Постанова № 39185577, 11.06.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11 червня 2014 року

16 год. 15 хв.

Справа № 808/3350/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., представника позивача – не прибув, представника відповідача – не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Енергодарської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «Таможенка» про стягнення податкового боргу.

26 травня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Енергодарської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі іменується – позивач) до Приватного підприємства «Таможенка» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу зі сплати орендної плати за землю у розмірі 35615 грн. 25 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем в повному обсязі самостійно нарахованих по податковим деклараціям, поданим до податкового органу, зобов’язань, та при реалізації владної управлінської функції суб’єктом владних повноважень відносно суб’єкта господарювання винесені рішення, якими покладено обов’язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою судді від 28.05.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

11 червня 2014 року позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, та не подав до суду жодних заяв, клопотань чи письмових заперечень проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Відповідно до вимог частини 6 статті 12, статті 41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – Приватне підприємство «Таможенка», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача обліковується податковий борг в розмірі 35615 грн. 25 коп., який виник внаслідок несплати сум податкових зобов’язань, визначених самостійно платником податків у поданих до контролюючого органу деклараціях від 10.02.2013 №9005283082, у якій відповідач самостійно визначив суму зобов’язання зі сплати орендної плати за землю у загальному розмірі 80917 грн. 20 коп. на 2013 рік, що підлягала сплаті на протязі 2013 року рівними частками по 6743 грн. 10 коп. щомісяця (за листопад 2013 року граничний строк сплати зобов’язання – 30.12.2013, за грудень 2013 року граничний строк сплати зобов’язання – 30.01.2014); та від 17.02.2014 №9007534691, у якій відповідач самостійно визначив суму зобов’язання зі сплати орендної плати за землю у загальному розмірі 80917 грн. 20 коп. на 2014 рік, що підлягала сплаті рівними частками по 6743 грн. 10 коп. щомісяця (за січень 2014 року граничний строк сплати зобов’язання – 02.03.2014, за лютий 2014 року граничний строк сплати зобов’язання – 30.03.2014, за березень 2014 року граничний строк сплати зобов’язання – 30.04.2014).

Сума податкового боргу зі сплати орендної плати за землю за вказаними вище деклараціями становить 13486 грн. 20 коп. (декларація на 2013 рік) + 20229 грн. 30 коп. (декларація на 2014 рік) = 33715 грн. 50 коп.

Крім того, на підставі Актів про результати документальних позапланових невиїзних перевірок своєчасності сплати відповідачем узгоджених податкових зобов’язань від 31.01.2014 №36/08-23-15-311/13606460 та від 18.04.2014 №148/08-23-15-311/13606460, позивачем винесені податкові повідомлення-рішення від 03.02.2014 №0000051500 та від 18.04.2014 №0000681500, якими відповідачу нараховані штрафні санкції у розмірі 1290 грн. 35 коп. та 400 грн. 00 коп. відповідно, за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов’язань з орендної плати за землю. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженою особою платника податків 03.02.2014 та 18.04.2014, про що свідчать наявні у матеріалах справи корінці податкових повідомлень-рішень від 03.02.2014 №0000051500 та від 18.04.2014 №0000681500 (а.с. 22 зворотній бік, а.с. 24 зворотній бік).

Окрім того, наявні у справі докази свідчать про те, що позивачем, на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, відповідачу нарахована пеня у розмірі 209 грн. 40 коп. за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань зі сплати орендної плати за землю.

Відповідно до статті 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У зв’язку з несплатою відповідачем сум податкових зобов’язань, самостійно визначених у поданих до контролюючого органу деклараціях, у строки, визначені пунктом 287.3 статті 287 ПК України, такі податкові зобов’язання набули статусу податкового боргу.

Згідно пункту 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено суми зобов’язань, визначені контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях у строки, визначені статтею 57 ПК України, а відтак такі зобов’язання також набули статусу податкового боргу.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Податкова вимога від 28.10.2013 форми «Ю» №34-15 отримана уповноваженою особою відповідача 28.10.2013, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія корінця цієї податкової вимоги.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Разом з тим, відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

При цьому, підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Якщо податковим органом направлено платнику податків податкову вимогу щодо раніше існуючого податкового боргу (незалежно від виду податкового зобов’язання: визначеного контролюючим органом чи самостійно платником податків), а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу (незалежно від виду податкового зобов’язання: визначеного контролюючим органом чи самостійно платником податків), у контролюючого органу не виникає обов’язку надсилати платникові податків податкову вимогу на суму новоствореного податкового боргу.

У такому разі, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платнику податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податкових борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу – на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати, у даному випадку, самостійно узгодженого податкового зобов’язання.

З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога на час розгляду справи є невідкликаною.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків Приватного підприємства «Таможенка» (індекс 71503, Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Комсомолська, будинок №4-А; код ЄДРПОУ 13606460) у банках, що обслуговують такого платника податків, на користь Енергодарської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області суму податкового боргу зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 35615 (тридцять п’ять тисяч шістсот п’ятнадцять) грн. 20 (двадцять) коп., яку зарахувати до Місцевого бюджету м. Енергодар Запорізької області (р/р №33218812700015, код бюджетної класифікації: 13050200, банк: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ОКПО 37942215).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська