Постанова № 39166536, 17.03.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

17 березня 2014 року Справа № 814/541/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ КАРТОН", доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000122201, від 24.01.2014р, №0000132201 від 24.01.2014 р., За участю представників:

Позивача: Гезелян А.Ю;

Відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг Картон» (далі - позивач, ТОВ «Юг Картон», підприємство) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів у Миколаївській області (далі - відповідач, податкова, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000122201 від 24.01.2014 року, №0000132201 від 24.01.2014 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що висновок відповідача щодо заниження ним податку на прибуток є протиправним, необґрунтованим і таким, що не відповідає нормам діючого законодавства, а відтак і прийняті відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на підставі направлень № 214/14-02-22-01 від 25.11.2013 р., 216/14-02-22-01 від 25.11.2013 р., 215/14-02-22-04 від 25.11.2013 р., 217/14-02-17-03 від 25.11.2013 р., 218/14-02-22-03 від 25.11.2013 р., 219/14-02-22-03 від 25.11.2013 р. в період з 26.11.2013 р. по 08.01.2014 р. проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг Картон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.11 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.212 р.

За результатами проведеної перевірки податковою було складено Акт №№ 29/14-02-22-01/36880389 від 14.01.14 року.

На підставі зазначеного акту були прийняті, серед інших, наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000122201 від 24.01.2014 р. про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 1006574,02 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 251643,51 грн.

- № 0000132201 від 24.01.2014 р. про визначення грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 16374,65 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 4093,66 грн.

Відповідач дійшов висновку про порушення зазначені в акті перевірки використовуючи акти перевірок контрагентів позивача.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, затвердженого Наказом ДПА України N 984 від 22.12.2010, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/18772 (далі - Порядок 984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999р. N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі ст.9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З урахуванням наведеного припису, зазначені вище акти зустрічних звірок, акти про неможливість проведенні зустрічних звірок, листи податкової міліції та інші внутрівідомчі документи податкової інспекції, зокрема, данні інформаційних систем та АРМів, на підставі яких перевіряючим зроблено висновок при безтоварність операцій, не належать до первинних документів.

З цього слідує, що висновок акту перевірки про не встановлення факту наявності господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Держтранссервіс», ПП «Майклод-Юг», ТОВ «ВКСФ «Авалон ЛТД», ТОВ «Гідропневмосистеми», ТОВ «Чейз», ТОВ «Екватор-Експресс», ФОП ОСОБА_2 є безпідставним та зробленим з порушенням п.6 Порядку № 984.

Про реальність факту виконання господарських операцій свідчать первинні документи, наявні у Позивача, які надано ним до перевірки і які перелічені у акті перевірки, а також містяться в матеріалах справи.

При складанні акту податкова дійшла до висновків виходячи з наступного.

Підставою для висновку про завищення показника рядка 06.1 «Адміністративні витрати» декларації з податку на прибуток на суму 40035,70 грн. стало не підтвердження показників декларації первинними документами. Однак такий висновок не відповідає дійсності, оскільки згідно уточнюючою декларацією з податку на прибуток з додатками за ІІ-IV квартали 2011 року поданою 14.11.2013 р. та зареєстрованою за № 9017262387, показники рядку 06.1. «Адміністративні втрати» становили 387682,30 грн. що повністю відповідає даним первинних документів позивача (про що прямо зазначено в акті). Однак діючи в порушення законодавства, відповідач безпідставно прийняв рішення (лист від 25.11.2013 р. № 2656/10/14-02-15-015 ДПІ Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області) про визнання неподатковою вищезазначеної уточнюючої декларації та інших. Такі неправомірні дії на час проведення перевірки та на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були предметом судового оскарження. На даний час оскарження в судовому порядку рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, викладене в листі від 25.11.2013 р. № 2656/10/14-02-15-015, про визнання неподатковими уточнюючої декларації з податку на прибуток з додатками за ІІ-IV квартали 2011 року триває. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.12.13 р. по справі № 814/5036/13-а позов ТОВ «Юг Картон» задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, викладене в листі від 25.11.2013 р. № 2656/10/14-02-15-015, про визнання неподатковими уточнюючої декларації з податку на прибуток з додатками за ІІ-IV квартали 2011 року від 14.11.2013 р. (№ 9017262387), уточнюючої декларацій з податку на прибуток з додатками за І квартал 2012 року (№ 9087745855), уточнюючої декларацій з податку на прибуток з додатками за І півріччя 2012 р. (№ 9087745863), уточнюючої декларацій з податку на прибуток з додатками за 9 місяців 2012 року (№ 9087745915), уточнюючої декларацій з податку на прибуток з додатками за 2012 рік (№ 9087745975)

Неврахування відповідачем показників декларацій позивача (уточнюючих розрахунків) окрім вищезазначеного також призвело до висновку про завищення показника декларації 06.2. «Витрати на збут» за період з 01.10.11 по 31.12.11 на суму 97060,66 грн. (стор. 13-14 акту). Аналогічно до того, що зазначалось вище згідно з уточненою декларацією з податку на прибуток за ІІ-IV квартали 2011 року від 14.11.2013 р. (№ 9017262387) показник декларації 06.2. «Витрати на збут» за період з 01.10.11 по 31.12.11 повністю відповідає даним первинних документів, та становить 676870,34 грн., про що зазначено в акті перевірки на стор 14 (другий абзац).

Крім того, відповідачем в акті перевірки зазначено, що до складу витрат віднесено вартість товарів та послуг за операціями, які вчинені без мети реального настання правових наслідків з контрагентами в перевіряє мий період. Такого висновку відповідач дійшов з огляду на таке.

ТОВ «Держтранссервіс» було контрагентом позивача в перевірячємий податковою перівод на підставі договору № 03/01/12-2 від 03.01.2012 року, згідно якого надавало транспортно-експедеційні послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 25791,65 грн. крім того ПДВ 5158,33 грн. Висновок про порушення зроблений на підставі акту ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 02.08.13 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки», в якому зазначено, що перевірку неможливо провести в зв'язку з тим, що перевірку неможливо провести в зв'язку з тим, що ТОВ «Держтранссервіс» відсутнє за місцезнаходженням.

ПП «Майклод-Юг» було одним з контрагентів ТОВ «Юг Картон» на підставі договору №ТП09/01/12 від 09.01.2011 року за яким надавало транспортні послуги на загальну суму 1000 грн. крім того ПДВ 2200 грн. Висновок про порушення зроблений на підставі акту ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 06.11.12 р. та від 16.07.13 р.

ТОВ «ВКСФ «Авалон ЛТД» мало господарські правовідносини з позивачем на підставі договору №б/н від 19.01.2012 року, згідно якого даним контрагентом було здійснено продаж товару, а саме клею «KROXX» на суму 3099,60 грн. крім того ПДВ 619,92 грн. Висновок про порушення зроблений на підставі акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 01.04.13 р. № 1280/2210/14103548 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВКСФ «Авалон ЛТД» в якому описані «порушення» контрагента.

ТОВ «Гідропневмосистеми» відповідно до договору поставки №06102011/1 від 06.10.2011 року здійснило продаж ТОВ «Юг Картон» товару (мембрана, манометр, фітинг, мембрана бунан ) на суму 4565,30 грн. крім того ПДВ 913,06 грн. Висновок про порушення зроблений на підставі акту перевірки Вознесенської ОДПІ від 10.04.13 р. № 536/22/36713902 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Гідропневмосистеми». Суд зазначає, що цей акт взагалі не стосується взаємовідносин ТОВ «Гідропневмосистеми» з позивачем, проти чого не заперечує і відповідач.

ТОВ «Чейз» в перевіряємий період надавало позивачу транспортно-експедиційні послуги за договором № 210512 від 21.05.2012 року на суму 4291,67 грн. крім того ПДВ 858,33 грн. Висновок про порушення зроблений на підставі акту Ленінської МДПІ м. Луганська «Про неможливість проведення зустрічної звірки» від 03.01.13 р. в якому зазначено, що перевірку неможливо провести в зв'язку з тим, що перевірку неможливо провести в зв'язку з тим, що ТОВ «Чейз» відсутнє за місцезнаходженням.

Одним з контрагентів позивача було ТОВ «Екватор-Експресс», згідно договору ТП 07/09/12 від 07.09.2012 року даний контрагент надав транспортні послуги за маршрутом Миколаїв - Житомир на суму 3333,33 грн. крім того ПДВ 666,67 грн.

ФОП ОСОБА_2 за договором № ТП 24/07/12/2 позивачу було надано транспортні послуги за маршрутом м. Луцьк - м. Миколаїв) на суму 29791,65 грн. крім того ПДВ 5958,33 грн. Висновок про порушення зроблений на підставі акту Білоцерковської ОДПІ № 5049/17-2/НОМЕР_8 від 20.12.12 р. який не стосується взаємовідносин позивача з його контрагентом, проти чого не заперечує і відповідач.

Таким чином, висновки про не встановлення факту реальності господарських операцій обґрунтовано в акті перевірки виключно посиланнями на акти зустрічних звірок, або невиїзних перевірок, в яких, у зв'язку з відсутністю підприємств за юридичною адресою та неможливістю проведення перевірки цього контрагента, зроблено висновок про відсутність усіх первинних та бухгалтерських документів останнього, які б засвідчували факт продажу товару або виконання робіт, а відтак - про не встановлення факту проведення операції.

Саме на підставі вказаних вище аргументів, Відповідач встановлює, що операції з поставки товарів та надання послуг перевезення контрагентами в перевіряємий період можуть бути такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечить інтересам держави і мають ознаки нікчемних.

Таким чином, висновки Відповідача про безтоварність проведених операцій ґрунтуються на припущеннях, а не на підставі дослідження фактичних даних, що є неприпустимим згідно з пунктами 4 - 5 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державна податкова служба України N 984 від 22.12.2010р.

В акті перевірки господарські операції Позивача з контрагентами ТОВ «Держтранссервіс», ПП «Майклод-Юг», ТОВ «ВКСФ «Авалон ЛТД», ТОВ «Гідропневмосистеми», ТОВ «Чейз», ТОВ «Екватор-Експресс», ФОП ОСОБА_2 не визнані недійсними судом, тому перерахунок витрат в акті перевірки зроблено з порушенням діючого законодавства.

Стосовно висновків відповідача про нікчемність правочинів суд зазначає наступне. Головною підставою вважати правочин нікчемним є її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Однак, в акті перевірки немає посилань на відповідні рішення суду, якими б визнавалися недійсними правочини, укладені між Позивачем та визначеними в таблиці контрагентами.

Судом втановлено, що на момент укладання договорів з ТОВ «Держтранссервіс», ПП «Майклод-Юг», ТОВ «ВКСФ «Авалон ЛТД», ТОВ «Гідропневмосистеми», ТОВ «Чейз», ТОВ «Екватор-Експресс», ФОП ОСОБА_2 та Позивач мали господарську правосуб'єктність. Крім того, постачальники перебували на податковому обліку як платники ПДВ та податку на прибуток.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що Перевіркою відображеного у рядку 06.3 показника «Фінансові витрати відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 розділу ІІІ Податкового Кодексу України» встановлено, що до фінансових витрат ТОВ «Юг Картон» віднесено відсотки за користування кредитною лінією в національній валюті отриманою в установі банку ПАТ «ОТП Банк» та відсотки, нараховані за користування позикою (кредитом), отриманою від нерезидента - Корітена Холдінгз Лімітед. Перевіркою було встановлено завищення показника декларації 06.3 на суму 475124,45 грн. за IV квартал 2011 року. Для обґрунтування порушень податкового законодавства відповідачем на стор. 14-16 (2011 р.) а також на стор. 25-34 (2012 р.) було проаналізовано рух коштів з рахунку, який було відкрито у ПАТ «ОТП Банк» на виконання договору про надання банківських послуг від 18.02.11 р. № CR11-020/400-2. Зазначивши в додатку № 4 до акту перевірки напрямок перерахування коштів з цього рахунку, відповідачем було зроблено висновок, що всі кошти з рахунку 20623001334978, окрім тих, які були перераховані постачальникам за послуги та картонно-паперову продукцію були використані не в межах господарської діяльності.

Така позиція відповідача не відповідає нормам законодавства, виходячи з наступного.

Чинні на час спірних правовідносин норми законодавства містять наступне визначення господарської діяльності, а саме: господарська діяльність - це:

- пп.14.1.36 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI - «діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами».

Згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 2 статті 76 ГК передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статті 177 Цивільного Кодексу України перелічені об'єкти цивільного права, а саме, зазначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Таким чином, за змістом цієї норми гроші є майном та річчю. Згідно зі статтею 184 ЦК України, Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною. Таким чином, зміст процитованих норм свідчить про те, що гроші є річчю, визначеною родовими ознаками та не мають ознак індивідуально визначеної речі,отже є замінними Відповідно постановка питання про напрямок використання «конкретних грошей» є некоректною. Позиція позивача також підтверджується змістом статті 1054 ЦК України, відповідно до якої, За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. до відносин, що випливають з кредитного договору застосовуються положення про договір позики, відповідно до якого одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Крім того додаток 4 до акту перевірки свідчить про те, що позивач мав в розпорядженні на інших рахунках грошові кошти які також використовувались для оплати на користь постачальників товарів та послуг, не було проаналізовано також надходження грошових коштів від покупців на всі поточні рахунки позивача

З 01.04.2011 р. порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, в т.ч. склад витрат та порядок їх визнання в цілях оподаткування регулюється р. ІІІ Податкового Кодексу України (далі - ПКУ). Відповідно до пп. 138.10.5 п.138.10 ст.138 ПКУ в склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Таким чином, проценти, сплачені (нараховані) позичальником за укладеним договором позики з компанією з управління активами відносяться позичальником до фінансових витрат та включаються до складу інших витрат. В підтвердження зазначеного вище, такої ж думки дотримується і ДПАУ у Листі від 06.07.2012 р. № 12288/6/15-1415, в Єдиній базі податкових знань також міститься аналогічна правова позиція (відповідь за № 102.09.01.)

А зменшена перевіркою сума витрат у рядку 06.3. «Фінансові витрати відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 розділу ІІІ Податкового Кодексу України» за IV кв. 2011 року на суму 612220,81 грн. (Ця сума складається з адміністративних витрат в сумі 475124,45 грн. + 40035,70 грн. та витрат на збут в сумі 97060,66 грн.) спричинила зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування (рядок 07 декларації) підприємства за 2011 рік. та, як наслідок, було зменшено показник у рядку 06.5 Декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду. за 2012 рік, про що описано на сторінці 35-37 акту перевірки.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкових повідомлень-рішень, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення (дії) та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.

Відповідач не довів суду правомірність та обґрунтованість прийнятих ним рішень. У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0000122201 від 24.01.2014 року.

3.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0000132201 від 24.01.2014 року.

4.Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальінстю "ЮГ КАРТОН" сплачений судовий збір згідно платіжного доручення №6398 від 25.02.2014 року в сумі 487,20 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 21.03.2014 року.