Ухвала суду № 39177171, 10.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/746/14 Справа № 182/1316/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Поліщук Р. А. Доповідач - Кислий М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кислого М.М.,

суддів Литвиненка О.О., Живоглядової І.К.,

секретаря Шевченко Т.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні та обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянство України, мешкає за адресою АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю прокурора Грамма О.В.,

потерпілого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

В с т а н о в и л а:

вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді домашнього арешту, після чого - тримання під вартою, але не більше ніж на 60 діб, обчислюючи строк з моменту його затримання.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального закладу «Нікопольська міська лікарня № 1» ДОР - 1501 грн. 84 коп. і на користь держави витрати за проведення експертиз - 489 грн.00 коп..

В апеляційних скаргах:

- прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, не оскаржуючи доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікації його дій, просить скасувати вирок суду у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок надмірної м'якості, а також у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Посилається на те, що судом не враховано думку потерпілого щодо міри покарання, а також те, що обвинувачений протягом тривалого часу не відшкодовував завдану шкоду потерпілому. Виходячи з цього, просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі (а.п. 38-39);

- обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду в частині призначеного йому покарання. В обґрунтування своїх доводів посилається на пом'якшуючі покарання обставини, які судом не були враховані в повній мірі при ухваленні вироку. Просить ухвалити вирок, яким звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України (а.п. 36-37);

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційні скарги сторонами судового провадження подані не були.

За встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 22 грудня 2013 року близько 15.00 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля берегової лінії Каховського водосховища, яке розташоване в смт. Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області, в ході сварки з ОСОБА_3, яка виникла на ґрунті виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, не маючи наміру на заподіяння смерті, кухонним ножем, який носив із собою, наніс один удар в область грудей ОСОБА_3, чим заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу прокурора і вважав вирок суду законним і обґрунтованим, просив його залишити без змін, пояснення обвинуваченого на підтримку доводів його апеляційної скарги, думку потерпілого, який просив задовольнити апеляцію ОСОБА_2, їх виступи в судових дебатах та з останнім словом обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляційних скарг, обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за обставин, викладених у вироку суду, та кваліфікація його дій в апеляційних скаргах не оскаржуються, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.

Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновок суду про винуватість ОСОБА_2 та на кваліфікацію його дій, перевіркою матеріалів провадження не виявлено.

Аналізуючи доводи прокурора та обвинуваченого щодо невідповідності призначеного ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даних про його особу, а також неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Зі змісту закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 50 КК України, випливає, що покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.

При призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання.

На думку колегії суддів, покарання обвинуваченому ОСОБА_2 призначено відповідно до зазначених вимог закону.

Так, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_2, всі обставини провадження, в тому числі і ті, про які зазначає обвинувачений та прокурор в своїх апеляційних скаргах.

Суд обґрунтовано врахував обставини, які впливають на вид і розмір покарання, всі дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, разом з тим визнав свою вину, відшкодував потерпілому шкоду, а також позицію потерпілого щодо виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2

З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і призначив покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, яке за своїм видом та розміром слід вважати справедливим.

За таких обставин, доводи прокурора та обвинуваченого про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не вбачає підстав для застосування норм ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від реального відбування призначеного йому покарання, а також для призначення обвинуваченому більш суворого покарання.

Виходячи з наведеного, вирок суду є законним, обґрунтованим і належно вмотивованим, який зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційні скарги прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні, та обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2014 року у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді апеляційного суду: