Ухвала суду № 39154093, 20.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 р. Справа № 876/10846/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Хрящевського Р.Й.,

представника відповідача Ортинської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» до Державної податкової інспекції в місті Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Агро-Інвест» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.03.2013 року № 0000262200, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 400200 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року позов задоволено повністю.

Постанова мотивована тим, що позивач не вносив до рядка 05.1 СВ податкової декларації з податку на прибуток підприємств «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» у ІV кварталі 2011 року вартість товарів, отриманих на виконання договору комісії, укладеного 07.09.2011 року № 70911 з ТзОВ «Черкаська торгівельна компанія», на суму 1740002 грн. та не завищував витрати, відображені у рядку 05.1 СВ декларації. До складу прямих матеріальних витрат позивача включено лише витрати підприємства, пов'язані з торгівлею м'ясопродуктами за прямими контрактами, а також з виготовленням готової продукції.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем вартість товарів на виконання договору комісії на суму 1529626,29 грн. та вартість мита на суму 210375,98 грн. віднесено до рядка 05.1 СВ податкової декларації з податку на прибуток підприємств «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» у ІV кварталі 2011 року на загальну суму 1740002 грн., що суперечить вимогам абз. 3 пп. 153.4.2 п. 153.4 ст. 153 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

В період з 11.02.2013 року по 01.03.2013 року працівники Державної податкової інспекції в місті Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області провели планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Агро-Інвест» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 11.03.2013 року № 26/22-10/31228240.

В акті перевірки зазначено про встановлення фактів порушення ТзОВ «Епіцентр К» (в частині, що є предметом розгляду в даній справі) вимог пп. пп. 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 44.2 ст. 44, пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139, абз. 3 пп. 153.4.2 п. 153.4 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 400200 грн.

На підставі акту перевірки Державна податкова інспекція в місті Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 20.03.2013 року № 0000262200, яким ТзОВ «Епіцентр К» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 400200 грн. за основним платежем без застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з таких підстав.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.191 цієї статті постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з пп. 14.1.202 цієї статті продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п. п. 44.1, 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 даної статті витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 цієї статті витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.6 даної статті передбачено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

А згідно з пп. 139.1.2 п. 139.1 даної статті не включаються до складу витрат платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів.

Відповідно до абз. 3 пп. 153.4.2 п. 153.4 ст. 153 Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом, не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень пункту 153.7 цієї статті.

Як встановив суд, 07.09.2011 року ТзОВ «Черкаська торгова компанія» (комітент) та ТзОВ «Агро-Інвест» (комісіонер) уклали договір комісії № 70911, відповідно до умов якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду укласти від свого імені договори, вчинити за рахунок і в інтересах комітента угоди відносно різних видів м'ясопродуктів, зовнішньоекономічні контракти купівлі-продажу з підприємствами, договори зберігання комісійного товару з власниками ліцензійних митних складів, договори перевезення, здійснити всі дії, необхідні для проведення нетарифних видів контролю, та інші договори з третіми особами, необхідні для виконання комісіонером своїх обов'язків.

Фактичне виконання ТзОВ «Агро-Інвест» як комісіонером своїх зобов'язань за даним договором підтверджується наданими позивачем копіями належним чином оформлених первинних документів, а саме: акту прийому-передачі товару по договору комісії від 07.09.2011 року № 70911 за жовтень 2011 року, звітів комісіонера для комітента за договором комісії від 07.09.2011 року № 70911 за жовтень 2011 року, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) до звітів за жовтень 2011 року, вантажних митних декларацій про придбання товару на виконання договору комісії від 07.09.2011 року № 70911, видаткових накладних на реалізацію товару, придбаного на виконання договору комісії від 07.09.2011 року № 70911.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, відображаються у рядку 04 податкової декларації з податку на прибуток, який в свою чергу є розрахунковим та складається із суми «Витрати операційної діяльності» - рядок 05, та «Інші витрати» - рядок 06.

Безпосередньо собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) відображається в декларації окремо - рядок 05.1 СВ та розшифровується у додатку СВ до рядка 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг).

Собівартість, в свою чергу складається з: собівартості придбаних та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу) та інших витрат; браку (втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції); собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг).

Як вбачається з податкової декларації ТзОВ «Агро-Інвест» з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року, витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, (рядок 04) становлять 88795490 грн., в тому числі 85132048 грн. собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (рядок 05.1 СВ) та 3663442 грн. інші витрати (рядок 06).

Із порівняння даних, наведених у деклараціях ТзОВ «Агро-Інвест» з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року та за ІІ-ІV квартали 2011 року вбачається, що у IV кварталі 2011 року витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04), становлять 31781191 грн., в тому числі 30390514 грн. собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (рядок 05.1 СВ) та 1390677 грн. інші витрати (рядок 06).

При цьому, як вбачається з наданих позивачем документів бухгалтерського обліку підприємства, а саме звіт по собівартості проданих товарів за ІV квартал 2011 року, розподілення витрат по виробництву продукції за жовтень-грудень 2011 року, журналу-ордеру і відомості по рахунку 6811 «Розрахунки за авансами, одержаними в національній валюті» за ІV квартал 2011 року, журналу-ордера і відомість по рахунку 281 «Товари на складі» за ІV квартал 2011 року, журналу-ордера і відомості по рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» за ІV квартал 2011 року, відомості та дані, зазначені в цих документах, підтверджують ту обставину, що до складу прямих матеріальних витрат ТзОВ «Агро-Інвест» не включалася вартість товарів, отриманих на виконання договору комісії від 07.09.2011 року № 70911, укладеного з ТзОВ «Черкаська торгівельна компанія».

А на підставі порівняння даних звіту по собівартості проданих товарів за ІV квартал 2011 року та розшифровки виконання договору комісії з ТзОВ «Черкаська торгівельна компанія» за ІV квартал 2011 року встановлено, що при обчисленні собівартості проданих товарів не враховувалась жодна вантажна митна декларація, оформлена на виконання зазначеного договору комісії.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати, віднесені ТзОВ «Агро-Інвест» у ІV кварталі 2011 року до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), складені з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Також, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів податкового органу про те, що позивач не надав первинних документів, які свідчать про включення до рядка 05.1.1 СВ декларації з податку на прибуток лише сум витрат підприємства, пов'язаних з торгівлею м'ясопродуктами за прямими контрактами, чи виготовлення готової продукції, оскільки обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, ТзОВ «Агро-Інвест» підтвердило належними та достатніми доказами , крім того, згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, всупереч вимогам наведеної норми, відповідач не додав належних та достатніх доказів обґрунтованості своїх висновків і правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 813/2525/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» до Державної податкової інспекції в місті Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 26.05.2014 року