Ухвала суду № 39147943, 03.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

03 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/7606/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Дубчак Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2, представника ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області - Єлістратова Костянтина Юрійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2012 року фізична особа - підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2012р. №0013941701.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що контролюючим органом порушено встановлені п.86.8 ст.86 ПК України строки прийняття податкових повідомлень-рішень, крім того в акті перевірки не визначено, у чому саме полягає порушення податкового законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправним та скасував оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з постановою суду, начальником ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі п.п.78.1.1. п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу (далі - ПК) України згідно наказу ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 31.10.2012 року №396 посадовою особою ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області з 31 жовтня 2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснюючи діяльність на загальній системі оподаткування перевищила 300000 грн. сукупного доходу протягом 12 місяців. Однак, не зареєструвалася платником податку на додану вартість у строки визначені законодавством, в результаті чого не нараховано та не сплачено податкові зобов'язання в сумі 24914,60 грн. (124 573,00 х 20% = 24914,60 грн., де 124573,00 грн. - обсяг постачання за період з липня місяця по грудень, 20%- ставка ПДВ). У зв'язку з викладеним Податковим органом зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 положень ст.183 ПК України.

За результатами перевірки складено акт від 20.11.12 р. №965/17-2333500040, на підставі якого ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийнято оскаржене у даній справі податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012р. №0013941701, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 24914,6 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 6228,65 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 02 лютого 2012 року ФОП ОСОБА_1 подала до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік, в якій нею визначено суму загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження господарської діяльності - 314803 грн.

В основу висновків акту перевірки покладені виключно дані звіту та декларації за 2011 року, дані контрольних стрічок, книги РРО досліджувались вибірковим порядком, тобто правильність визначення обсягу виручки не перевірялась.

Судом також встановлено, що 17 жовтня 2012 року ФОП ОСОБА_1, у зв'язку з самостійно виявленою помилкою, подала уточнену податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік, в якій зазначено, що сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності склала не 314803 грн., а 280423 грн., тобто менш ніж 300000 грн., перевищення якої тягне обов'язок реєстрації платника ПДВ згідно із ст.183 ПК України.

Уточнююча податкова декларація за 2011 рік була подана з відповідною заявою, штамп реєстрації ДПІ від 17.10.2012р., у зв'язку з виявленням помилки в рядку 02 розділу ІІІ (сума загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження господарської діяльності) в звітній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, а саме зазначення суми доходу 314803 грн. замість 280423 грн.

Вказана помилка була самостійно виявлена ФОП ОСОБА_1 з даних книги обліку доходів і витрат вбачається, що у липні 2011 року валовий доход склав 3819 грн., а не 38199 грн. як то помилково відображено у звіті про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій за липень 2011 року.

Під час проведення перевірки, Податковим органом зазначена уточнююча податкова декларація за 2011 рік не перевірялася та врахована не була. Представник Податкового органу, під час розгляду справи, не зміг пояснити чому не були прийняті до уваги дані уточнюючої податкової декларації, поданої до початку проведення перевірки.

Із встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що перевірка відповідача була проведена поверхово та неповно, що також підтверджено тим, що в акті зафіксована наявність та використання РРО Екселліо DMP-55La, фіскальний номер 1517001592, який був введений в експлуатацію тільки 20 лютого 2012 року та не міг використовуватись підприємцем у 2011 році, оскільки у перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 використовувався РРО Ера 201.01, фіскальний номер 1517001092.

Також, судом встановлено, що акт від 20.11.12 р. №965/17-2333500040, на підставі якого ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийняте оскаржене у даній справі податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012р. №0013941701 складено з порушенням вимог оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, а саме в порушення п.3.1 роз. 3 зазначеного Порядку акт не містить строк проведеної документальної перевірки (не зазначена дата закінчення перевірки) із зазначенням строку продовження або перенесення строків проведення перевірки, зупинення перевірки (у разі наявності).

Крім того, судом встановлено, що зазначений акт складено 20 листопада 2012 року та в цей же день отримано позивачем. А податкове повідомлення - рішення за його висновком винесено лише 06 грудня 2012 року, тобто з пропуском 10 денного строку, встановленого п.86.8 ст. 86 ПК України.

ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області не надано доказів в підтвердження наявності підстав, визначених п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України, для проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1, направлення їй обов'язкового письмового запиту та ненадання пояснень та документальних підтверджень на нього.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та необґрунтованим, Податковим органом, в порушення вимог ст.83 ПК України в ході перевірки не були враховані та досліджені усі матеріали, які є підставами для висновків перевірки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його обгрунтованим з наступних підстав.

Згідно п.п.1, 2 п.180.1 ст.180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Також, згідно п. 181.1 ст. 181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно п. п. 183.2. п. 183 ПК України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до п. 183.10 ст.183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподаткованих операцій, визначеного у ст. 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.

З зазначених норм вбачається, що у разі нарахуваня (сплати) особі протягом останніх 12 календарних місяців загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Як вірно було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи при поданні звітної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 року, позивачем в рядку 02 розділу ІІІ (сума загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження господарської діяльності) помилково зазначено суми доходу 314803 грн. замість 280423 грн. У липні 2011 року валовий доход склав 3819 грн., а не 38199 грн. як то помилково відображено у звіті про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 за липень 2011 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вказана помилка була самостійно виявлена позивачем та 02 серпня 2011 року до Податкового органу подано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи.

З книги обліку доходів і витрат вбачається, що у липні 2011 року валовий доход склав 3819 грн., а не 38199 грн. як помилково відображено у звіті про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 за липень 2011 року, поданому до ДПІ 02.08.2011р. Внаслідок цього на відповідну різницю було збільшено показник суми доходу у податковій декларації за 2011 рік на 34380 грн.

Наведені обставини в своїй сукупності вказують на те, що у перевіряємому періоді у ФОП ОСОБА_1 загальна сума від здійснення своєї господарської діяльності, що підлягає оподаткуванню, сукупно складає менше 300000 грн., а тому вона не підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість.

Будь-якіх доводів про помилковість зазначених висновків апеляційна скарга ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області не містить.

Тому, враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також частини 2 статті 71 КАС України, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення 06.12.2012р. №0013941701.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 червня 2014 року.

Головуючий:

Судді: