Ухвала суду № 39168271, 11.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

11 червня 2014 року м. Київ № 826/8145/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк»до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києвіпро визнання незаконними дій щодо накладення арешту на майно та зобов'язання зняти арешт з майна,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» з позовом до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, в якому просить:

1) визнати незаконними дії відділу ДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві щодо накладення арешту на автомобіль марки AUDI, моделі Q7, 2008 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1;

2) зобов'язати відділ ДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві зняти арешт з автомобіля марки AUDI, моделі Q7, 2008 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1.

Даний позов направлений поштою 06.06.2014 р. та зареєстрований канцелярією суду 10.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.01.2014 року звернувся до відділу ДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві із зверненням щодо зняття арешту з автомобіля марки AUDI, моделі Q7, 2008 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1, однак у відповідь отримав листа від 22.01.2014 року № 03-31/1093 із відповіддю про те, що підстави для зняття арешту з зазначеного майна відсутні.

Наведене, як зазначено у позовній заяві, і стало підставою для звернення ПАТ «ВіЕс Банк» до адміністративного суду.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Як вбачається із позовної заяви даний позов пред'явлений до відділу державної виконавчої служби.

В контексті наведеного суд зазначає, що справами адміністративної юрисдикції також є справи за позовами осіб, які не є учасниками виконавчого провадження та не є особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, якими порушено їх права чи свободи (лист ВАСУ від 28.09.2009, № 1276/10/13-09).

У той же час, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби встановлені статтею 181 КАС України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 181 КАС України встановлено спеціальні строки звернення до суду. Так, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути оскаржено у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В даному випадку, в обґрунтування підстав звернення до суду, позивач посилається на обставини звернення позивача 15.01.2014 року із зверненням щодо зняття арешту з автомобіля до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві та отримання позивачем листа від 22.01.2014 року № 03-31/1093 із відповіддю про те, що підстави для зняття арешту з зазначеного майна відсутні та повідомленням про можливість зняття арешту з майна у судовому порядку.

Тобто, з наведеного вбачається, що станом на 22.01.2014 року позивач був обізнаний щодо накладення арешту на спірне майно, а також був проінформований відповідачем про можливість звернення до суду за захистом своїх прав (копія вказаного листа ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві від 22.01.2014 року наявна в позовних матеріалах).

Виходячи з наведеного, а також враховуючи направлення вказаного позову до суду поштою лише 06.06.2014 року, суддя приходить до висновку, що в даному випадку позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ст. 181 КАС України строку звернення до суду.

При цьому, позовна заява не містить доводів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження наведеного.

Відповідно до положень статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

В даному випадку, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду, а також відсутність підстав для визнання причин пропуску поважними, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків передбачених ст. 100 КАС України, а саме - про залишення позовної заяви без розгляду.

Водночас суд звертає увагу заявника, що згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, спірні відносини щодо вирішуються в порядку цивільного чи господарського судочинства в залежності від складу осіб, які є учасниками спірних правовідносин.

Керуючись положеннями статей 100, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» залишити без розгляду.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику.

3. Звернути увагу позивача, що залишення позовної заяви на підставі ст. 100 КАС України на стадії до відкриття провадження у справі не позбавляє його права звернення до суду з позовом, з наданням обґрунтування поважності причин пропуску строку та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

4. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін