Вирок № 39173002, 04.06.2014, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/506/14-к

Провадження №1-КП/587/87/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Сумський районний суд Сумської області у складі:

Головуючого - судді Моісеєнко О.М.,

При секретарі Козловій К.Л.,

З участю прокурора Шапошника А.С.,

Потерпілого ОСОБА_1,

Представника

Потерпілого ОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с.Радьківка Сумського району Сумської області, громадянина

України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на своєму

утриманні одну неповнолітню дитину, офіційно не працюючого,

раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1,

- в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_3 порушив правила безпеки руху, що спричинило заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 за наступних обставин.

2 квітня 2013 року близько 20.00 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем ВАЗ 21013 р/н НОМЕР_1 та рухався з с. Стецьківка в напрямку с. Радьківка Сумського району Сумської області, між вул. Горького та Засоснівка знехтував безпекою дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, пору шив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, а саме, при виявленні небезпеки для руху у вигляді пішохода, яку він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який рухався проїзною частиною у зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «краніосклетна політравма голови, лівої нижньої кінцівки, ЗЧМТ, струс головного мозку, забійні рани обличчя, голови, закритий фрагментарний перелом кістки лівого бедра в верхній третині і нижній третині зі зміщенням. Відкритий перелом кісток середньої третини лівої голені зі зміщенням, травматичний шок ІІ ст.».

Тілесні ушкодження у вигляді «відкритого перелому кісток середньої третини лівої голені зі зміщенням» являлись небезпечними для життя в момент заподіяння і за цією ознакою кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження. Інші тілесні ушкодження кваліфіковані як тілесні ушкодження середньої тяжкості, легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та легкі тілесні ушкодження.

Допущені ОСОБА_3 порушення пункту 12.3 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та наслідками, що настали.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю. Цивільний позов прокурора визнає повністю. В частині цивільного позову потерпілого не згоден з витратами матері останнього та послугами таксі. Про обставини події пояснив наступне. До аварії він біля магазину разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 випили по пляшці пива. Після зіткнення, перебуваючи у стресовому стані, випив горілки з пляшки біля автомобіля.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що внаслідок події він втратив здоров'я, не міг рухатись 2 місяці, пожиттєво йому вживлені дві пластини. Потрібне ще лікування, в тому числі і операції.

Допитаний у судовому засідання свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що на момент ДТП знаходився разом з ОСОБА_3 і сидів на передньому пасажирському сидінні. До поїздки вони разом випили з обвинуваченим по пляшці пива емк. по 0,5 л., а пляшку горілки купили в ларьку в м. Суми з метою випити вдома у ОСОБА_3 Під час руху дивився вперед на дорогу, однак до зіткнення потерпілого не бачив. Після удару об автомобіль вони вийшли і побачили, чоловіка, що лежав на дорозі. Підійшли та побачили потерпілого. Він залишився з ОСОБА_1, а ОСОБА_3 побіг викликати швидку та міліцію. Потім обвинувачений повернувся та біля машини «з горла» пив горілку з пляшки.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, пояснень потерпілого та свідка, його винність підтверджується матеріалами справи: висновком судово-медичного експерта про наявність у потерпілого ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, які могли утворитись внаслідок ДТП; висновком судово-автотехнічної експертизи, відповідно до якої в діях водія ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з ДТП; протоколом огляду місця події, під час якого виявлено автомобіль ОСОБА_3 з пошкодження та місце осипання скла; висновком медичного огляду обвинуваченого про перебування його у день події у стані алкогольного сп'яніння.

В частині пояснень обвинувачено та свідка про те, що горілку він пив після події, суд відноситься до них критично, оскільки ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 не оспорюють факт вживання спиртного, а саме - пива, перед подією. Тобто, фактично стан сп'яніння на момент наїзду на пішохода обвинуваченим не оспорюється, оскільки пиво також відноситься до алкогольних напоїв. Крім того, обвинувачений після події не виконав вимоги Правил дорожнього руху в тій частині, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди до проведення медичного огляду заборонено вживати алкоголь.

В цій частині обвинувачення також повністю знайшло своє підтвердження.

Таким чином, суд вважає, що винність обвинуваченого у скоєнні злочину у судовому засіданні доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст.286 ч.2 КК України, оскільки під час керування транспортним засобом він порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1

При визначенні підсудному міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який раніше не був судимим, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину та вагітну дружину.

До пом'якшуючих його покарання обставин суд відносить щире каяття підсудного, часткове добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

До обтяжуючих його покарання обставин суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладені обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного, особу винного, суд вважає, що при призначенні йому покарання слід застосувати ст.69 КК України, тобто призначити покарання більш м»якого виду, ніж передбачене санкцією статті.

Позов прокурора за лікування потерпілого підлягає повному задоволенню.

При вирішенні позову потерпілого про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в сумі 12017 грн. суд вважає, що витрати у вигляді витрат на проїзд матері та послуги такси задоволенню не підлягають. В частині відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що після події потерпілий втратив здоров'я та можливість повноцінно працювати, відчував фізичний біль та моральні страждання, повинен проходити лікування. Однак, враховуючи фактичні обставини справи, її розмір підлягає зменшенню.

Процесуальні витрати та речові докази по справі не заявлені.

Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд

Засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, і призначити йому за цим законом покарання з застосуванням ст.69 КК України у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Департаменту фінансів Сумської облдержадмінстрації (р/р 31415544700001 ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код 23632949, код бюджетної класифікації 24060300 «інші надходження» для перерахування Сумській обласній клінічній лікарні) сім тисяч сто тридцять грн.28 коп. за лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість грн. відшкодування матеріальної та вісім тисяч грн. відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Моісеєнко