Ухвала суду № 39167822, 05.06.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №470/1310/13-ц 05.06.2014 05.06.2014 05.06.2014

Провадження №22-ц/784/1659/14

Провадження 22ц-/784/1659/14 Головуючий по 1 інстанції Орлова С.Ф.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2014р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Колосовського С.Ю.

при секретарі судового засідання Орельській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" (далі - ПАТ „Приватбанк")

на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2014р.

за позовом ПАТ „Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом,

встановила:

У листопада 2013р. ПАТ „Приватбанк" пред'явило позов до ОСОБА_2 про стягнення 20462 грн. 30 коп. заборгованості за кредитним договором, укладеним 15 вересня 2005р., яка складається: 4821 грн. 17 коп. - заборгованість за кредитом, 14190 грн. 54 коп. - заборгованість по процентам, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 950 грн. 59 коп. штраф (процентна складова).

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2014р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Приватбанк" 2384 грн. 85 коп. заборгованості за кредитним договором з яких: 1614 грн. 93 коп. заборгованість за кредитом, 519 грн. 92 коп. - заборгованість по процентам, 250 грн. - штраф.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його змінити та задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що наявні підстави для стягнення заборгованості за кредитом і процентів лише в межах загального строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК та за ставкою 36% річних, так як зміну тривалості позовної давності і процентів сторони належним чином не оформили. Також, на думку суду, є безпідставними вимоги про стягнення штрафу (процентна складова) як такі, що не відповідають змісту ч.2 ст.549 ЦК.

Проте з такими висновками погодитись не можна, оскільки до них суд дійшов з порушенням закону.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК).

Як вбачається з матеріалів справи, 15 вересня 2005р. між ЗАТ„Приватбанк" правонаступником якого є ПАТ „Приватбанк" і ОСОБА_2 укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту - 3000 грн. на платіжну картку „Універсальна" з базовою ставкою 36% річних з погашенням заборгованості щомісячними платежами.

Відповідно до затверджених банком тарифів (наказ №1663 від 31 серпня 2005р.) у разі порушення строків повернення кредиту розмір процентів за користуванням кредитом збільшується до 72% річних.

Виконання кредитного договору в разі порушення строків платежів більш ніж на 30 днів забезпечено штрафами в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову (п.5.10. Правил користування платіжною карткою).

Строк позовної давності по зобов'язанням з повернення кредиту, процентів та неустойки згідно з п.5.12 Правил користування платіжною карткою складає п'ять років.

Відповідно до заяви про надання кредиту, підписаної ОСОБА_2, з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами банку її було ознайомлено. Також позичальник погодився вважати ці документи договором про надання банківських послуг і такий спосіб його укладення не суперечить положенням глави 53 ЦК.

4821 грн. 17 коп. заборгованості за кредитом, яка нарахована за період з 02 листопада 2008р. по 30 вересня 2013р., тобто в межах п'ятирічного строку позовної давності, відповідачка не повернула, а також не сплатила 14190 грн. 54 коп. процентів за користування кредитними коштами.

Отже, факт порушення кредитних зобов'язань є доведеними, строк давності за цими вимогами не сплинув, а тому наявні підстави, передбачені ст.ст.549,1054 ЦК як для стягнення вказаної заборгованості за кредитом, процентам, так і для стягнення 1200 грн. 59 коп. штрафу, в тому числі його процентної складової (4821 грн. 17 коп. +14190 грн. 54 коп. х 5% + 250 грн.), оскільки умова про його встановлення в установленому порядку недійсною не визнавалась, а вважати її нікчемною теж немає причин.

З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в частині розміру заборгованості за кредитом та судових витрат в силу п.4 ч.1 ст.309 ЦПК підлягає зміні.

Задоволення позову на 98,78% є підставою (ст.88 ЦПК) для пропорційного стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у зв'язку з розглядом справи в суді першої і апеляційної інстанцій.

Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ПАТ „Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2014р. в частині розміру заборгованості за кредитним договором та судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Приватбанк" 20212 (двадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 30 коп. заборгованості за кредитним договором з яких: 4821 грн. 17 коп. - неповернутий кредит, 14190 грн. 54 коп. - проценти за користування кредитом, 250 грн. - штраф (фіксована частина), 950 грн. 59 коп. штраф (процентна складова), а також 346 (триста сорок шість) грн. 92 коп. судового збору.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: