Постанова № 39150306, 10.06.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Миколаїв

10 червня 2014 року справа № 814/1393/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв, 54029

доОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54015

простягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1, про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та штрафних санкцій в сумі 4 668,55 грн.

05.06.2014 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 3 168, 55 грн. Відповідно до статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог та розглядає справу з урахуванням змінених позовних вимог.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має заборгованість із сплати страхових внесків, у зв'язку з чим накладено штраф та нарахована пеня, які станом на час розгляду справи є несплаченими.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, заперечення суду не подав.

З врахуванням положень частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

Відповідно до пункту 7 розділу VIII прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Крім того, за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Так, відповідно до пункту 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058) відповідач, як страхувальник, зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

На виконання зазначеного вище відповідач подав звіт щодо нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, в якому визначив суму страхових внесків у розмірі 3539, 12 грн (арк. справи 15-16).

Крім того, відповідач має заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 2 статті 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За приписами пунктів 2, 7 частини 9 статті 106 Закону N 1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу; за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

На виконання зазначеного вище позивач прийняв наступні рішення: № 1255/230ф від 22.07.2010, яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 100 грн та пеня у розмірі 88,5 грн; № 1854/346ф від 05.10.2010, яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 50 грн та пеня у розмірі 91 грн; № 2270/379ф від 19.11.2010, яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 177,04 грн та пеня у розмірі 231, 27 грн; № 894/ф від 28.08.2012, яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 59, 49 грн та пеня у розмірі 403,59 грн; № 901 від 31.08.2012, яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 260, 91 грн, які були отримані відповідачем (арк. справи 22, 17, 19, 26, 24).

У відповідності до вимог частини 3 статті 106 Закону № 1058 позивач надіслав вимогу № Ю 1909-У від 02.11.2012, яку відповідач отримав 08.11.2012 (арк. справи 7).

Таким чином, відповідач з врахуванням сум сплачених внесків та сплачених фінансових санкцій має недоїмку зі сплати страхових внесків у розмірі 2276,79 грн, штрафних санкцій - 451,76 грн, пені - 440 грн, разом - 3 168, 55 грн, про що свідчить розрахунок, карти особового рахунку страхувальника.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, станом на день розгляду справи доказів погашення недоїмки чи оскарження рішень, вимоги суду не подав.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54015, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв, 54029, код за ЄДРПОУ 20916468) прострочену заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та штрафних санкцій у розмірі 3 168, 55 грн (три тисячі сто шістдесят вісім гривень 55 к.).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т. О. Гордієнко