КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17050/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.
У Х В А Л А
Іменем України
03 червня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,
при секретарі: Гімарі Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників) від 25 жовтня 2011 року №0007264210 та №0007274210.
В обґрунтування адміністративного позову, позивач вказує на те, що господарські операції між Державним підприємством матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» та ТОВ «Інтер Ресурс Трейд» за період, що перевірявся мали реальний характер, що підтверджується належним чином складеними первинними документами. Тому, витрати понесені ним при здійсненні таких господарських операцій є його валовими витратами, а податкові накладні даного контрагента, на думку позивача, є належною підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач вказує на порушення позивачем вимог податкового законодавства та протиправне віднесення до складу його валових витрат, коштів сплачених ним при здійсненні господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтер Ресурс Трейд», оскільки такі операції не мали реального характеру. На думку відповідача податкові накладні даного контрагента не дають йому права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість та податку на прибуток.
Так, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Інтер Ресурс Трейд» за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 07 жовтня 2011 року №856/42-10/19014832.
В ході проведеної перевірки відповідачем зроблено висновки про порушення позивачем: п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 9 520 738,00 грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідачем в ході проведеної перевірки зроблені висновки про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Інтер Ресурс Трейд» не мали реального характеру, а тому понесені позивачем при цьому витрати не його валовими витратами. Податкові накладні даного контрагента не є підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
На підставі даного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 25 жовтня 2011 року: №0007264210, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість 7 616 590,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції 3 808 295,00 грн.; №0007274210, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 9 520 738,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 760 369,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомлення - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Повністю задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що господарські операції, здійснені між позивачем ТОВ «Інтер Ресурс Трейд» за період, що перевірявся, мали реальний характер, що підтверджується матеріалами справи. Також, зазначив, що перевірка позивача, оформлена актом від 07 жовтня 2011 року №856/42-10/19014832, призначена відповідно положень Кримінально - процесуального кодексу України в межах розслідування кримінальної справи. Тому, у відповідності до положень ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення на підставі даного акту може бути прийняте тільки після набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
З системного аналізу положень ст. ст. 1, 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) вбачаться наступне.
Витрати платника податків - це будь-які його витрати, понесені ним під час здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та повинна бути підтверджена первинними документами, складеними під час здійснення господарської операції (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків.
З матеріалів справи вбачається, що між ДП «Укрзалізничпостач» (Замовник) та ТОВ «Інтер Ресурс Трейд» (Постачальник) укладено договори поставки від 31 грудня 2009 року №ЦПХ-07-04309-01, від 31 грудня 2009 року №ЦПХ-07-04209-01, від 21 вересня 2010 року №ЦПХ-07-02510-01 та від 30 грудня 2010 року №ЦПХ-07-06910-01, за умовами яких постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника продукцію - радіостанції та обладнання до них (акумулятори до радіостанцій, радіостанції стаціонарні та носивні KENWOOD).
На виконання умов даних договорів його сторонами складені специфікації, додаткові угоди, видаткові та податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи. Зі змісту даних первинних документів вбачається, що позивачем у даного контрагента придбано рідостанції, акумулятори до радіостанцій та інш, їх одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару.
Оплата отриманого від ТОВ «Інтер Ресурс Трейд» товару позивачем проведена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок даного контрагента, підтвердженням чого є копії платіжних доручень, наявних в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Інтер Ресурс Трейд» за період, що перевірявся. Отже, витрати понесені позивачем при придбанні товарів у даного контрагента, є його валовими витратами.
Відповідно до даних реєстру анульованої реєстрації платників ПДВ (http://minrd.gov.ua/anulir) свідоцтво платника податку ТОВ «Інтер Ресурс Трейд» анульовано тільки 15 листопада 2011 року, тобто, на час здійснення господарських операцій з позивачем (з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року) дане товариство було зареєстроване як платник податку на додану вартість.
Отже, податкові накладні ТОВ «Інтер Ресурс Трейд» в даному випадку є належною підставою для виникнення у позивача права формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Відповідачем зроблено помилкові висновки про порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Оскаржувану податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Крім того, слід зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що документальну позапланову виїзну перевірку позивача проведено на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Черкаській області в рамках кримінальної справи, порушеної стосовно директора та головного бухгалтера ТОВ «Інтер Ресурс Трейд» за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 Кримінального кодексу України.
Відповідно до положень п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивачем) передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Отже, акт Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників) в даному випадку не є підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Прийняття податкових повідомлень - рішень на підставі даного акту є можливими тільки після набрання законної сили відповідним рішенням суду за результатами розгляду кримінальної справи відносно директора та головного бухгалтера ТОВ «Інтер Ресурс Трейд» за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 Кримінального кодексу України.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення про задоволення адміністративного позову з дотриманням норм матеріального та процесуального права,
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Мамчур Я.С.
Судді Горяйнов АМ.
Желтобрюх І.Л.
Повний текст виготовлено 10.06.14 року.
.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Судове рішення № 39166882, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-17050/11/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: