Ухвала суду № 39185137, 22.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року м. Київ К/9991/41763/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011

у справі № 2а-3262/10/1770

за позовом Приватного підприємства фірми "Фарматон"

до Державної податкової інспекції у м. Рівне

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма "Фарматон" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства фірми "Фарматон" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року; за результатами якої складено акт від 09.02.2009 року № 12423-100/30191827

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2010 року № 0000382342/0, яким Приватному підприємству фірмі "Фарматон" визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 21231 грн.

Колегія суддів зазначає, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зазначені у акті перевірки висновки державного податкового органу щодо встановлених порушень позивачем ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки зі змісту акту перевірки перевірити обґрунтованість зроблених в ньому висновків та правомірність донарахування податкового зобов'язання неможливо.

Згідно з п. 1.5, п. 1.6 та п. 1.7 Розділу I Порядку оформлення результатів документальних, виїзних планових та позапланових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 (далі - Порядок № 327), акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як визначено пп. 2.3.2 розділу II Порядку № 327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства, зокрема, необхідно: - зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; - зазначити перелік документів, що не були надані у ході здійснення перевірки.

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів/та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.

Судами встановлено, що твердження ДПІ у м. Рівне про порушення ПП фірмою "Фарматон" п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та заниження податку на прибуток за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року на суму 14453 грн. не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначені обставини підтверджені також висновком судово-економічної експертизи по справі від 31 січня 2011 року № 3040, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Експертизою на підставі дослідження матеріалів справи, документів первинного бухгалтерського та податкового обліку встановлено, що висновок, зазначений в акті перевірки ДПІ у м. Рівне №124/23-100/30191827 від 09.02.2009 року про заниження скоригованого валового доходу за рахунок заниження приросту балансової вартості запасів і завищення убутку балансової вартості запасів, які відображені на субрахунку 112, та, як наслідок, заниження податку на прибуток в сумі 14453 грн. за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року нормативно та документально не підтверджуються.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 у справі № 2а-3262/10/1770 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 у справі № 2а-3262/10/1770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко