Постанова № 39153747, 19.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 р. Справа № 804/4887/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лозицької І.О.

суддів Барановського Р.А., Неклеси О.М.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представників позивача Савенка О.О., Панкєєва Я.В.

представника відповідача - 2 Зленко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Сіволіна Михайла Юрійовича, Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Приазовського районного управління юстиції Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення № 7727091 від 08.11.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Сіволіна Михайла Юрійовича, Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Приазовського районного управління юстиції Запорізької області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна М.Ю. № 7727091 від 08 листопада 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язати Реєстраційну служба Приазовського районного управління юстиції Запорізької області (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Горького, 70) провести державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" (49033, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 122; Код ЄДРПОУ 00954337) на об'єкт нерухомого майна за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с.Строганівка, вул. Балановського, 150 на підставі договору купівлі-продажу № ИП-01 від 05 грудня 2003 року.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що державний реєстратор незаконно та безпідставно відмовив у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с.Строганівка, вул. Балановського, 150, тим самим порушив ч. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки, позивачем відповідачу надані всі необхідні документи для проведення реєстраційної дії.

Відповідач-1 та відповідач-2 надали заперечення, суть яких зводиться до того, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 08.11.2013р. № 7727091 прийнято в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач-3 надав заперечення, в яких зазначив, що згідно наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», що у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяви про державну реєстрацію права власності та/або інших речових прав на об'єкти нерухомого майна, загальною площею понад 5000 кв. метрів, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідач-1 та відповідач-3 в судове засідання не з'явилися, надіслали до суду разом з запереченнями письмове клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

05 грудня 2003 року Відкрите акціонерне товариство "Розівський елеватор" та Відкрите акціонерне товариство "Могилівське хлібоприймальне підприємство" (продавець) уклали договір купівлі-продажу № ИП-01.

За цим Договором продавець передав у власність товариству, зокрема, й нерухоме майно: господарські будівлі, споруди та виробничі приміщення, розташовані за адресою Запорізька область, Приазовський район, с. Строганівка, вул. Балановського, 150.

05 грудня 2003 року продавець і Відкрите акціонерне товариство "Розівський елеватор", склали акт прийому-передачі до договору купівлі-продажу № ИП-01 від 05.12.2003р., про те, що відбулась передача нерухомого майна.

У зв'язку з необхідністю приведення діяльності у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», Відкрите акціонерне товариство «Розівський елеватор» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Розівський елеватор» (рішення загальних зборів акціонерів Протокол №1/2010 від 06.12.2010 року); при цьому, зміна організаційно - правової форми (тобто, перетворення) не відбулась: акціонерне товариство залишилось акціонерним товариством.

12 червня 2013 року позивач (через уповноваженого представника, директора Ботіївської філії Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» Шайтанова О.І.), з метою державної реєстрації права власності на будівлі, розташовані за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Строганівка, вул. Балановського, 150 звернулось до органу державної реєстрації прав, подавши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) № 1563823.

22 липня 2013 року товариство поштою отримало рішення № 3834404 від 10 липня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, підписане Державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Гуляєвим О.О.

В цьому рішенні було зазначено, що державний реєстратор встановив, що «подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують».

Державному реєстратору було направлено листа (вих.№103 від 22.07.2013р.), в якому просили роз'яснити рішення № 3834404 від 10 липня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, повідомивши конкретні встановлені обставини - підстави для відмови в державній реєстрації права власності.

08 жовтня 2013 року у відповідь було отримано листа Державної реєстраційної служби України щодо підстав відмови у державній реєстрації прав (вих. № 1562/22-13-05 від 01.10.2013 року): була відсутня засвідчена в установленому порядку копія довіреності, що не дає можливості встановити повноваження заявника.

16 жовтня 2013 року позивач (через уповноваженого представника, директора Ботіївської філії Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» Шайтанова О.І.), з метою державної реєстрації права власності на будівлі, розташовані за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Строганівка, вул. Балановського, 150 повторно звернулось до органу державної реєстрації прав (за місцем розташування об'єкта нерухомого майна) подавши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) №3426148, що підтверджується карткою прийому заяви № 6847005.

28 березня 2014 року товариство поштою отримало рішення № 7727091 від 08 листопада 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, підписане Державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Сіволіним М.Ю.

Рішення № 7727091 від 08 листопада 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (далі - Рішення) прийнято на підставі статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з посиланням на три обставини, що не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме:

- в договорі-купівлі продажу нерухомого майна відсутні коди ЄДРПОУ сторін;

- згідно додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу, майно належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2003 року, право власності зареєстровано 21.03.2003р., неможливо зареєструвати право власності до здійснення правочину;

- в додатках до договору купівлі-продажу відсутні адреси будівель та споруд.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення, підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав, є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також, територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб; право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої, є нерухоме майно та інші обтяження.

Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону.

Частиною 2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку, встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 5 якого, передбачена обов'язковість подання документів для проведення державної реєстрації прав, які повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно - правовими актами.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації прав, заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої, встановлює Мін'юст.

Відповідно до п.9 Порядку, заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу.

Згідно п.12 Порядку, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також, відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема, щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пунктом 16 Порядку передбачено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно п.23 Порядку, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, судом встановлено, що договір від 05.02.2003 року № ИП-01 (розділ реквізити Сторін) містить код ЄДРПОУ покупця - Відкритого акціонерного товариства "Розівський елеватор", що є цілком достатнім для ідентифікації правонабувача.

Щодо невідповідності дат, зазначених у додатковій угоді № 1 від 29.12.2003р., то відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Пунктом 27 Порядку встановлено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого, підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Таким чином, правочин, укладений відповідно до чинного законодавства, є достатнім доказом набуття права власності.

Відносно відсутності в додатку № 1 до договору від 05.02.2003 року № ИП-01 адреси будівель та споруд, то додаток № 1, є невід'ємною частиною вказаного договору, про що прямо зазначено в п.1.1. договору, а в договорі (п.1.2. договору) зазначено, що нерухоме майно розташоване за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Строганівка, вул. Балановського, 150.

За таких обставин, наведеної в договорі інформації достатньо для того, щоб дійти висновку про відповідність заявлених прав документам.

З огляду на вказане, суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна М.Ю. № 7727091 від 08 листопада 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Щодо думки позивача, викладеній в позовній заяві про те, що Державна служба України (відповідач 2) та Державний реєстратор прав на нерухоме майно Сіволін М.Ю. (відповідач 1) не мали права приймати оскаржуване рішення, у зв'язку з тим, що товариство подало заяви № 1563823 та № 3426148 до Реєстраційної служби Приазовського районного управління юстиції Запорізької області та щодо позовних вимог відносно зобов'язання Реєстраційної служби Приазовського районного управління юстиції Запорізької області (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Горького, 70) провести державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 122; код ЄДРПОУ 00954337) на об'єкт нерухомого майна за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Строганівка, вул. Балановського, 150 на підставі договору купівлі-продажу №ИП-01 від 05 грудня 2003 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», що у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяви про державну реєстрацію права власності та/або інших речових прав на об'єкти нерухомого майна загальною площею понад 5000 кв. метрів, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, відповідно до додатка до цього наказу.

Відповідно до п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013р. № 607/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 23.09.2013р. № 1990/5) РС Приазовського РУЮ приймає заяву та забезпечує виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування оригіналів документів, що подаються для проведення реєстрації та копій документів, що пред'являються для проведення реєстрації, засвідчені в установленому порядку та розміщує у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна площа нежитлового приміщення Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» складає 18805 кв.м., а тому, в даному випадку Реєстраційна служба Приазовського районного управління юстиції Запорізької області не є тим суб'єктом, який здійснює державну реєстрацію вказаного об'єкта нерухомості.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що розглянута заява позивача та винесене оскаржуване рішення № 7727091 від 08 листопада 2013 року, прийняте уповноваженою особою Державним реєстратором прав на нерухоме майно Сіволіним М.Ю., Державної реєстраційної служби України.

З огляду на вказане, в цій частині, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких, позивачеві відмовлено.

У зв'язку з тим, що позивачем було сплачено судовий збір 73, 08 грн., за кожну з позовних вимог, а позов задоволено частково, суд вважає за необхідне, присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" судовий збір в сумі 73,08 грн., відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Сіволіна Михайла Юрійовича, Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Приазовського районного управління юстиції Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення № 7727091від 08.11.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна М.Ю. № 7727091 від 08.11.2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" судовий збір в сумі 73,08 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя суддя суддя Постанова не набрала законної сили 19.05.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді І.О. Лозицька Р.А.Барановський О.М.Неклеса І.О. Лозицька Ф.В.Рагімов