Постанова № 39177353, 03.06.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року Справа № П/811/1448/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 30.01.2014 року №0000102204.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.01.2014 року відповідачем проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ПрАТ "Креатив" у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року, за результатами якої складений акт від 20.01.2014 року №23-11-23-22-04/31146251. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 158884 грн. за листопад 2013 року, мотивуючи це тим, що позивачем при поданні податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року, з урахуванням уточнюючою розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.01.2014 року 2013 р. №9000888938 до податкової декларації за листопад 2013 р., не було враховано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 05.12.2013 року №9078474062 та в рядку 21.1 податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 р. (з урахуванням уточнюючого розрахунку) відображено суму від'ємного значення ПДВ попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 14054333 грн. замість 13895449 грн., внаслідок чого завищено значення рядка 21 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" за листопад 2013 р. на суму 158884 грн. (39480453 - 39639337,0). На підставі таких висновків відповідач 30.01.2014 року виніс податкове повідомлення-рішення №0000102204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 158884 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 79442 грн..

Проте, як вважає позивач, відповідачем не було враховано, що 27.01.2014 року, тобто до винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивачем було направлено до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2013 року, де в розділі ІІІ "Розрахунки за звітний період" в р.25.1. декларації "Сплачується до загального спеціального фонду державного бюджету" відображено сплату 158884 грн.. Також, позивачем було самостійно донараховано та сплачено штраф у розмірі 3 % від сплаченої суми, що складає 4767 грн.. З огляду на це, як вважає позивач, оскаржуване податкове повідомлення-рішення про донарахування повторного зобов'язання зі сплати суми ПДВ є протиправним, так як вказане зобов'язання вже було виконано.

Відповідачем подано заперечення проти позову згідно якого вказано, що позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 05.12.2013 року №9078474062 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, яким було зменшено суму податкового кредиту (рядок 17 податкової декларації) та, відповідно від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (рядок 19 податкової декларації) на суму 158884 грн.. Згідно даних уточнюючого розрахунку, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (рядок 19) податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року становить - 13895449 грн. Зазначена сума від'ємного значення ПДВ відображена в рядку 20.2 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Проте, на порушення п.п.4.6.3 п.4.6 роз.5 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" позивачем при поданні податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 р., з урахуванням уточнюючого розрахунку від 17.01.2014 р. №9000888938 (за листопад 2013 р.) до податкової декларації, не враховано уточнюючий розрахунок від 05.12.2013 р. №9078474062 (за жовтень 2013 р.). Внаслідок цього в рядку 21.1 податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року відображено суму від'ємного значення ПДВ попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 14054333 грн. замість 13895449 грн., чим завищено значення рядка 21 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" за листопад 2013 року на суму 158884 грн. та, відповідно занижено значення рядка 25 "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду" на суму 158884 грн.. Також зазначав, що позивачем після отримання акту камеральної перевірки надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 р. №9002570748 від 27.01.2014 р., відповідно до якого враховано зменшення рядка 21.1 та відповідне збільшення рядка 25 у розмірі 158884 грн.. Втім, помилку було виявлено проведеною перевіркою, а не самостійно позивачем, оскільки поданню уточнюючого розрахунку (27.01.2014 року) передувало саме проведення перевірки та складання відповідного акту камеральної перевірки (20.01.2014 р.). Виходячи з цього, відповідач вважає, що позивач подав позовну заяву необґрунтовано, оскільки ним не наведено жодного аргументу, який свідчив би про порушення норм податкового законодавства під час винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення. Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.56-57).

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України - особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, подали клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, суд вважає за можливе здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Приватне акціонерне товариство "Креатив" зареєстроване 06.10.2000 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа, перебуває на обліку в Кіровоградській ОДПІ як платник податків (а.с.15).

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року, за результатами якої складено акт від 20.01.2014 року №23-11-23-22-04/31146251 (а.с.8-14).

За висновками даного акту позивачем в порушення п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, з урахуванням п.п.4.6.3 п.4.6 розділу 5 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за №1490/20228 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.12 р.№1342, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.01.2013 р. за №79/22611), занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за листопад 2013 року в розмірі 158884 грн..

На підставі даного акту, 30.01.2014 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000102204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 238326 грн., в т.ч. 158884 грн. основного платежу, 79442 грн. штрафної (фінансової) санкції (а.с.7).

В процесі адміністративного оскарження, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.01.2014 р. №0000102204 залишено без змін, про що свідчить рішення Міндоходів України від 28.04.2014 р. за №7620/6/99-55-10-01-15 (а.с.16-18).

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.п.4.6.3 п.4.6 розділу 5 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), надалі - Порядок якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума:

у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду);

у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 20.1 у деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 не заповнюється.

Такі ж норми і містяться у пп.6 п.4 розділу 5 "Порядку заповнення податкової декларації", затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013р. №678, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.12.2013 р. за №2094/24626, чинного з 30.12.2013р..

Судом встановлено, що перевіркою податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року, поданої позивачем до Кіровоградської ОДПІ (вх.№9082781797 від 20.12.2013р. (а.с.28-29) з додатками, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх.№9000888938 від 17.01.2014 р. (а.с.44-46)) встановлено порушення п.200.1 ст.200 роз. 5 ПК України, п.п.4.6.1 п.4.6 розділу 5 Порядку, а саме: платником податку в рядку 9 розділу І "Податкові зобов'язання" декларації (усього податкових зобов'язань) задекларовано суму ПДВ в розмірі 139860973 грн., в Розділі II значення рядка 17 (усього податкового кредиту) на суму ПДВ 96099664 грн. Таким чином, сума позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за листопад 2013 р. становить - 43761309 грн. Проте, в розділі III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" позивачем відображено значення рядка 18 Декларації (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) в розмірі 5,00 грн. Таким чином, підприємством занижено значення рядка 18 Декларації на суму 43761309,00 грн. (139860973 - 96099664) унаслідок арифметичної (методологічної) помилки (порушення).

Також встановлено, що позивачем до Кіровоградської ОДПІ було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 05.12.2013 р. №9078474062 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 р. (а.с.64-64), яким було зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (рядок 19 податкової декларації за жовтень 2013 р.) на суму 158884 грн.. Згідно даних вищевказаного уточнюючого розрахунку, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (рядок 19) податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 р. становить 13895449 грн. Зазначена сума від'ємного значення ПДВ відображена в рядку 20.2 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Проте, на порушення п.п.4.6.3 п.4.6 роз. 5 Порядку, позивач при поданні податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 р., з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.01.2014 р. №9000888938 до податкової декларації за листопад 2013 р., не врахував уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 05.12.2013р. №9078474062 за жовтень 2013р., та в рядку 21.1 податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 р. (з урахуванням уточнюючого розрахунку) відобразив суму від'ємного значення ПДВ попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 14054333,00 грн. замість 13895449,00 грн., внаслідок чого завищив значення рядка 21 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" за листопад 2013 р. на суму 158884,00 грн. (39480453,0 - 39639337,0).

З огляду на це, відповідач дійшов висновку, що на порушення вимог п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, з урахуванням п.п.4.6.3 п.4.6 розділу 5 Порядку позивачем було завищено суму залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації за листопад 2013 р.), внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за листопад 2013 р. в розмірі - 158884 грн..

Позивачем не заперечувався той факт, що при поданні податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 р., з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.01.2014 р. 2013 року №9000888938 до податкової декларації за листопад 2013 р., він не врахував уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 05.12.2013 р. 2013 року №9078474062, та в рядку 21.1 податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 р. (з урахуванням уточнюючого розрахунку) відобразив суму від'ємного значення ПДВ попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 14054333,00 грн. замість 13895449,00 грн., внаслідок чого завищив значення р.21 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" за листопад 2013 р. на суму 158884,00 грн. (39480453,0 - 39639337,0).

Проте, на думку позивача, відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було враховано, що 27.01.2014 р., тобто до винесення спірного рішення, ним було направлено до Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2013р., де в розділі ІІІ "Розрахунки за звітний період" в рядку 25.1. декларації "сплачується до загального спеціального фонду державного бюджету" відобразив сплату - 158884 грн..

Також, як пояснив позивач, ним самостійно донараховано та сплачено штраф у розмірі 3 % від сплаченої суми, що складає 4767 грн..

Відповідно до ст.161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, помилку виявлено проведеною камеральною перевіркою, а не позивачем самостійно, оскільки поданню останнім уточнюючого розрахунку - 27.01.2014 року, передувало проведення перевірки та складення акту перевірки - 20.01.2014 року. Акт перевірки отримано позивачем - 24.01.2014р., що не заперечувалось останнім в судовому засіданні.

Також, відповідно до абз.3 статті 50.1 Податкового кодексу України, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно п.50.2 ст.50 Податкового кодексу України, Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Приймаючи до уваги позицію контролюючого органу, суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказаною нормою право подання уточнюючого розрахунку обмежується періодом до початку проведення перевірки, що унеможливлює подання уточнюючих розрахунків під час та після проведення перевірки.

Підпунктом 54.3.2 п.54.3 статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно розрахунку штрафної санкції (а.с.80), позивачу нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 79442 грн. (158844х50 %).

Встановлено, що попередніми актами перевірок позивача встановлювалися аналогічні порушення протягом 2011-2013 років та застосовувалися штрафні санкції відповідно до ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України (а.с.89-100).

Позивачем, в свою чергу, не спростовано дані обставини.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що доказів сплати штрафу в сумі 4767,0 грн., про що описано в позові, позивачем до матеріалів справи не подано.

Враховуючи, що відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених в ній даних, з огляду на те, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2013 року позивачем подано 27.01.2014 року, після проведення контрольного заходу (20.01.2014 р.), тобто з порушенням вимог п.50.2 ст.50 ПК України, враховуючи докази, наявні в матеріалах справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відтак, враховуючи вищевказане, спірне податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2014 р. №0000102204 винесене відповідачем обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За подання до суду адміністративного позову з майновими вимогами на загальну суму 238326 грн. позивачем сплачено судовий збір у розмірі 476,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3406 від 08.05.2014р. (а.с.2), а тому з позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 4289,87 грн. (238326 грн. х 2% - 476,65 грн. = 4289,87 грн.)

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Креатив" (ідентифікаційний номер 31146251) судовий збір у сумі 4289 (чотири тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн. 87 коп. до Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина