Ухвала суду № 39148889, 11.06.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/641/2014(м)

264/9368/13-ц

Головуючий в 1 інстанції: Пустовойт Т.В.

Доповідач: Попова С.А.

Категорія 55

У х в а л а

Іменем України

03 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Попової С.А.,

суддів Песоцької Л.І., Мальцевої Є.Є.,

при секретарі Бєльченко Б.Ф.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на заочне рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення заборгованої індексації по заробітній платі і компенсації, -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до ПАТ «ММК ім. Ілліча» про стягнення заборгованої індексації по заробітній платі та компенсації за несвоєчасну виплату цієї частини зарплати, в якому зазначила, що у період з 06.10.1997р. по 30.09.2013р. перебувала у трудових відносинах з ПАТ «ММК ім. Ілліча». Під час трудової діяльності на підприємстві з березня 2003р. не проводилась індексація виплачуваної зарплати, передбачена Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», внаслідок чого порушено її права на оплату праці, у зв'язку з чим просила стягнути з відповідача індексацію заробітної плати за період з 01.03.2003р. по 30.09.2013р. та компенсації у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 березня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користь ОСОБА_1 індексацію та компенсацію по заробітній платі за період з березня 2003р. по липень 2006р. в сумі 1078,13 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті. Вирішено питання з розподілом судових витрат.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування обставин по справі, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов про стягнення індексації і компенсації за період з червня 2003р. по 01.06.210р.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, яка підтримала доводи своєї скарги, заперечення проти скарги представника відповідача - Головко А.В., перевіривши матеріали справи у межах доводів скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з таких підстав.

У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 06.10.1997р. по 30.09.2013р. перебувала у трудових відносинах з ПАТ «ММК ім. Ілліча», що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці.

За період з березня 2003 року по липень 2006 року позивачці нараховувалась та виплачувалась заробітна плата без урахування вимог законодавства щодо індексації її розміру у випадку перевищення порогу інфляції.

Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності підстав для стягнення індексації по заробітній платі за період з березня 2003 року по липень 2006 року, що не була своєчасно сплачена позивачеві, що тягне за собою відповідальність ПАТ «ММК ім. Ілліча» у вигляді сплати працівникові компенсації за затримку у виплаті цих сум недоплаченої частини заробітної плати; інших доказів щодо наявності підстав для стягнення індексації заробітної плати з компенсацією за несвоєчасність цієї виплати після липня 206 року позивачкою не надано.

З таким висновком суду не можна не погодитись.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів громадян» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Структуру заробітної плати визначено ст. 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком згідно із ч. 2 ст. 233 КЗпП України та змістом рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 1-18/2013.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживачів товарів та послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Так, згідно із ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст. 3 Закону компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться.

Суд першої інстанції, з огляду на наявні у справі матеріали, зокрема розрахунок заборгованості, вважав доведеним факт порушення законодавства щодо позивача в частини невиплати індексації заробітної плати в сумі 527,04грн. за період з березня 2003 року по липень 2006 року, що не спростований ПАТ «ММК ім. Ілліча» і не оспорений ОСОБА_1 за вирахованим підприємством розміром, що стало умовою для стягнення з підприємства на користь працівника компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати за цей період в сумі 551,09грн.

В суді апеляційної інстанції відповідачем надані розрахункові листи ОСОБА_1, локальні акти підприємства щодо підвищення тарифних ставок і посадових окладів працівників комбінату, розміру мінімальної тарифної ставки по комбінату, збільшення доходів трудящих шляхом преміювання, зокрема за період, за який оскаржується судове рішення (з серпня 2006р. по 01 червня 2010р.), з яких вбачається, що роботодавець підвищував заробітну плату працівників комбінату, до числа яких відноситься ОСОБА_1, що враховувалось як базові місяці (серпень 2006р.; січень, серпень, грудень 2007р.; квітень, липень, серпень 2008р.; січень, серпень, листопад 2010р.; липень 2011р.) в розрахунку суми індексації випереджаючим методом за вказаний у змісті апеляційної скарги період.

Дослідивши надані матеріали, колегія суддів не може погодитись із твердженням позивачки у скарзі, що після липня 2006 року її заробітна плата у взаємовідношенні до коливання індексу інфляції в державі не підвищувалась роботодавцем.

Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57- 60 ЦПК України; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір і що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В суді апеляційної інстанції позивачці, яка оскаржує рішення в частині відмови в задоволенні позову за період з серпня 2006 року по 01 червня 2010 року і вважає наявними умови для стягнення з підприємства за цей період невиплаченої суми індексації заробітної плати та компенсації, було роз'яснено положення ч. 4 ст. 10 ЦПК України, зокрема в частині необхідності доведення обґрунтованості апеляційної скарги із застосуванням спеціальних пізнань в галузі бухгалтерії для учинення розрахунку індексації і компенсації шляхом ініціювання клопотання про призначення відповідної експертизи, та попереджено про наслідки невчинення таких процесуальних дій.

Втім, наданий суду апеляційної інстанції розрахунок ПАТ «ММК ім. Ілліча» за своїм розміром позивачкою не спростований експертним шляхом, через що відсутні підстави вважати такий розрахунок суперечливим вимогам вищенаведених правових норм.

Інших доказів, що підтвердили б більшу суму, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження сторонами не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині відповідає вимогам ст. ст. 10, 60 , 213-215 ЦПК України, ст. 233 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці» ст. ст. 1, 10 Закону України «Про індексацію доходів громадян» та підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді