Постанова № 39154250, 06.06.2014, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/7818/13-а

Провадження № 2-а/0274/75/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2014 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Щербака Д.С., за участю секретаря Поступайло Х.О., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника Гардишівської сільської ради Бердичівського району Гуменюка О.В., відповідача Мазур О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гардишівської сільської ради Бердичівського району, сільського голови Гардишівської сільської ради Мазур О.М. про зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідача 1 - Гардишівської сільської ради Бердичівського району, відповідача 2 - сільського голови Гардишівської сільської ради Мазур О.М. про зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, обґрунтувавши свої позовні вимоги наступним.

Рішенням першої сесії 5-го скликання Гардишівської сільської ради Бердичівського району від 12.04.2006 року позивача було обрано секретарем Гардишівської сільської ради з одночасним здійсненням повноважень секретаря виконавчого комітету, що підтверджується копією рішення та записом у трудовій книжці за № 16.

Розпорядженням сільського голови Гардишівської сільської ради Бердичівського району за № 17 від 25.10.2010 року їй була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до 09.09.2013 року.

12.10.2012 року, при отримані довідки за № 407 про знаходження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вона дізналась про те, що ще 12.11.2010 року була звільнена з посади секретаря Гардишівської сільської ради в зв'язку із закінченням строку повноважень відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на підставі рішення 1 сесії шостого скликання Гардишівської сільської ради від 12.11.2010 року, що підтверджується записом в трудовій книжці за № 21 та довідками відповідача за № 409 від 12.10.2012 року та за № Л-70 від 19.10.2012 року. В той же день, тобто 12.10.2012 року, позивачка отримала трудову книжку з відповідним записом про звільнення, що підтверджується її підписом у книзі обліку трудових книжок Гардишівської сільської ради під № 15 у графі «розписка працівника в отриманні трудової книжки».

З довідки про доходи виданої Гардишівською сільською радою Бердичівського району Житомирської області вбачається, що заробітна плата у вересні 2010 року склала 2589,90 гривень, а у жовтні 2010 року заробітна плата склала 2071,92 гривень. Зважаючи на це, середня заробітна плата за місяць складає 2330,91гривень, а середньоденний заробіток - 105,95 гривень.

Позивач зазначила, що згідно зі ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу, працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до абз. 3 п. 2 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою КМ України №100 від 08.02.1995 р., - середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

На думку позивача, оскільки вона була звільнена з посади 12.11.2010 року, а трудову книжку отримала 12.10.2012 року, відповідач-1 має сплатити їй середню заробітну плату за час затримки видачі трудової книжки за 701 день. Таким чином, середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки становить 74 270,95 гривень.

08.11.2012 року відповідача-1 ознайомив позивача з листом за № 312 від 07.11.2012 року про необхідність отримання коштів за додаткову соціальну відпустку, як матері двох дітей. Як вбачається з довідки ПАТ «Приватбанк» від 06.09.2013 року за № 120493 про виписку з зарплатної картки, відповідачем-1 12.11.2012 року було перераховано на її зарплатну картку кошти, які не були виплачені їй при звільненні.

Оскільки позивач була звільнена з посади 12.11.2010 року, а кінцевий розрахунок при звільненні було проведено лише 12.11.2012 року, відповідач-1 має сплатити їй середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за 732 дні. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за розрахунками позивача становить 80 283,28 гривень.

Також, позивач, посилаючись на свою трудову книжку, повідомила суду, що до обрання на посаду секретаря Гардишівської сільської ради Бердичівського району перебувала на обліку в Бердичівському міському центрі зайнятості Житомирської області, а тому вважає можливим зобов'язати відповідача-2 винести на розгляд відповідача-1 питання про виплату їй середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, відповідно до ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Незаконними діями відповідача-1 позивачу заподіяна значна моральна шкода. З моменту коли їй стало відомо про звільнення її з роботи вона перебуває у постійному стресовому стані. Почала страждати безсонням, відчуває нервову напругу, підвищену втомлюваність, виникли проблеми у сім'ї та зі знайомими. В зв'язку з цим, позивач старається ні з ким не спілкуватися та позбавлена можливості жити повноцінним життям. Внаслідок незаконних дій відповідачів вона не має можливості реалізувати свої звички, бажання та уподобання. Щоденно відчуває дискомфорт та нервову напругу, які викликані незаконними діями відповідачів. На її думку, якби їй одразу повідомили про звільнення з посади, то вона стала б у центрі зайнятості на облік і не втратила б права на зарахування часу перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до страхового стажу. Наразі, позивач немає роботи, дитина хворіє, а час за її доглядом, оскільки вона ніде не працюю, не включається до страхового стажу. Через неналежні дії відповідачів страждає не лише позивач, а і її сім'я, члени якої постійно хвилюються за її здоров'я та вимушені давати пояснення з приводу її звільнення сусідам та знайомим.

Розмір заподіяної моральної шкоди позивачка вважає безмежним, проте у грошовому виразі вона його оцінюю в 10 000,00 гривень.

Підтримавши у судовому засіданні позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 та його представник на підставі довіреності від 17.02.2014 року ОСОБА_2 просили позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача-1 на користь позивача середньомісячний заробіток за час затримки видачі трудової книжки в сумі 74 270,95 гривень, середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 80 283,28 гривень, моральну шкоду в сумі 10 000,00 гривень; зобов'язати відповідача-1 видати наказ про визнання недійсним запису в трудовій книжці за № 21 про звільнення позивача у зв'язку із закінченням строку повноважень в частині дати звільнення з 12.11.2010 року, вважати її звільненою з 12.10.2012 року, додати час вимушеного прогулу позивачу до трудового стажу, про що внести відповідний запис в трудову книжку; зобов'язати відповідача-2 винести на розгляд чергової сесії Гардишівської сільської ради Бердичівського району питання про виплату позивачу середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, відповідно до ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Представник відповідача-1 на підставі договору про надання правової допомоги від 22.04.2014 року Гуменюк О.В. в судове засідання з'явився, позов не визнав повністю, просив суд відмовити в його задоволені.

Відповідач-2 Мазур О.М. в судове засідання з'явилась, позов не визнала, просила суду повністю відмовити в його задоволені.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 12.04.2006 р. по 12.11.2010 р. позивача було обрано секретарем Гардишівської сільської ради з одночасним здійсненням повноважень секретаря виконавчого комітету, що підтверджується копією рішення та записом у трудовій книжці за № 16.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період часу з 12.11.2010 р. по 12.11.2012р. не можуть бути задоволені, а її доводи про те, що вона не знала про своє звільнення за весь час, суд оцінює критично і вважає, що позивач пропустила строк звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України.

Позивачем та його представником не надано суду доказів того, що позивач зверталась до відповідача-1 з вимогою (претензією) про виплату їй заробітної плати.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Водночас, представником відповідача-1 не надано доказів видачі позивачу в день звільнення 12.11.2010 р. належним чином оформленої трудової книжки.

Відповідно, право позивача є порушеним і підлягає судовому захисту шляхом задоволення вимоги про зобов'язання відповідача видати йому належним чином оформлену трудову книжку.

Необґрунтованою є вимога позивача про зобов'язання відповідача-1 видати наказ про визнання недійсним запису в трудовій книжці за № 21 та додати час вимушеного прогулу позивачу до трудового стажу, про що внести відповідний запис в трудову книжку, оскільки вона не ґрунтується на положеннях чинного трудового законодавства України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно зі ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки доказів видачі позивачу трудової книжки у день звільнення суду не надано, з урахуванням положень ст. 235 КЗпП України, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача-1 середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки підлягає задоволенню судом.

Щодо завданої моральної шкоди, то відповідно до статті 237-1 КЗпП України,-відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної школи працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Затримка видачі належним чином оформленої трудової книжки та неможливість протягом тривалого періоду час працевлаштуватися, безумовно, завдало моральних страждань позивачу та потребує додаткових зусиль для організації свого життя. Порушення законних прав позивача і зміна режиму його життя має між собою причинний зв'язок.

Однак, з огляду на обставини справи, беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди, який вказаний позивачем, а саме 10 000,00 гривень, є завищеним. Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу. Позивачем та його представником не доведений визначений розмір відшкодування моральних втрат в сумі 10 000,00 гривень. Враховуючи усі обставини і наявні докази, суд дійшов до висновку про те, що 500,00 гривень може бути відповідною і достатньою грошовою компенсацією за завдану моральну шкоду.

Крім того, як зазначається у Рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії», від 09 лютого 2007 року «Білуха проти України», - в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.

Тож, вимоги у цій частині позову також підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивач при зверненні з позовом до суду був звільнений від оплати судового збору, з відповідача-1 слід стягнути в дохід держави 742,70 гривень та 73,08 гривень, а всього 815,78 гривень судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст ст. 4, 40, 47, 116, 117, 233, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», суд, -

П О С Т А Н О В И В: Позовну заяву ОСОБА_1 до Гардишівської сільської ради Бердичівського району, сільського голови Гардишівської сільської ради Мазур О.М. про зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Гардишівської сільської ради Бердичівського району на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки видачі трудової книжки у сумі 74 270,95 гривень (сімдесят чотири тисячі двісті сімдесят гривень 95 копійок).

Стягнути з Гардишівської сільської ради Бердичівського району на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у сумі 500,00 гривень (п'ятсот гривень 00 копійок).

В задоволенні решти заявлених вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Гардишівської сільської ради Бердичівського району в дохід держави судовий збір у сумі 742,70 гривень та 73,08 гривень, а всього 815,78 гривень.

Роз'яснити, що:

- дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на неї, якщо таку скаргу не було подано;

- у разі подання на дану постанову апеляційної скарги вона, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження;

- апеляційна скарга на дану постанову може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області позивачем - протягом десяти днів з дня отримання її копії, відповідачем - з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання ним повідомлення про можливість отримання копії цієї постанови у суді, з одночасним надсиланням копії цієї скарги до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ: Д.С.Щербак