Постанова № 39186070, 14.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 травня 2014 року 15:00 №826/4484/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «IMVI Транс»

до

державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2014 №0001302208 та від 21.02.2014 №0001312208,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «IMVI Транс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2014 №0001302208 та від 21.02.2014 №0001312208.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 13.11.2013 №357/1-22-08-35899741 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.02.2014 №0001302208 та від 21.02.2014 №0001312208. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач в судове засідання 16.04.2014 явку свого представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи. Письмових заперечень на позовну заяву відповідач також суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи №826/4484/14 у порядку письмового провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «IMVI Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності з товариством з обмеженою відповідальністю «ДМС Голд», приватним підприємством «ВКФ «Експостач», товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Прайм», товариством з обмеженою відповідальністю «Інкорд», товариством з обмеженою відповідальністю «Транспорт-Експрес», товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдтех», товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Іновейшн», товариством з обмеженою відповідальністю «Айсіпі», товариством з обмеженою відповідальністю «Стім А», товариством з обмеженою відповідальністю «Айпі Сервіс», товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Аркол» за період з 01.01.2011 по 31.07.2013.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «IMVI Транс» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 102 773,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 135.4 статті 135, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 107 912,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 13.11.2013 №357/1-22-08-35899741 та, з врахуванням процедуру адміністративного оскарження, прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 21.02.2014 №0001312208, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 126 382,66 грн., у тому числі: 101 106,33– основний платіж, 25 276,33 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

від 21.02.2014 №0001302208, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 132 702,50 грн. у тому числі: 106162,00 грн. – основний платіж, 26540,50 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 13.11.2013 №357/1-22-08-35899741 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «IMVI Транс» та його контрагентами:

· товариством з обмеженою відповідальністю «ДМС Голд» за договором від 01.07.2012 №ТЕ-07.2012;

· товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Прайм» за договором від 04.01.2012 №04/12;

· товариством з обмеженою відповідальністю «Транспорт-Експрес» за договором від 01.05.2012 №01.05/2012;

· товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдтех» за договором від 01.07.2012 №01/07-12;

· товариством з обмеженою відповідальністю «Стім А» за договором від 01.08.2012 №01/08-12;

· товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Аркол» за договором від 10.09.2012 №19;

· товариством з обмеженою відповідальністю «Айпі Сервіс» за договором від 01.08.2012 308/2012.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «IMVI Транс» (замовник) та його контрагентами (експедитор): товариством з обмеженою відповідальністю «ДМС Голд», товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Аркол», товариством з обмеженою відповідальністю «Транспорт-Експрес» укладено типові договори на транспортне експедирування від 01.07.2012 №ТЕ-07.2012, від 10.09.2012 №19 та від 01.05.2012 №01.05/2012, відповідно до яких експедитор від свого імені та у межах даного договору надає послуги по організації перевезення вантажів замовника вантажним автомобільним транспортом на території України, відповідно до чинного законодавства України, вимог міжнародних Конвенцій, статуту автомобільного транспорту України, Правил перевезень вантажів, та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в межах України.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «IMVI Транс» (замовник) та його контрагентами (виконавець): товариством з обмеженою відповідальністю «Стім А», товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдтех», товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Прайм» укладено типові договори на надання послуг з організації та ведення бухгалтерського обліку від 04.01.2012 №04/12, від 01.07.2012 №01/07-12 та від 01.08.2012 №01/08-12, відповідно до яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання надавати послуги з щомісячного абонентського обслуговування серверу та техніки, комплексного технічного обслуговування комп’ютерів та офісної техніки, ІТ аутсорсинг.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «IMVI Транс» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Айпі Сервіс» (виконавець) укладено договір про надання послуг з організації та ведення бухгалтерського обліку від 01.08.2012 №08/2012, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання надавати за плату послуги у сфері бухгалтерського обліку.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів від 01.07.2012 №ТЕ-07.2012, від 10.09.2012 №19, від 01.05.2012 №01.05/2012, від 04.01.2012 №04/12 та додатку до договору №1, від 01.07.2012 №01/07-12 та додатку до договору №1 та №2, від 01.08.2012 №01/08-12 та додатку до договору №1 та №2, від 01.08.2012 №08/2012 та додатку до договору №1 та №2; податкових накладних за відповідні періоди; актів здачі-прийняття робіт за відповідні періоди; виписок з банківських рахунків; штатного розпису позивача тощо.

Суд звертає увагу, що всі наявні в матеріалах справи зазначені документи дають змогу визначити, які саме роботи були виконані, за якою ціною та між якими контрагентами.

З матеріалів справи вбачається, що в основу висновків державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо відсутності реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «IMVI Транс» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «ДМС Голд», товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Прайм», товариством з обмеженою відповідальністю «Транспорт-Експрес», товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдтех», товариством з обмеженою відповідальністю «Стім А», товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Аркол», товариством з обмеженою відповідальністю «Айпі Сервіс» покладено акти:

· державної податкової інспекції у Дніпровському район міста Києва від 12.09.2012 №2860/22-222-37117116 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Прайм» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2011 по 29.02.2012 та 01.04.2012 по 12.09.2012» та акт від 21.06.2012 №1460/22-22-37117116 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Прайм» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2012 по 31.03.2012»;

· державної податкової інспекції у Шевченківському район міста Києва від 25.12.2012 №2288/2201/35745362 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт-Експрес» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період за червень 2012 року»;

· державної податкової інспекції у Шевченківському район міста Києва від 19.06.2013 №125/22-20/34981576 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ДМС Голд» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, яким сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит за податкові періоди з 01.11.2010 по 19.06.2013»;

· державної податкової інспекції у Шевченківському район міста Києва від 17.06.2013 №101/2240/38204492 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Айпі Сервіс» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.07.2012 по 30.04.2013»;

· державної податкової інспекції у Шевченківському район міста Києва від 10.06.2013 №4/22-20/38203656 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Стім А» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, яким сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит за податкові періоди з 01.07.2012 по 30.04.2013»;

· державної податкової інспекції у Шевченківському район міста Києва від 04.01.2013 №16/22-40/38259473 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Аркол» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період за серпень-вересень 2012 року» та акт від 06.06.2013 №1784/22-20/38259473 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Аркол» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період за з 01.11.2012 по 30.04.2012 року»;

· державної податкової інспекції у Шевченківському район міста Києва від 23.10.2012 №1732/2240/38123948 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдтех» з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок товариства сформовано податковий кредит за період липень, серпень 2012 року».

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано ані письмових заперечень на позов, ані копій вище зазначених актів, які відображені в акті перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 13.11.2013 №357/1-22-08-35899741

Аналіз акту перевірки від 13.11.2013 №357/1-22-08-35899741 свідчить, що фактично рух активів в процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами контролюючим органом не перевірявся, первинні документи по господарським операціям не досліджувались.

Так, щодо взаємовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «IMVI Транс» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «ДМС Голд», товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Прайм», товариством з обмеженою відповідальністю «Транспорт-Експрес», товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдтех», товариством з обмеженою відповідальністю «Стім А», товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Аркол», товариством з обмеженою відповідальністю «Айпі Сервіс» за договорами від 01.07.2012 №ТЕ-07.2012, від 10.09.2012 №19, від 01.05.2012 №01.05/2012, від 04.01.2012 №04/12, від 01.07.2012 №01/07-12, від 01.08.2012 №01/08-12, від 01.08.2012 №08/201, то:

- відповідачем не надано суду доказів у щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів позивача;

- всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток;

- доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин відповідач суду також не надав.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «IMVI Транс» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «ДМС Голд», товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Прайм», товариством з обмеженою відповідальністю «Транспорт-Експрес», товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдтех», товариством з обмеженою відповідальністю «Стім А», товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Аркол», товариством з обмеженою відповідальністю «Айпі Сервіс» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.12.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «IMVI Транс» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2014 №0001302208 та від 21.02.2014 №0001312208, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 21.02.2014 №0001302208 та від 21.02.2014 №0001312208.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.