Ухвала суду № 39174244, 10.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/343/14-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н.С.Провадження № 22-ц/780/3337/14 Доповідач у 2 інстанції АнтоненкоКатегорія 21 10.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

10 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Мельника Я.С..,

за участю секретаря - Ромашини І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 квітня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про встановлення факту.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, посилаючись на те, що вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 у 2007 році переїхала до м. Боярка Київської області. З того часу вони проживають в помешканні за адресою АДРЕСА_1, яке орендують у знайомих. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3, який з дня народження проживає в зоні посиленого радіологічного контролю. У зв'язку з тим, що на сина ОСОБА_3 поширюється дія Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просила у судовому порядку встановити даний факт.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 04 квітня 2014 року у задоволенні заяви відмолено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що заявник та її чоловік перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 липня 2006 року (а. с . 11). Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 серія НОМЕР_1 його батьками є - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 5). Як вбачається з копій паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 їх місцепроживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 9, 10).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви, суд обґрунтовано виходив з положень ст.ст. 57-64, 234, 257 ЦПК України та прийшов до правильного висновку про недоведеність заявлених вимог.

Так по справі не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що малолітній син заявниці відповідно до положень п.4 ст.. 27 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», прожив після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіологічного контролю.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Докази та обставини, на які посилається апелянт у апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Посилання апелянта на акт депутата від 23 жовтня 2013 року як на доказ місця проживання ОСОБА_1 з сім'єю АДРЕСА_1 (а. с. 4), не заслуговує на увагу, оскільки акт депутата відповідно до положень ст..ст. 58, 59 ЦПК України не є належним та допустимим доказом місця проживання особи.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: