягу доказів та інших фактичних обставин, які існували на цей момент.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова