Рішення № 39164399, 19.05.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2014 р.Справа № 921/83/14-г/15

Господарський суд Тернопільської області у складі головуючого судді: Галамай О.З., суддів: Охотницької Н.В., Гевка В.Л.,

при секретарі Вербовській М.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Заступника закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Ужгород в особі 18 окремого мостового загону 1 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина Т0300), м.Чоп Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд", с. Острів Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 17 332,54 грн. та 630,88 грн. пені

В судове засідання з'явились:

від прокуратури: Невлад А.В. - прокурор, наказ № 786к від 27.09.2013р.

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Левкович Ю.В. - керівник, наказ № 49-к від 02.11.2009р.

Представникам прокуратури та відповідача роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд господарського суду Тернопільської області Заступником закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в особі 18 окремого мостового загону 1 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина Т0300) подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд" про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 17 332,54 грн. та 4 620,32 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 31.01.2014р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.02.2014р.

В судовому засіданні 12.02.2014р. суд перейшов до розгляду справи по суті та оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Представник прокуратури в судовому засіданні 12.02.2014р. позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві та усних пояснень, наданих в судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання 12.02.2014р. не з'явився, вимог ухвали суду від 31.01.2014р. не виконав, причин неявки не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.02.2014р. проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що заборгованості за надані послуги позивачем у відповідача немає, оскільки останнім зараховано паливо на дану суму.

Ухвалою суду від 12.02.2014р. розгляд справи відкладено на 05.03.2014р.

04.03.2014р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зменшення позовних вимог (вх. № 5973) в частині нарахування пені, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату за виконані роботи в сумі 630,88 грн.

Представник прокуратури в судовому засіданні 05.03.2014р. зменшені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог.

Ухвалами суду від 05.03.2014р., 24.03.2014р., 31.03.2014р., 04.04.2014р. розгляд справи неодноразово відкладався на 24.03.2014р., 31.03.2014р., 04.04.2014р. та 14.04.2014р. відповідно, з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

В судовому засіданні 14.04.2014 р. судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх.№5973). Відповідно до п.3.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі прийняття судом зміни (в бік більшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Відтак предметом розгляду є стягнення суми заборгованості в розмірі 17 332,54 грн. та 630,88 грн. пені.

14.04.2014р. представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання (вх. №8133) про розгляд справи в складі колегії суддів.

Враховуючи приписи ст. 4-6 ГПК України, в зв'язку зі складністю обставин даного спору, автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Галамай О.З., суддя Охотницька Н.В., суддя Гевко В.Л.

Ухвалою суду від 14.04.2014р. справу № 921/83/14-г/15 прийнято до провадження колегією суддів та відкладено її розгляд на 30.04.2014р.

До початку розгляду справи по суті в колегіальному складі від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 9030 від 30.04.2014р.) про зупинення провадження по справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається господарським судом Закарпатської області.

Інших клопотань до початку розгляду справи по суті не поступало.

В судовому засіданні 30.04.2014р. суд в колегіальному складі перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судове засідання 30.04.2014р. не з'явився.

Представник прокуратури в судовому засіданні 30.04.2014р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, заяві про зменшення позовних вимог та пояснень, наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.04.2014 р. щодо позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та підтримав клопотання (вх. № 9030 від 30.04.2014р.) про зупинення провадження по справі.

Представник прокуратури щодо заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження по справі заперечив.

Для надання можливості оцінки поданого відповідачем клопотання та вирішення питання щодо зупинення провадження у даній справі колегією суддів ухвалою суду від 30.04.2014р. розгляд справи відкладено на 19.05.2014р.

В судовому засіданні 19.05.2014р. розглянуто клопотання представника відповідача (вх. № 9030 від 30.04.2014р.) про зупинення провадження по справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається господарським судом Закарпатської області.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.

Пунктом 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, передбачено, що відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

При дослідженні позовної заяви ТОВ "Тернопіль Мостобуд" колегією суддів встановлено, що в господарському суді Закарпатської області розглядається справа № 907/268/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд" до 18 окремого мостового загону 1 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина Т0300) про стягнення 17 332,54 грн. заборгованості за поставлений згідно видаткових накладних № 34 від 31.07.2013р. та № 37 від 30.08.2013р. товар (паливно-мастильні матеріали).

Згідно ухвали господарського суду Закарпатської області від 12.05.2014 р, поданої представником відповідача (вх.№9830 від 16.05.2014р.), справа №907/268/14 зупинена до вирішення даної справи.

Враховуючи викладене, а також те, що справа № 907/268/14 вже зупинена до вирішення даної справи, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення розгляду справи.

В судовому засіданні 19.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд в колегіальному складі, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Згідно з ч. 2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 ГПК України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. В силу ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор має право звертатись до суду в передбачених законом випадках. Підставами для представництва прокурором інтересів держави, згідно ч. 2 ст. 36-1 Закону, є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

При цьому, як вбачається із поданого позову заступник Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України звернувся до господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі 18 окремого мостового загону 1 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військової частини Т0300).

В обґрунтування підстав звернення посилається на те, що відповідно до Указу Президента України від 15 грудня 1999 року № 1752/99 "Про систему центральних органів виконавчої влади" до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом. Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізуються i ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

У відповідності до вимог ст. ст. 1, 2, 3, 4 Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту" Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим державним органом транспорту у складі Міністерства транспорту та зв'язку України - центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в умовах воєнного i надзвичайного стану.

Державна спеціалізована служба транспорту будується на основі принципів єдиноначальності та централізації управління, складаються із об'єднаних загонів, окремих загонів.

18 окремий мостовий загін являється органом державної влади на місцях в системі Міністерства транспорту та зв'язку України, являється бюджетною установою i утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Майно, обігові кошти 18 окремого мостового загону є державною власністю, належать до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, закріплені за частиною на праві оперативного управління.

Відповідно до вимог ст. 29 Бюджетного кодексу України доходи Державного бюджету України включають доходи від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, у тому числі кошти, одержані військовими частинами внаслідок здійснення господарської діяльності.

Спори, які виникають внаслідок несвоєчасного надходження до Державного бюджету України коштів від здійснення військовими частинами господарської діяльності порушують економічні інтереси держави.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, 05.07.2013р. між 18 окремим мостовим загоном 1 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військовою частиною Т0300) - (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд" (Замовник) укладено договір № 17-0300-2013 (надалі - договір), за яким Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується відповідно до умов договору згідно затвердженої проектної документації, будівельних норм та правил виконати ремонт водопропускних труб на автодорозі Київ-Чоп, Контракт км 14+080 - км 128+000 на об'єкті замовника в Житомирській області.

Підрядник розпочинає роботи з 09.07.2013р. і виконує їх до 30.09.2013р. (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору вартість договору складається з вартості фактично виконаних робіт по ремонту водопропускних труб, що визначені у переліку робіт (додаток № 1 до договору) і одиночних розцінках робіт (додаток № 2 до договору) та за кількістю відремонтованих труб.

Згідно з п.п. 4.1.-4.2. договору забезпечення робіт матеріалами, устаткуванням та ПММ здійснюється замовником із урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005р. "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві". Матеріали, устаткування та ПММ одержані від замовника, підрядник використовує із урахуванням норм витрат матеріалів, визначених Державними будівельними нормами.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються за фактично виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 (п. 8.1. договору).

Замовник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті. Підрядник готує акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 та подає їх на підписання замовнику протягом 3-х днів після виконання робіт, але не менше ніж за 5-ть днів до завершення звітного місяця (п. 8.2. договору).

Замовник підписує подані підрядником акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтовує причини відмови від їх підписання протягом 3-х днів з дня одержання (п. 8.3. договору).

Оплата за виконані підрядником роботи проводиться замовником щомісячно за фактично виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на реєстраційний рахунок підрядника на протязі 20-ти робочих днів після підписання замовником актів виконаних робіт за місяць (п. 8.4. договору).

На виконання умов договору № 17-0300-2013 від 05.07.2013р. позивачем в липні, серпні та жовтні 2013р. були виконані роботи по ремонту водопропускних труб на автодорозі Київ-Чоп в Житомирській області на загальну суму 94 448,40 грн., що підтверджується підписаними Замовником і Підрядником актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) № 1 від 05.08.2013р. на суму 24 509,57 грн., № 2 від 02.09.2013р. на суму 42 504,83 грн., № 3 від 22.10.2013р. на суму 27 434,00 грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) від 05.08.2013р., 02.09.2013р., 22.10.2013р.

Однак, як вбачається з довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 22.10.2013р., за виконані в жовтні місяці 2013р. роботи на суму 27 434, 00 грн. (акт №3 про приймання виконаних будівельних робіт від 22.10.2013 р.) до оплати підлягає лише 181,00 грн., оскільки Підрядником враховано 27 253,00 грн. вартості ПММ, наданих замовником.

Відтак слід вважати, що вартість виконаних позивачем в липні, серпні та жовтні 2013р. робіт по ремонту водопропускних труб на автодорозі Київ-Чоп за договором № 17-0300-2013 від 05.07.2013р. становить 67 195,40 грн.

Як свідчать матеріали справи та стверджують прокурор і позивач, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати виконав частково, перерахувавши позивачеві 49 862,86 грн., про що свідчать виписки з рахунку від 05.07.2013р. на суму 20 000,00 грн., від 12.09.2013р. на суму 10 000,00 грн. та від 21.11.2013р. на суму 19 862,86 грн.

Таким чином станом на день розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 17 332,54 грн.

Відповідно до п. 10.2 договору № 17-0300-2013 від 05.07.2013р. за несвоєчасну оплату виконаних робіт позивачем за період з 02.09.2013р. по 31.01.2014р. нараховано пеню в розмірі 630,88 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд в колегіальному складі прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 17-0300-2013 від 05.07.2013р. 18 окремий мостовий загін 1 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина Т0300) виконав підрядні роботи по ремонту водопропускних труб на автодорозі Київ-Чоп на об'єкті замовника в Житомирській області на загальну суму 67195,40грн., що підтверджується підписаними Замовником і Підрядником актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) № 1 від 05.08.2013р., № 2 від 02.09.2013р., № 3 від 22.10.2013р. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) від 05.08.2013р., 02.09.2013р., 22.10.2013р.

Відповідно до п. 8.4. договору відповідач зобов'язувався оплатити прийняті роботи на протязі 20-ти робочих днів після підписання актів виконаних робіт.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачеві 17 332,54 грн. за виконані роботи.

Відповідач доказів оплати боргу суду не представив.

Відтак основна заборгованість відповідача в розмірі 17 332,54 грн. підлягає до стягнення на користь позивача.

Відповідно до п. 10.2. договору № 17-0300-2013 від 05.07.2013р. за несвоєчасну оплату вартості виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період сплати пені.

За порушення строків виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано відповідачу 630,88 грн. пені за період з 02.09.2013р. по 31.01.2014р.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені та періоду її нарахування, судом встановлено, що прострочення відповідача за виконані роботи, з врахуванням п. 8.4. договору (протягом 20-ти робочих днів після підписання актів виконаних робіт за місяць) виникло з 04.09.2013р.

Отже, судом здійснено перерахунок нарахування пені за допомогою програми ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ, відповідно до якого розмір пені є більшим, ніж нараховано позивачем (розрахунок додається). Однак до стягнення з відповідача підлягає пеня в межах заявлених позивачем 630,88 грн.

У поданому через канцелярію суду відзиві на позов (вх. № 4953 від 11.02.2014р.) відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначивши при цьому, що згідно з п. 4.1 договору № 17-0300-2013 від 05.07.2013р. замовник забезпечує підрядника паливно-мастильними матеріалами. Для виконання робіт, згідно доручення підрядника на отримання палива № 50, виданого працівнику підрядника ОСОБА_4, виписана видаткова накладна № 34 i податкова накладна від 31.07.2013р. на суму 7 910,94 грн. (в т.ч. ПДВ). Під час підписання акту виконаних робіт від 05.08.2013р. у вартість виконаних робіт (згідно одиничних розцінок) вартість палива включена, але не сторнована з загальної вартості до оплати, тому підрядник зобов'язаний заплатити замовнику за паливо згідно виписаної видаткової накладної. Стверджує, що заборгованість за паливо виникла від 05.08.2013р. у сумі 7 910,94 грн. (в т.ч. ПДВ).

Також відповідач зазначає, що в подальшому згідно доручення підрядника на отримання палива № 52, виданого працівнику підрядника ОСОБА_5, виписана видаткова накладна № 37 i податкова накладна від 30.08.2013р. на суму 9 421,60 грн. (в т.ч. ПДВ). Під час підписання акту виконаних робіт від 02.09.2013р. у вартість виконаних робіт вартість палива включена, але не сторнована з загальної вартості до оплати, тому підрядник зобов'язаний заплатити замовнику за паливо згідно виписаної видаткової накладної. Стверджує, що заборгованість за паливо виникла від 02.09.2013р. у сумі 9421,60 грн. (в т.ч. ПДВ). Загальна сума заборгованості станом на 02.09.2013р. за паливо становить 17332,54 грн.

Відтак, відповідач стверджує, що по договору № 17-0300-2013 від 05.07.2013р. у нього немає заборгованості перед позивачем, так-як загальна вартість виконаних робіт становить 67 195,40 грн., з яких оплачено на рахунок підрядника 49 862,86 грн. та реалізовано підряднику палива на суму 17332,54грн. Просить у позові відмовити.

В письмових поясненнях (вх. № 6078 від 05.03.2014р.) відповідач зазначає, що при укладенні договору № 17-0300-2013 від 05.07.2013р. сторони домовились, що вартість договору складалась з вартості фактично виконуваних робіт по ремонту водопропускних труб за завданням замовника з Переліку робіт та Одиничних розцінок.

При формуванні договірної вартості робіт підрядник склав тверду ціну, чим підтвердив, що дані види робіт згідно Переліку робіт він може виконати за договірними цінами згідно Одиничних розцінок. Стверджує, що у договірній ціні на кожний вид робіт підрядник заклав вартість паливно-мастильних матеріалів.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов (вх. № 4953 від 11.02.2014р.) та поясненнях (вх. № 6078 від 05.03.2014р.), судом спростовуються наступним.

Відповідно до п. 2.1. договору № 17-0300-2013 від 05.07.2013р. вартість договору складається з вартості фактично виконаних робіт по ремонту водопропускних труб, що визначені у переліку робіт (додаток № 1 до договору) і одиночних розцінках робіт (додаток № 2 до договору) та за кількістю відремонтованих труб.

Фінансування робіт здійснюється за кошти замовника (п. 7.1. договору).

Згідно з п.п. 4.1.-4.3. договору забезпечення робіт матеріалами, устаткуванням та ПММ здійснюється замовником із урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005р. "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві". Матеріали, устаткування та ПММ одержані від замовника, підрядник використовує із урахуванням норм витрат матеріалів, визначених Державними будівельними нормами. Виконання робіт на об'єкті замовника здійснюється інструментом підрядника. Невикористані матеріали та устаткування протягом 10-ти днів після закінчення робіт підрядник по акту повертає замовнику.

Згідно п. 8.1.-8.3. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються за фактично виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3. Замовник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті. Підрядник готує акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 та подає їх на підписання замовнику протягом 3-х днів після виконання робіт, але не менше ніж за 5-ть днів до завершення звітного місяця. Замовник підписує подані підрядником акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтовує причини відмови від їх підписання протягом 3-х днів з дня одержання.

Як вбачається із актів виконаних робіт, переліку робіт по ремонту водопропускних труб на автодорозі Київ-Чоп (додаток №1) та одиночних розцінках робіт (додаток №2) вартість необхідної для виконання робіт кількості ПММ до даної документації не включена. Отже, вартість фактично виконаних робіт обраховувалась без включення в неї використаних підрядником в ході виконання робіт ПММ, а фінансування забезпечення підрядника ПММ здійснювалось безпосередньо замовником.

У підписаних замовником і підрядником актах приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) № 1 від 05.08.2013р., № 2 від 02.09.2013р. та довідках про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) від 05.08.2013р., 02.09.2013р. не містяться відомості про вартість використаних підрядником ПММ.

Акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 22.10.2013р. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 22.10.2013р. на загальну суму 27 434,00 грн. містять відомості про те, що замовником надано підряднику паливно-мастильні матеріали в кількості 2695 л. на суму 27253,00 грн., що враховано підрядником. Тому, сторони погодили, що до оплати за даним актом та довідкою підлягає лише 181,00 грн. за виконані в жовтні місяці 2013р. будівельні роботи.

З огляду на викладене, оскільки довідки про вартість виконаних робіт та акти виконаних робіт включають в себе лише вартість фактично виконаних робіт та не містять зауважень з боку замовника, вартість наданих замовником ПММ не може бути вирахувана з загальної вартості робіт, визначеної на підставі зазначених актів та довідок.

Крім того, судом приймається до уваги той факт, що акти та довідки про вартість виконаних робіт підписані замовником без зауважень. Доводи викладені в поясненнях відповідача вищезазначеного не спростовують, належних та допустимих доказів в обґрунтування своєї позиції відповідач суду не надав.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 5 ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 9 Положення про 18 окремий мостовий загін 1 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина Т0300) виділення асигнувань та проведення видатків окремому мостовому загону здійснюється за рахунок та в межах бюджетних призначень, визначених Державним бюджетом України. Тобто позивач повністю фінансується за рахунок Державного бюджету України, а кошти від його господарської діяльності зараховуються в дохід відповідного бюджету.

Відповідно до п. 6 ст. 45 Бюджетного кодексу України забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Відтак, до зобов'язань, які виникли між сторонами по договору № 17-0300-2013 від 05.07.2013р. неможливо застосувати зарахування грошових вимог.

Аналогічні роз'яснення надані органом державної казначейської служби України у листі № 17-08/623-3729 від 28.10.2011р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 17 332,54 грн. основного боргу та 630,88 грн. пені обґрунтовані та підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись cт.ст. 3, 4, 41, 42, 43,44, 45,46,12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, ч. 2 ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд" (46400, вул. Промислова, 9а, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 36404316) на користь 18 окремого мостового загону 1 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина Т0300) (вул. Берег, 146, м. Чоп, Ужгородський район, Закарпатська область) - 17 332 (сімнадцять тисяч триста тридцять дві) грн. 54 коп. основного боргу, 630 (шістсот тридцять) грн. 88 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд" (46400, вул. Промислова, 9а, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 36404316) в дохід Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.05.2014 року.

Головуючий суддя О.З. Галамай

Суддя Н.В.Охотницька

Суддя В.Л.Гевко