Ухвала суду № 39187481, 04.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/862/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

при секретарі: Майданюк Я.Л.

за участю представників сторін:

представника відповідача - Мельник Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Вінницької області про скасування постанови , -

В С Т А Н О В И В :

24.03.2014 року позивач - Вінницький міський відділ УМВС України у Вінницькій області звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Вінницької області про скасування постанови.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року та прийняти нове рішення, яким задоволити адміністративний позов.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.11.2011 року ОСОБА_3 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області подано заяву, в якій останній просить відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а/0270/3093/11.

24.11.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на підставі виконавчого листа № 2а/0270/3093/11 від 21.11.2011р., виданого Вінницьким окружним адміністративним судом, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 30034175 про зобов'язання Ленінського районного відділу Вінницького міського управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, що підлягає негайному виконанню.

Листом Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області від 02.12.2011 року відповідача повідомлено про неможливість виконати вимогу державного виконавця, адже боржник за адресою АДРЕСА_1, відсутній, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, Ленінський РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради за адресою АДРЕСА_1, що також підтверджується довідкою головного управління статистики у Вінницькій області.

30.12.2011 року відповідач звернувся з поданням до Вінницького окружного адміністративного суду про встановлення способу і порядку виконання рішення суду по справі № 2а/0270/3093/11.

Окрім цього, 29.10.2013 року відповідач звернувся із поданням до Вінницького окружного адміністративного суду про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 2а/0270/3093/11, яке відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 04.11.2013р. задоволено.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.11.2013р. в задоволенні подання державного виконавця про встановлення способу і порядку виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду по справі № 2а/0270/3093/11 у виконавчому провадженні ВП № 30034175 відмовлено.

26.12.2013 року державним виконавцем сформовано вимогу № 12058/2.1-28/7 щодо виконання виконавчого листа від 21.11.2011р. в повному обсязі та в строк до 09.01.2014р. надати інформацію щодо виконання даної вимоги.

Однак, позивач листом від 15.01.2014р. повідомив державного виконавця про неможливість виконання рішення суду, оскільки останнє є незрозумілим.

На підставі чого, державний виконавець 26.01.2014 звернувся до Вінницького апеляційного адміністративного суду із заявою, в якій просив роз'яснити рішення суду по справі № 2а/2070/3093/11.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2014р. в задоволенні вказаної заяви про роз'яснення судового рішення у справі №2а/0270/3093/11 відмовлено, одночасно роз'яснено, що спосіб виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 2а/0270/3093/11 встановлений в самому рішенні суду.

Крім того, суд зазначив, що викладені заявником вимоги стосуються в цілому вчинення відповідних дій, які у випадку їх задоволення, можуть істотно змінити зміст резолютивної частини судового рішення, що у відповідності з діючим законодавством є недопустимим.

20.02.2014р. виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 21.11.2011р. поновлено та сформовано вимогу від 20.02.2014р., якою боржника зобов'язано виконати в повному обсязі зазначений виконавчий лист в строк до 03.03.2014р. та надати державному виконавцю документально підтверджену інформацію щодо виконання даної вимоги.

Листом від 03.03.2014р. позивач надав відповідь, в якій повідомив державного виконавця, що виконання вказаного рішення є неможливим, оскільки останнє є незрозумілим.

04.03.2014р. державним виконавцем сформовано постанову про накладення штрафу у розмірі 680 грн. 00 коп.

На думку позивача такі дії державного виконавця є протиправними, що стало причиною звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про виконавче провадження", прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Зокрема, статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті, що визначено п. 1 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначають, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною другою ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.

Відповідно до ч. 1 ст.87 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Як свідчать матеріали справи, 04.03.2014р. державним виконавцем сформовано постанову про накладення штрафу у розмірі 680 грн. 00 коп. Факт невиконання боржником рішення суду підтверджується актом державного виконавця від 04.03.2014р., у зв'язку з чим, державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 360 грн. 00 коп. Окрім цього, державним виконавцем сформована вимога від 04.03.2014р., якою встановлено строк виконання рішення суду до 11.03.2014р.

В подальшому, актом державного виконавця від 12.03.2014р. зафіксовано факт повторного невиконання рішення суду.

Відповідно до листа Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області від 13.03.2014р. виконати рішення суду неможливо, оскільки останнє є незрозумілим.

У зв'язку з чим, державним виконавцем сформована вимога від 24.03.2014р., яким надано новий строк для виконання рішення суду до 28.03.2014р.

Листом ВМВ УМВС України у Вінницькій області від 26.03.2014р. відповідача повідомлено, що виконання рішення суду є неможливим, оскільки останнє є незрозумілим.

На підставі вказаних обставин, державним виконавцем 31.03.2014р. сформовано повідомлення про невиконання рішення суду посадовими особами ВМВ УМВС у Вінницькій області, з вимогою вирішити питання щодо виконання виконавчого листа № 2а/0270/3093/11. Одночасно, 31.03.2014р. відповідачем сформована постанова про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, державним виконавцем неодноразово вчинялись дії з метою стимулювання боржника до виконання виконавчого листа №2а/0270/3093/11, у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", адже останній звертався до судових органів про роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду, більше того, неодноразово позивачу надавався строк для виконання вказаного рішення.

Вказані обставини свідчать про те, що орган державної виконавчої служби здійснював усі необхідні заходи для неупередженого, своєчасного проведення виконавчих дій, тоді як безпідставність та невмотивованість невиконання виконавчого документа боржником спростовується лише листами про незрозумілість рішення суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість дій державного виконавця та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, які обгрунтовано залишені судом першої інстанції без задоволення.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Полотнянко Ю.П.