Ухвала суду № 39158786, 03.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження№22ц/790/3592/14 Головуючий 1 інстанції - Овдієнко В.В.

Справа № 621/3030/13-ц Доповідач -Коровін С.Г.

Категорія:договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: - Коровіна С.Г.

Суддів : - Коваленко І.П.

Довгаль А.П.

При секретарі: - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 07 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення суми за договором позики, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 і просив стягнути з відповідача борг за договором позики в сумі 46564 грн. 88 коп. та судові витрати. Позивач посилався на те, що 18 січня 2011 року уклав з відповідачем договір позики. Згідно зазначеного договору позивач передав відповідачу в борг гроші в сумі 122000 російських рублів, що еквівалентно 46564 грн.88 коп. Факт отримання грошей відповідачем позивач підтверджував розпискою відповідача. Строк повернення грошей сторони визначили в один рік. Позивач стверджував, що неодноразово звертався до відповідача про повернення боргу, але він відмовлявся.

Відповідач проти позову заперечував. Він посилався, що давав гроші позивачу і його, на той час дружині ОСОБА_7 Договори про передачу грошей вів зі своєю племінницею. Звернення з позовом до суду є передчасним, особисто позивач від нього нічого не вимагає.

Рішенням суду пзовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 39851 грн.30 коп. та 398 грн.91 коп. витрат на сплату судового збору. При цьому суд виходив з курсу рубля до гривні на час ухвалення рішення.

В апеляційній скарзі поставлено питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вважає, що суд не дав належної оцінки наданим доказам і ухвалив неправильне рішення. Не враховано, що гроші отримали він і дружина - племінниця позивача. Строк витребування боргу ще не наступив. Оскільки в розписці цей термін не оговорено. Позивач раніше ніколи не наполягав на поверненні боргу. Апелянт стверджує, що його колишня дружина повернула борг позивачу після продажу сумісного будинку.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судом першої інстанції встановлено, що 18 січня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 була укладено договір позики. Згідно зазначеного договору позивач передав відповідачу в борг грошові кошти в сумі 122000 російських рублів. Відповідач не бажає повертати цю сумі і позивач просив стягнути зазначений борг, що за курсом нацбанку, на думку позивача складав 46564,88 грн.

У відповідності до вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і якості.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у простій письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неподаткового мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавець є юридична особа, незалежно від суми.

На підтвердження укладеного договору позивачем надано письмову розписку, яку відповідач фактично не оспорює.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики цей строк або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником потягом протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено цим договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач в судовому засідання не довів, що заборгованість перед ОСОБА_6 виконала його колишня дружина ОСОБА_7 Не доведено і те, що у ОСОБА_7 виникли будь які зобов'язання перед позивачем.

Судом встановлено, що до звернення з позовом до суду позивач неодноразово просив відповідача повернути заборгованість. Доводи відповідача, що він мав можливість добровільно повернути борг в суді першої інстанції не підтверджені і на висновок суду не впливають. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач отримав від позивача в борг 1222000 російських рублів і зобов'язаний цю суму повернути кредитору за курсом НБУ на час ухвалення рішення. Суд першої інстанції правильно визначив суму боргу і дійшов до обґрунтованого висновку, що суму боргу необхідно стягнути на користь позивача.

Суд першої інстанції дав належну оцінку наданим доказам і обґрунтовано задовольнив позов частково. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія погоджується з рішенням суду і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 07 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -