Постанова № 39155058, 29.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 р. Справа № 804/7105/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Шаверіна Д.С.

представника відповідача - Курпай Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська будівельна компанія» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22.05.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська будівельна компанія» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року № 0001682204.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивачеві 12.05.2014 року, після отримання податкового повідомлення-рішення від 06.05.2014 року № 0001682204, стало відомо про складання податковим органом акту № 820/2204/31890921 від 15.04.2014 року, на підстав висновків якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 079 400 грн. Позивач з зазначеними рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки сума податкового кредиту з податку на додану вартість сформована підприємством у визначеному податковим законодавством порядку, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість та первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала та зазначила, що податковим органом правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року № 0001682204. Вказане рішення винесено у зв'язку з тим, що відносно позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.12.2013 року № 0003642202 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 3 079 590 грн., яке на час винесення оскаржуваного в цій справі податкового повідомлення-рішення перебувало на оскаржені, а отже не було узгодженим. Таким чином, оскільки рішення, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, не було узгодженим та на час винесення податкового повідомлення - рішення від 06.05.2014 року № 0001682204 не було скасоване, підприємство не мало права на відображення суми податкового кредиту.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та розглянувши наявні в матеріалах справи докази зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська будівельна компанія» з 22.02.2002 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

15.04.2014 року працівниками ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було проведено камеральну перевірку щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за січень 2014 року за № 9007375647 від 17.02.2014 року, за результатами якої складено акт № 820/2204/31890921.

За результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про завищення підприємством суми від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 3 079 400 грн. Вказані висновки ґрунтуються на тому, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дніпропетровська будівельна компанія» з питань правомірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) та задекларований у податковій декларації з ПДВ за період вересень 2013 року (акт № 991/2202/31890921 від 21.11.2013 року) складено податкове повідомлення - рішення форми «В4» про зменшення суми від'ємного значення (р. 24 декларації) від 06.12.2013 року № 0003642202 на суму 3 079 590 грн. Станом на 15.04.2014 року вказане рішення знаходиться на оскаржені.

Таким чином, на підставі висновків акту перевірки податковим органом 06.05.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001682204, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 079 400 грн.

Згідно п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначається, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи законність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (пункт 200.3)

Згідно пункту 200.4, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 4.6.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011, № 1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Позивачем було подано податкову звітність з податку на додану вартість за січень 2014 року (вх. № 9007375647 від 17.02.2014 року) з додатками.

В акті перевірки від 15.04.2014 року № 820/2204/31890921, податковим органом зазначено, що позивачем порушено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011, № 1492, оскільки в податковій декларації з податку за січень 2014 року в рядку 21.3 не відображено зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення з урахуванням податкового повідомлення-рішення за формою «В4» від 06.12.2013 року № 0003642202.

Підставою для зменшення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість стали обставини, відображені в акті перевірки № 991/2202/31890921 та прийняте за його висновками податкове повідомлення-рішення за формою «В4» від 06.12.2013 року № 0003642202.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Дніпропетровська будівельна компанія» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2013 року № 0003642202 (справа № 702/14). Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року податкове повідомлення-рішення від 06.12.2013 року № 0003642202 було скасоване.

Згідно п. 57.3. ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням приписів абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України у взаємозв'язку із обставинами даної справи, суд дійшов висновку, що станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, відповідач був обізнаний про те, що сума податкового зобов'язання, яка визначена позивачеві податковим органом, є неузгодженою.

А відтак, суд дійшов висновку, що у позивача у січні 2014 року був відсутній обов'язок відображати у податковій звітності з податку на додану вартість зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення з урахуванням податкового повідомлення-рішення за формою «В4» від 06.012.2013 року № 0003642202 до дня набрання судовим рішенням законної сили за результатами його оскарження.

За таких обставин, суд вважає, що податковий орган без достатніх на те правових підстав зменшив позивачеві розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 079 400 грн., а тому позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення є обґрунтованими.

Отже, суд вважає податкове повідомлення - рішення від 06.05.2014 року № 0001682204 протиправними і таким, що підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 7 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 487,20 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська будівельна компанія» судові витрати у розмірі 487,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська будівельна компанія» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року № 0001682204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська будівельна компанія» судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 03.06.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 03.06.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля