Рішення № 39156866, 05.06.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/791/1835/14 Головуючий в І інстанції Стамбула Н.В.

Категорія 45 Доповідач: Стародубець М.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року червня місяця «05» дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.при секретарі:Калюжному О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 22 квітня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Комишанської селищної ради м.Херсона про визнання нечинними наказу, акта та рішення, визнання самочинним незавершене будівництво споруди, скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вказаним вище позовом, зазначаючи, що у вересні 2009 року до суду звернулася ОСОБА_5 з позовом до Комишанської селищної ради та неї про визнання частково недійсними рішень селищної ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, яка свій позов обґрунтувала тим, що наказом радгоспу «Комишанський» №26 від 08 серпня 1981 року їй було виділено земельну ділянку площею 0,06га, розташовану по АДРЕСА_1, у постійне користування, на якій вона пізніше звела фундамент та стіни жилого будинку.

Разом з тим, 03 травня 1988 року радгоспом «Комишанський» було видано наказ №16 про передачу вказаної земельної ділянки у користування ОСОБА_6 для будівництва житлового будинку.

11 травня 1988 року вказана земельна ділянка була виділена їй в натурі, про що складено відповідний акт.

Рішенням виконавчого комітету Комсомольської районної ради №274 від 08 липня 1988 року їй було надано дозвіл на будівництво житлового будинку, у зв'язку з чим 04 серпня 1988 року вона отримала план забудови вказаної вище земельної ділянки.

У 2002 році побудований нею на земельній ділянці по АДРЕСА_1 житловий будинок було введено в експлуатацію.

Рішеннями №262 від 29 квітня 2005 року та №71 від 20 жовтня 2006 року Комишанська селищна рада відповідно надала дозвіл на виготовлення проекту землевідводу і передала їй у власність земельну ділянку площею 0,06га, розташовану по АДРЕСА_1, яка до того часу знаходилася у її постійному користуванні.

На підставі цього спірна земельна ділянка є частиною і входить до складу земельної ділянки кадастровий номер №6510166400:01:084:0001, право власності на яку підтверджується державним актом серії ЯГ №499397.

Зазначає, що єдиним законним власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, є саме вона, і на цій ділянці розташований тільки один житловий будинок, який був збудований нею, натомість об'єкт незавершеного будівництва, на який вказує ОСОБА_5, розташований на земельній ділянці, яка знаходиться між ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, крім того, вказане незавершене будівництво розпочато без наявності належних документів та з істотними порушеннями наданого ОСОБА_5 проекту, а заперечення останньою її права власності на спірну земельну ділянку порушує її права і перешкоджає їй вільно розпоряджатися належним їй на праві власності нерухомим майном.

04 червня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із заявою про зміни та доповнення до позову, в якій вказала, що надана у 1981 році ОСОБА_5 земельна ділянка площею 0,06га була вилучена із земельної ділянки загальною площею 0,1га, розташованої по АДРЕСА_3, яка належала ОСОБА_7

У 1987 році земельну ділянку площею 0,08га по АДРЕСА_3, з яких 0,04га фактично є частиною вищезазначеної земельної ділянки наданої ОСОБА_5, була передана ОСОБА_8

Ще 0,013га із цієї земельної ділянки увійшли до складу земельної ділянки, яка була виділена їй у 1988 році для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1.

Частина земельної ділянки, що залишилася після цього, площею 0,007га була згодом зарахована до резервного фонду Комишанської селищної ради.

Таким чином, надана ОСОБА_5 земельна ділянка пізніше була перерозподілена між іншими землекористувачами на підставі рішень, прийнятих відповідними органами.

Крім того, вказує на те, що рішення радгоспу №26 не було затверджено виконавчим комітетом Комишанської селищної ради, а відтак ОСОБА_5 взагалі не набувала право користування виділеною цим наказом земельною ділянкою.

У зв'язку з викладеним, ОСОБА_6 просила суд:

- визнати нечинним наказ радгоспу «Комишанський» №26 від 08 серпня 1981 року;

- визнати нечинним рішення виконавчого комітету Комишанської селищної ради №8/19 від 02 вересня 1981 року в частині надання дозволу на будівництво житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1;

- визнати нечинним план вказаної земельної ділянки, затверджений районним архітектором 07 вересня 1981 року та виданий ОСОБА_9;

- визнати нечинним акт відводу ОСОБА_9 земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 08 серпня 1981 року;

- визначити самочинним будівництвом споруду, незавершене будівництво якої знаходиться на земельній ділянці площею 0,09га, що раніше була розташована між ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, а рішенням Комишанської селищної ради №71 від 20 жовтня 2006 року передана у власність ОСОБА_6 із земель запасу.

13 січня 2014 року позивачка доповнила свої позовні вимоги, додатково просила суд скасувати рішення Комишанської селищної ради №372 від 06 грудня 2013 року в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 та пункт 40 додатку до цього рішення, зазначаючи, що ОСОБА_5 ніколи не була належним користувачем цієї земельної ділянки, а відтак передбачені законом підстави для винесення селищною радою рішення №372 в оскарженій його частині відсутні.

Рішенням суду від 22 квітня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано нечинними:

- наказ по радгоспу «Комишанський» №26 від 08 серпня 1981 року;

- рішення виконавчого комітету Комишанської селищної ради від 02 вересня 1981 року №8/19 в частині надання дозволу на будівництво житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1;

- план земельної ділянки по АДРЕСА_1, затверджений районним архітектором від 07 вересня 1981 року, виданий ОСОБА_9;

- «Акт об отводе земельного участка ОСОБА_9.», від 08 серпня 1981 року по АДРЕСА_1.

Визнано самочинним будівництвом споруду, незавершене будівництво якої знаходиться на земельній ділянці, що розташована проміж земельних ділянок з номерами по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, зібраним по справі доказам дав неправильну та не всебічну оцінку, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків щодо обставин справи та ухвалив незаконне рішення в частині задоволених позовних вимог, просить рішення суду в цій частині скасувати та відмовити у задоволенні заявлених позивачкою вимог у повному обсязі.

ОСОБА_6 також подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити, скасувавши рішення Комишанської селищної ради №372 від 06 грудня 2013 року в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 й пункт 40 додатку до цього рішення та стягнувши з відповідачів понесені нею судові витрати по оплаті судового збору. Вказує, що зазначені позовні вимоги були розглянуті місцевим судом поверхово.

У поданих на апеляційну скаргу ОСОБА_5 письмових запереченнях позивач ОСОБА_6 просить її як необґрунтовану та безпідставну відхилити.

Заслухавши доповідача, і осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а ОСОБА_6 відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та визнаючи нечинними наказ по радгоспу «Комишанський» №26 від 08.08.1981 року, рішення виконавчого комітету Комишанської селищної ради в частині надання дозволу на будівництво житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1, план земельної ділянки за цією ж адресою, виданий ОСОБА_9, та акт відводу зазначеної земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що більшість площі цієї земельної ділянки була в фактичному користуванні інших осіб, частково землекористувачем та власником якої у 2006 році стала ОСОБА_6, тому законних підстав для отримання її у 1981 році первісним землекористувачем й передачі її ОСОБА_5 не було.

Отже, всі послідуючі рішення та дії, пов'язані з оформленням дозвільних документів на неї вчинено з порушенням закону, тому вони підлягають визнанню нечинними, а незавершена на ній споруда самочинним будівництвом.

Однак, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки до них суд дійшов в порушення норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що наказом по радгоспу «Комишанський» від 08 серпня 1981 року №26 ОСОБА_9, яка з 10 січня 1981 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_5, було виділено земельну ділянку площею 0,06га по АДРЕСА_1 за рахунок земель радгоспу для будівництва житлового будинку.

На вказаній земельній ділянці, землекористувачем якої є відповідач ОСОБА_5, статус якої не змінено, знаходиться незавершена будівництвом споруда.

Наказом по цьому ж радгоспу від 03 травня 1988 року №16 ОСОБА_6 була виділена земельна ділянка площею 0,06га із зазначенням тієї ж адреси, що й вказаному вище землекористувачу ОСОБА_9

Судовим рішенням в цій справі від 29 січня 2013 року за первісним позовом ОСОБА_5 до Комишанської селищної ради, ОСОБА_6 про визнання рішень ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я останньої недійсними, яке набрало законної сили й було предметом перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій, встановлено, що двом земельним ділянкам присвоєні однакові порядкові номери АДРЕСА_1, які були надані у користування ОСОБА_9 та ОСОБА_6

Цим рішенням суд визнав за позивачкою ОСОБА_5 право користування наданої їй земельною ділянкою, яке захистив у обраний нею та передбачений законом спосіб, визнавши частково недійсними:

рішення Комишанської селищної ради м.Херсона №262 від 29 квітня 2005 року (додаток №1 п.38) «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, передачу присадибних ділянок громадянам у власність» в частині надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо додаткового відведення земельних ділянок до раніше наданих для передачі у власність та оренду, під розширення ділянок для обслуговування житлових будинків та господарських будівель і споруд ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1500кв.м за адресою: АДРЕСА_1;

визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №499397, виданий Комишанською селищною радою м.Херсона 21 грудня 2006 року на ім'я ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою від 18 квітня 2013 року апеляційний суд Херсонської області рішення місцевого суду в цій частині залишив без змін, зазначивши в ній як юридичні факти про те, що земельні ділянки, які надавалися у користування сторін, є різними відокремленими земельними ділянками, адреси яких дублюються, що сторонами в суду не заперечувалося й підтверджувалося Комишанською селищною радою.

