Постанова № 39186068, 13.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

13 травня 2014 року 16:00 №826/3430/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»

до

державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві,

управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва

про

визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:

визнання протиправною бездіяльності державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві щодо неподання висновку до управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва про повернення на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» помилково сплачених коштів у розмірі 117 068,20 грн.;

зобов’язання державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві скласти та подати для виконання до управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі міста Києва висновок про повернення на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» 117 068,20 грн. помилково сплаченого земельного податку та орендної плати з відповідного бюджету;

стягнення з місцевого бюджету Голосіївського району на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» 117 068,20 грн. помилково сплаченого земельного податку та орендної плати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем помилково сплачено земельний податок та орендну плату за період з 09.10.2012 по 24.04.2013 у сумі 117 068,20 грн.

В судове засідання 02.04.2014 відповідач не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи, письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що в судове засідання не з’явились представники відповідачів, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи №826/3430/14 у порядку письмового провадженні.

Всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс» та Київською міською радою, на підставі рішення Київської міської ради від 23.12.1999 №167/669, було укладено договори від 04.04.2001 на право тимчасового довгострокового користування землею та від 22.01.2001 про оренду земельної ділянки.

За посиланням позивача, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 №5011-38/11826-2012 встановлено факт припинення правових відносин за вказаними договорами між позивачем та Київською міською радою з 04.12.2006, з моменту укладення договору купівлі-продажу нежилих будівель, відповідно до якого позивач продав, а товариство з обмеженою відповідальністю «Т.П. Петроліум» купило нежилі будівлі, які були придбані позивачем у Київської міської ради.

Разом з тим, після встановлення судом факту припинення договірних відносин (09.10.2012) між позивачем та Київською міською радою, товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» продовжувало сплачувати земельний податок та оренду плату по орендованим земельним ділянкам по березень 2013 року включно, у зв’язку з чим до бюджету було сплачено кошти у розмірі 129 941,61 грн.

Враховуючи сплату позивачем за податковими повідомленнями-рішеннями державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві штрафних санкцій з орендної плати за землю, на думку позивача, йому підлягає поверненню переплачена у період з 09.10.2012 по 24.04.2013 земельний податок та орендна плата у розмірі 117 068,20 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно із приписами пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пунктів 288.1 і 288.2 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Позивач, як на підставу припинення підстав для нарахування земельного податку та орендної плати посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 №5011-38/11826-2012, яким встановлено факт припинення правових відносин за вказаними договорами між позивачем та Київською міською радою з 04.12.2006.

Ознайомившись із договорами від 04.04.2001 про право тимчасового довгострокового користування землею та від 22.01.2001 про оренду земельної ділянки, зазначеним рішенням Господарського суду міста Києва, суд не може погодитись із доводами позивача щодо наявності правових підстав для повернення надлишково сплачених з 09.10.2012 коштів.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 №5011-38/11826-2012 товариству з обмеженою відповідальністю «Інфокс» відмовлено у задоволенні позовних вимог до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про розірвання договору від 04.04.2001 про право тимчасового довгострокового користування землею та договору від 22.01.2001 про оренду земельної ділянки.

Зі змісту договору від 04.04.2001 (зареєстрований за №72-5-00093) про право тимчасового дострокового користування землею, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс» та Київською міською радою, вбачається, що даний договір укладений на 10 років.

Тобто за умовами названого договору він мав бути припинений в 2011 році. Підстави сплати відповідного податку протягом 2011-2013 років позивачем суду не наведені. Дані земельного кадастру відносно відповідної земельної ділянки сторонами суду також не надані.

За змістом договору оренди земельної ділянки від 22.01.2001, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс» та Київською міською радою, після припинення дії договору оренди орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку.

Позивачем в контексті зазначених умов договорів та статей 286 та 288 Податкового кодексу України не надано суду доказів щодо відсутності підстав з 09.10.2012 для нарахування земельного податку та орендної плати за землю.

Суд також звертає увагу позивача на неприйнятність його розрахунку щодо надмірно у період з 09.10.2012 по 24.04.2013 сплачених платежів.

Так, відповідний розрахунок зроблено товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс» з огляду на дату прийняття відповідного рішення Господарського суду міста Києва – 09.10.2012.

Згідно із приписами статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 №5011-38/11826-2012 складено 25.10.2012. Із листа Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 №02-03/20 вбачається, що зазначене рішення набрало законної сили і станом на 10.04.2014 є чинним. Разом з тим, матеріали справи не містять інформації щодо дати, з якої рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 №5011-38/11826-2012 набрало законної сили.

Враховуючи вимоги статті 85 Господарського процесуального кодексу України є помилковим твердження позивача щодо набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 №5011-38/11826-2012 законної сили саме 09.10.2012. А відтак є помилковим і його розрахунок щодо надмірно сплачених платежів до бюджету.

З листа державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 06.12.2013 №8405/10/26-50-15-03-12, що міститься в матеріалах справи, вбачається, у контролюючого органу знаходяться суперечливі дані щодо суб’єктів господарювання, які використовували певні земельні ділянки протягом 2012-2013 років. У зв’язку із чим, контролюючим органом шляхом надіслання певних запитів перевіряється інформація позивача про припинення умов для сплати земельного податку та орендної плати.

Враховуючи наведені обставини в сукупності, керуючись приписами статей 43, 286, 288 Податкового кодексу України, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задовленню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивач просив повернути на розрахунковий рахунок кошти у розмірі 117 068,20 грн., 2 відсотка від яких складає суму у розмірі 2 341,36 грн.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 234,14 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 107,22 грн. ( 2 341,36 грн. – 234,14 грн.).

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 2 107,22 грн. (дві тисячі сто сім гривень 22 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.