ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" червня 2014 р. м. Київ К/800/139/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Вербицької О.В.
суддів: Бившевої Л.І.
Муравйова О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року
у справі № 2а-11718/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контелл»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби Державної податкової служби
про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматись від вчення
певних дій
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Контелл» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Контелл») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматись від вчення певних дій.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2012 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Контелл» відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2012 року. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ДПІ по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Контелл» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2012 року.
Визнано протиправними дії ДПІ по оформленню результатів зустрічної звірки ТОВ «Контелл» у формі акту від 21 травня 2012 року №1386/22-3/37194947 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2012 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами здійснення зустрічної звірки ДПІ складено акт від 21.05.2012 року № 1386/22-3/37194947 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Контелл» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Контелл» щодо визнання дій протиправними та зобов'язання утриматись від вчення певних дій дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про інформацію» передбачено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно п. 73.5 ст. 73 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 року (далі - Порядок), зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.
За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 1.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236, методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації) розроблені з метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби.
Згідно з п. 2.1 Методичних рекомендацій для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Відповідно до пп. 4.4 п. 4 Методичні рекомендації у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
В свою чергу слід зазначити, що частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В адміністративному суді можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (тобто правові акти), що призводять до виникнення юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків у певних осіб.
При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто, в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватися таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб'єктом владних повноважень на реалізацію наданої йому компетенції.
При цьому оспорювані правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь - якого обов'язку.
Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь - яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.
Відповідно до вимог ст. 17 КАС України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.
В свою чергу, слід зазначити, що акт неможливості проведення зустрічної звірки не є актом, який встановлює, змінює або скасовує норми права чи породжує права та обов'язки суб'єкта, якому він адресований. Акт фіксує встановлення певних фактів (результатів звірки або їх відсутність), цей документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не тягне по відношенню до позивача жодних юридичних наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом 02.11.2011 року ТОВ «Контелл» надсилався лист № 14215/20/23-911 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження», який у зв'язку з відсутністю останнього за юридичною адресою повернувся до податкового органу з відміткою поштового органу «за закінченням терміну зберігання». Крім того, відповідачем було надано в суді першої інстанції докази надсилання ТОВ «Контелл» інших листів, які вертались з відміткою «не найдено, таких не знают», «за даным адресом не найдено», що свідчить про відсутність даного підприємства за його місцезнаходженням (податковою адресою).
Судом першої інстанції встановлено, що чисельність працюючих ТОВ «Контелл» становить 1 особа - директор.
На підставі вищевказаного податковим органом з метою підтвердження господарських відносин позивача з платниками податків за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року проведено зустрічну звірку, за результатами якої складено акт від 21.05.2012 року 1386/22-3/37194947, в якому зазначено про відсутність у ТОВ «Контелл» факту реального здійснення господарських операцій та об'єктів оподаткування при придбані та продажу товарів (послуг).
Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обов'язковою умовою проведення зустрічної звірки є направлення податковим органом платнику податків запиту про подання інформації та її документального підтвердження, у зв'язку з чим, ДПІ правомірно була проведена зустрічна звірка.
Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо відмови ТОВ «Контелл» в задоволенні позову.
За таких обставин, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року підлягає скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2012 року має бути залишена в силі, як така, що помилково скасована.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року - скасувати.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2012 року - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Л.І. Бившева О.В. Муравйов
Судове рішення № 39167005, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 03.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11718/12/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: