Ухвала суду № 39150411, 08.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-5256/12/2170

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу комунального підприємства «Міський водоканал» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року по справі за позовом комунального підприємства «Міський водоканал» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Херсонській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

24.12.2012 року комунальне підприємство «Міський водоканал» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державна податкова інспекція у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Херсонській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2012 року № 0007971502, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 167919 грн., № 0007951502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 332629 грн., № 0007941502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 179544 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 44 886 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.03.2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову комунальному підприємству «Міський водоканал».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 15.04.2013 року комунальне підприємство «Міський водоканал» подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі комунальне підприємство «Міський водоканал» посилалось на те, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення з ПДВ, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. Апелянт зазначив, що за результатами звітного податкового періоду за травень-липень 2012 року КМ «Міський водоканал» у липні 2012 року заявило до бюджетного відшкодування сплачену у попередніх періодах (травень, червень) а звітному (липень) податкових періодах належну йому суму відшкодування, що відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, апелянт не погодився з висновком податкового органу про завищення комунальним підприємством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання з податку на додану вартість та сумою податкового кредиту з цього податку та завищенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Апелянт вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у м. Новій Каховці Херсонської області ДПС неправомірно та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного ставиться Херсонського окружного адміністративного суду від 20.03.2013 року та ухвалення нової постанови, якою задовольнити позовні вимоги комунального підприємства «Міський водоканал».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 06.11.2012 року по 12.11.2012 року державною податковою інспекцією у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань податку на додану вартість КМ «Міський водоканал» за липень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 19.11.2012 року №1058/154/32218122, на підставі якого державною податковою інспекцією у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 30.11.2012 року № 0007971502, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 167919 грн., № 0007951502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 332629 грн., № 0007941502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 179544 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 44 886 грн.

В акті податковий орган посилався на те, що в ході перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року шляхом звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, були встановлені суми ПДВ, сплачені у травні, червні та липні 2012 року. При цьому, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена КМ «Міський водоканал» постачальника та/або до державного бюджету, яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів) складає 154601 грн.

Перевіркою встановлено, що КМ «Міський водоканал» занижено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2012 року на суму 167919 грн., фактичний залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до кладу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 92961 грн. Зважаючи на зазначене, а також враховуючи виявлені порушення при визначенні податкового кредиту за червень 2012 року та визначенні від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у червні 2012 року, податковий орган зазначив про завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2012 року на суму 179544 грн.

Також податковим органом було встановлено, що на порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України КМ «Міський водоканал» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року на 332629 грн. Крім того, за даними перевірки р. 24 складає 11516 грн., тоді як за даними платника - 344145 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями державною податковою інспекцією у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби і було зменшено КМ «Міський водоканал» суму бюджетного відшкодування ПДВ у липні 2012 року на 179544 грн., збільшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2012 року на 167919 грн., зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року на суму 332629 грн. та зменшено від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується у зменшення суми податкового боргу на суму 52294 грн. за липень 2012 року.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог КМ «Міський водоканал».

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України належна до сплати сума ПДВ визначається у вигляді різниці між задекларованими податковими зобов'язаннями та податковим кредитом цього звітного періоду. При від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді розрахована сума зобов'язань має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року та уточнюючого розрахунку до цієї декларації позивач обчислив від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за цей податковий період у сумі 314463,0 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що із вказаного від'ємного значення 231198 грн. направлено на погашення податкового боргу з ПДВ, решта - 83265 грн. - перенесено до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Також у червні 2012 року позивачем задекларовано від'ємне значення з ПДВ попередніх звітних періодів у сумі 260880 грн., яке за даними позивача не було сплачене постачальникам у попередніх звітних періодах, а тому перенесене до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу, відповідно до декларації позивача з ПДВ за липень 2012 року позивачем визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту у сумі 53444 грн., який направлено на погашення податкового боргу з ПДВ. Від'ємне значення з ПДВ, отримане за червневою 2012 року декларацією з ПДВ у сумі 83265 грн., та від'ємне значення з ПДВ попередніх червню 2012 року податкових періодів у сумі 260880 грн., у липневій 2012 року декларації з ПДВ заявлене як бюджетне відшкодування з ПДВ на загальну суму 344145 грн. у рахунок погашення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

У декларації за липень 2012 року позивач задекларував від'ємне значення з ПДВ, яке переноситься до складу податкового кредиту наступних податкових періодів у сумі 344145 грн. У той же час позивач, заповнюючи додатки 2 та 3 до декларації з ПДВ за липень 2012 року, визначає дату виникнення від'ємного значення з ПДВ у сумі 344145,0 грн. червнем 2012 року та не підтверджує фактичну сплату цього від'ємного значення постачальникам.

Як встановлено податковим органом в ході перевірки частину від'ємного значення з ПДВ у сумі 167919 грн., отриманого за результатом складання декларацій з ПДВ попередніх червню 2012 податкових періодів, позивач фактично сплатив постачальникам у травні - червні 2012 року. Зважаючи на зазначене ДПІ у м. Новій Каховці Херсонської області ДПС дійшло висновку про те, що саме у цих податкових періодах позивач мав задекларувати бюджетне відшкодування з ПДВ на цю суму сплати.

Крім того, перевіркою встановлено, що із заявленої суми бюджетного відшкодування позивача за липень 2012 року підтверджується фактична сплата лише 164601 грн.

Судом встановлено, що за актом перевірки частину бюджетного відшкодування липня 2012 року використано для визначення бюджетного відшкодування за червень 2012 року та для підтвердження залишку від'ємного значення з ПДВ у сумі 11516,0 грн. за рядком 24 декларації з ПДВ, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивач, для погашення податкового боргу з ПДВ, мав використовувати наявне у нього від'ємне значення з ПДВ попередніх та поточного податкових періодів без урахування дати виникнення цього від'ємного значення.

При цьому, судом вірно зазначено, що у разі, коли від'ємне значення за своїм розміром є більшим ніж розмір податкового боргу і частина цього від'ємного значення фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у попередньому та звітному періодах, для погашення податкового боргу при складанні декларації з ПДВ у першу чергу має використовуватись від'ємне значення з ПДВ не сплачене постачальникам (п.200.3 ст. 200 ПК), оскільки належна до бюджетного відшкодування сума ПДВ визначається після зазначених розрахунків на підставі п. 200.4 ст. 200 ПК, що обліковується у податковому органі та використовується платником податку у іншому порядку.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що платник ПДВ не має альтернативи щодо декларування чи не декларування бюджетного відшкодування у належному для цього податковому періоді та не може використовувати та накопичувати це право у наступних податкових періодах, а тому зменшення податковим органом бюджетного відшкодування позивача за липень 2012 року на 179544,0 грн. та збільшення бюджетного відшкодування за червень 2012 року на 167919,0 грн. є правомірним.

На підставі викладеного, не підлягає скасуванню податкові повідомлення-рішення №№0007941502, 0007971502.

Згідно акту перевірки та декларації з ПДВ за липень 2012 року позивач для зменшення податкового боргу з ПДВ та для розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ використав весь розмір обчисленого від'ємного значення з ПДВ за цей податковий період та весь залишок від'ємного значення з ПДВ попереднього податкового періоду.

Зважаючи на зазначене, в декларації за липень 2012 року у позивача не залишилось залишку від'ємного значення поточного та попереднього звітних періодів, які він мав перенести до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та визнано позивачем під час розгляду справи, при заповненні декларації за липень 2012 року КП «Міський водоканал» допустив арифметичну помилку щодо визначення від'ємного значення з ПДВ на кінець цього податкового періоду за рядком 24 цієї декларації.

Таким чином, із врахуванням даних перевірки про фактичну сплату ПДВ постачальникам, зменшення податковим органом від'ємного значення з ПДВ на 332629,0 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0007951502 є правомірним.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Міський водоканал» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.