Рішення № 39165441, 02.06.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 441/2090/13 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А.М.

Провадження № 22-ц/783/1180/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мацей М. М.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Мацея М.М.,

суддів: Копняк С.М., Монастирецького Д.І.,

секретаря: Олексіва О.А.,

з участю: представника банку,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 04 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 04 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач ПАТ «Універсал Банк».

В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Зазначає, що судом не враховано ч.2 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», відповідно до якої положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вказує, що банком 18.11.2008 року було надіслано вимогу про усунення порушень умов кредитного договору ОСОБА_2, а також 30.12.2008 року надіслано таку ж вимогу ОСОБА_3, однак ці вимоги були залишені без виконання.

Відповідач ОСОБА_2 на виклики в судове засідання не з'являвся, рекомендовані повідомлення поверталися за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до вимог ч.9 ст. 74 ЦПК України він повідомлений через оголошення у газеті «Високий Замок» від 13 травня 2014 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника банку Бучковського С.В. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За вимогами статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Судом установлено, що згідно кредитного договору від 29 травня 2008 року ОСОБА_2 отримав у банку кредит на споживчі потреби у розмірі 10000,00 доларів США, що еквівалентно 48000,00 грн. зі сплатою 13,45 % річних з кінцевим строком повернення 10 травня 2023 року.

29 травня 2008 р. між банком і відповідачем, укладено іпотечний договір на забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, за яким ОСОБА_2 передав в іпотеку земельну ділянку, що знаходиться на території Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області площею 0,0534 га, кадастровий номер 4620980800:11:000:0268.

Матеріалами справи установлено, що станом на 23 вересня 2013 року заборгованість за кредитним договором у ОСОБА_2 складає 12521,04 дол. США, що еквівалентно 100080,67 грн. і це не заперечував відповідач у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову районний суд виходив з того, що відсутні обставини, які свідчать про повідомлення відповідача про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором та повідомлення про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки через невиконання умов кредитного договору та що кредитний договір діє до 10 травня 2023 р., що позивач не вимагає його дострокового розірвання.

Проте з висновками суду погодитися не можна.

У матеріалах справи є вимога банку про усунення порушення договору іпотеки у якому міститься застереження щодо погашення боргу за кредитним договором та можливість здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки ( а.с. 59, 60 ).

З матеріалів справи убачається, що рішенням суду стягнуто з відповідача солідарно 84 885, 57 грн. заборгованості за кредитним договором.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору на вимог цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України ).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договором іпотеки передбачено право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог, що забезпечені майном, зверненням стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення боржником умов кредитного договору.

Районний суд на зазначені положення закону та обставини справи уваги не звернув, належної оцінки їм не дав та ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позову банку.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 04 грудня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 018-2008-1690 від 29 травня 2008 року в сумі 12 521, 04 доларів США, що еквівалентно 100 080,67 грн. звернути стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки) - земельну ділянку, що знаходиться на території Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області площею 0,0534 га, кадастровий номер 4620980800:11:000:0268 і належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ № 1709, виданого 18 жовтня 1995 року, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (р/р 29095000202428), код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001).

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки за вказаним іпотечним договором від 29 травня 2008 року шляхом її продажу ПАТ "Універсал Банк" з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем на прилюдних торгах, з початковою ціною продажу, визначеної належним експертом-оцінювачем в ході виконавчого провадження відповідно до вимог чинного законодавства.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" 1000,81 грн. сплаченого судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Мацей М.М.

Судді: Копняк С.М.

Монастирецький Д.І.