Встановлені судами в цій справі преюдиціальні факти та обставини при розгляді первісного позову ОСОБА_5 за встановленими ч.3 ст.61 ЦПК України правилами доказуванню не підлягали й були обов'язковими для суду, який продовжував окремо розгляд вказаного раніше зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Комишанської селищної ради про захист прав землекористувача.

Недотримання положень цієї процесуальної норми права сприяло ухваленню помилкового рішення, яке є протилежним за змістом та наслідками від рішення суду за первісним позовом.

Оскільки друга земельна ділянка площею 0,06га, що надавалася ОСОБА_6 03 травня 1988 року була окремою земельною ділянкою, площа та конфігурація якої не накладалася на раніше надану 08 серпня 1981 року земельну ділянку тією ж площею ОСОБА_9, землекористувачем якої є відповідач ОСОБА_5, й позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення при цьому її прав за правовим визначенням, передбачених законом підстав для визнання оспорюваного нею наказу по радгоспу «Комишанський» немає.

Решта позовних вимог щодо визнання нечинними зазначених раніше рішень, дозвільних документів та планів є похідними від первинної вимоги ОСОБА_6, тому вони також задоволенню не підлягають.

Висновок судової земельно-технічної експертизи від 05 вересня 2013 року, який суд поклав в основу рішення, здійснено без врахування судового рішення за первісним позовом, в якому встановлені судом факти та обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору відповідно до визначених позивачем ОСОБА_6 правових підстав позову та суб'єктів оскарження.

Додатково колегія суддів звертає увагу на період видачі оспорюваних позивачем документів та положення чинного на той період часу законодавства, яке регулювало спірні правовідносини й не передбачало їх оскарження в суді до доповнення цивільного процесуального законодавства окремою главою 31-А.

Однією з вимог позивача ОСОБА_6 було визнання самочинним будівництвом споруду, незавершене будівництво якої знаходиться на земельній ділянці, що розташована проміж земельних ділянок з номерами по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 у м.Херсоні. При цьому способу захисту цивільних прав, за умов, якщо вона вважає, що саме цим порушуються її право землекористувача, не зазначено.

Стаття 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинного будівництва, чітко визначає розгляд судами спірних питань щодо цієї категорії справ й не передбачає встановлення одного лише факту самочинного будівництва без застосування певних наслідків, спрямованих на відновлення прав осіб, які мають в цьому правові інтерес та зиск.

Крім того, на думку колегії суддів, позивачем за зустрічним позовом неправильно обраний спосіб захисту свого права, на що місцевий суд уваги не звернув та ухвалив помилкове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог з наведених вище підстав.

Отже, суд першої інстанції належно не визначився з характером спірних правовідносин та правовими нормами, які підлягають застосуванню, поверхово з'ясував обставини справи та не дав їм й наявним у справі доказам правової оцінки. Таким чином, ухвалив помилкове рішення в частині задоволених позовних вимог через неправильне тлумачення й застосування норм матеріального і процесуального права, що відповідно до положень ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування його в цій частині та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Разом з тим, висновки місцевого суду щодо відмови у задоволенні решти позовних вимог є обґрунтованими, відповідають установленим обставинам справи, нормам закону, які регулюють ці правовідносини, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 цих висновків не спростовують, тому постановлене у справі рішення в цій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача відхилити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 307-309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити, а ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 22 квітня 2014 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_6 скасувати і ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Комишанської селищної ради м.Херсона про визнання нечинними:

- наказу по радгоспу «Комишанський» №26 від 08.08.1981 року;

- рішення виконавчого комітету Комишанської селищної ради від 02.09.1981 року №8/19 в частині надання дозволу на будівництво житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1;

- плану земельної ділянки по АДРЕСА_1, затвердженого районним архітектором від 07.09.1981 року, виданого ОСОБА_9;

- акта про відведення земельної ділянки ОСОБА_9 від 08.08.1981 року по АДРЕСА_1,

та визнання самочинним будівництвом споруди, незавершене будівництво якої знаходиться на земельній ділянці, що розташована проміж земельних ділянок з номерами по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 відмовити.

В решті рішення місцевого суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: