Постанова № 39167995, 29.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року , о 13-55 годині,Справа № 808/2390/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області

до комунального підприємства «Комунсервіс» Гуляйпільської міської ради Запорізької області

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 148 835,29 гривень, з податку на прибуток у розмірі 15 157,72 гривень, що виник внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань та прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафних (фінансових) санкцій. Позивач просить позов задовольнити, стягнути зазначені суми боргу, розглянувши справу без участі його представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, судову повістку було направлено на адресу відповідача, що вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, проте кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за закінчення терміну зберігання».

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що 18.11.2013, 17.12.2013, 17.01.2014, 17.02.2014, 19.03.2014 відповідачем було подано до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року - лютий 2014 року, в яких самостійно нараховано до сплати суми податку в розмірі 32981 гривні, 29133 гривень, 48086 гривень, 27448 гривень, 31968 гривень - відповідно.

Судом також встановлено, що невиїзною документальною перевіркою своєчасності сплати податку на додану вартість у січні 2014 року (акт № 144/153-35235989 від 10.02.2014) встановлено порушення відповідачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України відносно несвоєчасної сплати суми податкового зобов'язання, зазначеної в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

10.02.2014 ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000081500 та №0000071500, якими відповідачу нараховано суми штрафів в розмірі 1000 гривень та 3000 гривень - відповідно, за платежем: податок на додану вартість вироблених в Україні товарів.

Судом встановлено, що дані рішення були направлені відповідачу та отримані його уповноваженою особою. Зі скаргами на зазначені рішення платник не звертався, у зв'язку із чим був зобов'язаний погасити суму зобов'язань в десятиденний термін з моменту їх вручення.

21.02.2014 відповідач подав до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, в якій самостійно нарахував до сплати 25118 гривень податку.

Відповідно до абз. 1 п.п.57.1, 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, «податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання».

Таким чином, сума податкових зобов'язань КП «Комунсервіс» визначена як самостійно, так і податковими повідомленнями-рішеннями, складає: з ПДВ - з урахуванням переплати у розмірі 29,67 гривень, самостійної сплати у розмірі 25000 гривень та нарахованої пені у розмірі 248,96 гривень - 148835,29 гривень, з податку на прибуток - з урахуванням переплати у розмірі 0,88 гривень, самостійної сплати у розмірі 10000 гривень та нарахованої пені у розмірі 40,6 гривень -15157,72 гривень, не сплачена ним у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, «контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини».

Судом встановлено, що відповідачу було направлено податкову вимогу, форми Ю, № 15-17 від 04.12.2013 на суму 32979,12 гривень. Зазначена в вимозі сума боргу не була погашена.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, «у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення».

Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилались.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Комунсервіс» Гуляйпільської міської ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 35235989, вул. ІІІ Інтернаціоналу, буд. 62, м. Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області, 70200) податковий борг:

з податку на додану вартість у розмірі 148 835 (ста сорока восьми тисяч восьмисот тридцяти пяти) гривень 29 копійок на р/р 31111029700101, МФО 813015, управління Казначейства у Гуляйпільському районі (Гуляйпільський район), код платежу 14010100;

з податку на прибуток у розмірі 15157 (п'ятнадцяти тисяч ста п'ятидесяти семи) гривень 72 копійок на р/р 33212806700102, МФО 813015, управління Казначейства у Гуляйпільському районі (Гуляйпільський район), код платежу 11020202.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш