Постанова № 39177346, 30.05.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2014 року Справа № П/811/1343/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.,

за участю секретаря -Сириці І.О.,

за участю представників:

позивача - Притиковської М.В.,

відповідача - Усанової О.Г., Тканової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Комунального закладу "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ від 10.02.2014р. №0000232204.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що КЗ "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького" подано 18.10.2013 року до відповідача податкову декларацію за землю, в якій на першій сторінці у р.2 зазначено «Для земельного податку за 2013 рік починаючи з 13.09». Також у даній декларації нарахована та була сплачена річна сума земельного податку за 2013 рік у розмірі 333,22 грн.. Позивач вважає, що вказана декларація заповнена правильно та відповідно до вимог Податкового кодексу України. Крім того, зазначав, що посилання відповідача, на те, що у податковій декларації обраний звітний податковий період вересень 2013 року, а не 2013 рік, не відповідає дійсності. До того ж, посилався на те, що подана податкова декларація була прийнята Кіровоградською ОДПІ, зауважень щодо її заповнення не надходило, також і не надходило повідомлення про неприйняття. Також, вказував, що платник податку несе відповідальність за заповнення податкової звітності та вчасне її подання, тоді як Податковим кодексом України не передбачено відповідальності платників податків за відображення у особових рахунках податкових інспекцій даних, зазначених у податкові звітності платників.

Представники відповідача в судовому засіданні, в обґрунтування заперечень проти позову посилалися на правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Оскільки, в ході проведення камеральної перевірки позивача, податковим органом встановлено, що КЗ "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького" допущено порушення п.п.285.1, 285.2 ст.285 Податкового кодексу України, а саме позивачем у декларації з плати за землю неправильно обрано звітний період вересень 2013 року, в зв'язку з чим в картці особового рахунку закладу, сума нарахованого податку становить 55,54 грн.. Відтак, позивачу донараховано основного платежу з плати за землю за 2013 рік у розмірі 278 грн., та накладено штраф у розмірі 70 грн..

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Комунальний заклад "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького" зареєстровано 28.09.1993р. як юридична особа та перебуває на обліку у Кіровоградській ОДПІ як платник податків. (а.с.40, 41)

29.01.2014 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю КЗ "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького" за 2013 рік, за результатами якої складено акт 42/11-23-22-04/02225476. (а.с.24-26) Висновками даного акту є порушення позивачем п.п.285.1, 285.2 ст.285 Податкового кодексу України, а саме у декларації з плати за землю неправильно обрано звітний період вересень 2013 року, в зв'язку з чим в картці особового рахунку закладу, сума нарахованого податку становить 55,54 грн., тому занижено суми податкових зобов'язань з плати за землю за 2013 рік в розмірі 278 грн., за що передбачена відповідальність п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

На підставі даного акту перевірки Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232204 від 10 лютого 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем плата за землю у розмірі - 348 грн., в тому числі 278 грн. - за основним платежем та 70 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с.10).

Позивач, не погодившись з даним податковим повідомленням - рішенням, подав до податкового органу скарги на дані рішення. (а.с.15-17, 22-23)

За результатами процедури адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення №0000232204 від 10 лютого 2014 року - без змін, про що свідчать рішення ГУ Міндоходів у Кіровоградській області про результати розгляду первинної скарги №3392/10/11-28-10-01-08 від 10.04.2014р. та рішення Міністерства доходів і зборів України №7810/6/99-99-10-01-02-15 від 30.04.2013р. (а.с.12-14, 18-20).

В ході розгляду справи встановлено, що до Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області позивачем 18.10.2013 року подано податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік починаючи з 13.09. У гр.5 (річна сума земельного податку, що підлягає сплаті за даними платника податку) відображена сума 333,22 грн., в тому числі вересень 2013р. - 55,54 грн., жовтень 2013р. - 92,56 грн., листопад 2013 - 92,56 грн., грудень 2013р. - 92, 56 грн. (а.с.63-65) Також подано додатки до даної декларації в якому зазначено відомості про наявні земельні ділянки (а.с.34).

Земельні правовідносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 ПК України).

Згідно пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Також, земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Порядок сплати плати за землю регулюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно зі статтею 270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтею 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Податковий період, порядок обчислення плати за землю, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до пунктів 286.1, 286.2 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. (п.287.1 ст.287 ПК України)

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.48.1 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.286.4 ст.286 ПК України за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Так, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 13.09.2013 року земельна ділянка за адресою м.Кіровоград, вул.Орджонікідзе, 17/19 є нововідведеною та отримана у вересні 2013 року.

Пунктом 49.3 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При поданні податкової звітності в електронній формі, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 ПК України).

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (п.49.11 ст.49 ПК України).

Позивачем вчасно у відповідності до вимог ПК України подано податкову декларацію з плати за землю та прийнято її податковою, що не заперечувалося представниками відповідача у судовому засіданні. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні погодився, що декларація подана позивачем, заповнена правильно у відповідності до наказу ДПА України від 24.12.2010 р. №1015, яким затверджено форму Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (чинного на час подання позивачем декларації).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено та не спростовувалось представником відповідача в судовому засіданні, що у податковій декларації позивачем визначено податковий період 2013 рік, нарахована сума земельного податку у розмірі 333,22 грн. сплачена у повному обсязі, про що свідчить також платіжне доручення (а.с.39)

Крім того, згідно пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З огляду на те, що позивач, несе відповідальність за заповнення податкової звітності, яка повинна бути складена у відповідності до ст.48 ПК України, а також сплату податкового зобов'язання у розмірі 333,22 грн. у повному обсязі, що виключає можливість існування заниження податкового зобов'язання в розумінні пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та недоплати як такої. До того ж, суд зауважує, що Податковим кодексом України не передбачено відповідальності платника податків за відображення податковим органом у особових рахунках даних, зазначених у податковій звітності такого платника податку.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи те, що позивач не допустив заниження податкового зобов'язання, суд вважає відсутнім об'єкт (базу) для нарахування штрафу за п.123.1 ст.123 ПК України, що свідчить про неможливість застосування даної норми до позивача.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0000232204 від 10 лютого 2014 року.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та неправомірність прийняття Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати у розмірі 182,70 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь КЗ "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького".

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000232204 від 10 лютого 2014 року.

Присудити Комунальному закладу "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького" з Державного бюджету України судові витрати в сумі 182,70 грн..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено - 04.06.2014 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина