Ухвала суду № 39176735, 04.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/879/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Міщука М.С. суддів: Бєлової Л.В., Гром Л.М. при секретарі Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альпініст» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Альпініст» (далі Товариство або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі ДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001652201/981 від 19.11.2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Стройторг-Т» за грудень 2011 року та березень 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну позапланову невиїзної перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Стройторг-Т» за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки складено Акт № 51/220/32724732 від 29.07.2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення: пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 41 263 грн. 14 коп. за березень місяць 2012 року.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001652201/981 від 19.11.2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 51 578 грн. 75 коп.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безтоварність господарських операцій, проведених на виконання господарських операцій позивачем з ПП «Стройторг-Т» не досліджувалась фактично, а висновки відповідача про таку безтоварність ґрунтуються виключно на припущеннях викладених в акті перевірки контрагентів ПП «Стройтор-Т». Натомість суд, вивчивши документи подані позивачем, не може виключити дійсність проведення господарських операцій між позивачем та ПП «Стройторг-Т».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ПП «Стройторг-Т» (постачальник) укладено договір поставки № 141 від 01.12.2011 року, згідно якого позивач закуповував у контрагента - ПП «Стройторг-Т» будівельні матеріали, для надання послуг з ремонту приміщень.

Факт виконання вказаних фінансово-господарських відносин підтверджується наступними наявними в матеріалах справи документами: рахунками-фактур, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями.

Також, на підтвердження реальності господарських операцій за вказаним договором поставки позивачем надано копії договорів № 179/10 від 24.10.2011 року, № 180/10 від 24.10.2011 року та № 1254 від 28.10.2011 року укладених із Концертом радіомовлення, зв'язку та телебачення, копії актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року та за лютий 2012 року, із яких вбачається, що позивачем надавались послуги з ремонту приміщень, для чого позивачем і закуповувалися від ПП «Стройтор-Т» будівельні матеріали.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП «Стройторг-Т» і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Єдиним доказом наданим відповідачем в обґрунтування фіктивності зазначених господарських відносин є Акт Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції № 92/22-01 від 13.05.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Стройторг-Т» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість з платниками податку» та Акти перевірки № 629/22-205/37176810 від 18.12.2012 року, № 1721/22-4/37508561 від 07.06.2012 року щодо контрагентів ПП «Стройторг-Т».

На підставі Актів перевірки, які стосуються взаємовідносин ПП «Стройторг-Т» з контрагентами ТОВ «П-Мобайл» та ТОВ «Сімкард», відповідач дійшов висновку про те, що ПП «Стройторг-Т» як суб'єкт підприємництва здійснювало фінансово-господарські відносини з постачальниками на підставі договорів, які були укладені з метою, завідомо суперечливою інтересам держави і суспільства, а суб'єкт господарювання ПП «Стройторг-Т» вчиняв дії умисно, з метою отримання прихованого прибутку, що є ухиленням від сплати податків.

У зв'язку з цим, відповідач дійшов висновку про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Стройторг-Т» за грудень 2011 року та березень 2012 року.

Однак, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на вказаний акт перевірки, зважаючи на те, що при здійсненні господарських взаємовідносин, позивач не зобов'язаний перевіряти дотримання податкового законодавства своїми контрагентами та господарюючими суб'єктами, які здійснюють постачання товарів чи послуг цим контрагентам.

Разом з тим, на момент виписки податкових накладних позивачу за перевірений період, ПП «Стройторг-Т» було зареєстровано як суб'єкт господарювання та як платник податку на додану вартість.

Доводи відповідача стосовно ненадання позивачем жодних доказів транспортування придбаних товарів, а саме товарно-транспортних накладних, колегія суддів не приймає, оскільки відсутність ТТН не може бути доказом безтоварності операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки відповідно до названого договору поставки перевезення товару здійснювалося постачальником, тоді як товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків та їх перевезення автомобільним транспортом, то за даних обставин відсутність товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій між Товариством та постачальниками. Розвантаження товару здійснювалося власними силами позивача, що не спростовано податковим органом.

Отже, відсутність ТТН не може бути підставою для донарахування грошового зобов'язання.

Інших доказів того, що позивач мав господарські відносини з його контрагентом, що на думку відповідача має ознаки фіктивності, ДПІ суду не надало.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не допущено порушень вимог податкового законодавства, тому суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги та скасував податкове повідомлення-рішення № 0001652201/981 від 19.11.2013 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.