Ухвала суду № 39147910, 04.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

04 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/718/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Бітова А.І.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Татьяна и К» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.09.2012 року №0013822260, №0013802250 та №0013812260,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Татьяна и К» (далі - позивач, ТОВ «Татьяна и К») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.09.2012 року №0013822260, №0013802250 та №0013812260.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки актів перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають нормам діючого законодавства, є непідтвердженими, податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №0013822260 від 21.09.2012 року, №0013802250 від 21.09.2012 року та №0013812260 від 21.09.2012 року.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на зазначену постанову суду подано апеляційну скаргу. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права, тому просить оскаржуване рішення від 16.05.2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Татьяна і К».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено, податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Тетяна и К» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. За результатами перевірки прийнято акт № 606/22-600/31159763 від 07.09.2012 року.

На підставі вказаного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0013802250 від 21.09.2012 року про донарахування суми у розмірі 2040,00 грн. з РРО, № 0013812260 про донарахування суми в розмірі 674 258,00 грн. з податку на додану вартість, № 0013822260 про донарахування суми в розмірі 689 961,00 грн. з податку на прибуток.

ТОВ «Тетяна и К» із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погодилось та звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання їх неправомірними та скасування.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Тетяна и К» п.3.1 ст. 3, пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-Х11 передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону №996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити.

Відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів, вчинених позивачем з ТОВ «Янта», ТОВ «Будреліз», ТОВ «Будекспрессервіс», ПП «Селтік-Юг», ТОВ «Юні ТрейдКомпані», ПП «Райдодизель», ТОВ «Буд-Сервіс» 2010, ТОВ «Акса» за період, що був предметом перевірки, у зв`язку з наявністю у податкового органу відомостей про те, що всі контрагенти мали відносини в ланцюгу постачання товарів з підприємствами, які мають ознаки фіктивного підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є роздрібна оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. У період, який охоплювався перевіркою, ТОВ «Тетяна и К» у своїх контрагентів здійснювало закупівлю паливо-мастильних матеріалів та паливо-роздавальних колонок (ТОВ «Янта», ТОВ «Будреліз», ТОВ «Юні Трейд Компані», ПП «Райдодизель», ТОВ «Буд-Сервіс 2010» та ТОВ «Акса»), замовляло послуги перевезення паливо-мастильних матеріалів (ТОВ «Будекспрессервіс ЛТД») та послуги з ремонту, технічної модернізації та обслуговування паливо-роздавальних колонок (ТОВ «Билдбудстрой», ПП «Селтік-ЮГ»).

Судом встановлено, що у січні 2011 року позивач мав господарські відносини з ТОВ «Янта» з придбання паливно-мастильних матеріалів. Основним видом діяльності ТОВ «Янта» є роздрібна оптова торгівля твердим, рідким газоподібним паливом і подібними продуктами.

Згідно акту перевірки ТОВ «Янта» у лютому-березні 2010 року мало взаємовідносини щодо придбання паливо-мастильних матеріалів з ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд» та ТОВ «Билдбудстрой». Контрагенти ТОВ «Янта» згідно акту перевірки мають ознаки фіктивності.

Тобто, контролюючий орган зробив висновок про неможливість здійснення реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Янта» у січні 2011 року на підставі аналізу господарської діяльності ТОВ «Янта» у лютому-березні 2010 року.

Крім того, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було зазначено, що господарська операція між ТОВ «Тетяна и К» та ТОВ «Янта» є операцією без настання реальних наслідків.

Колегія суддів приймає до уваги наявний в матеріалах справи договір від 03.01.2009 року щодо надання в оренду позивачу комплексу АЗС для виконання особистої господарської діяльності, у тому числі оптової та роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами. Також наявні договори перевезення від 01.01.2010 р. та 01.04.2011 р., укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_3

Позивачем до суду були надані первинні документи, які стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Янта» і які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів на підставі цивільно-правових угод (договір купівлі-продажу товарів №2п-2011 від 04.01.2011р.).

Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна. Крім того встановлено, що видані позивачеві контрагентом податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ по реальним господарським операціям.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що господарські операції мали реальний характер і фактично виконані контрагентом позивача - ТОВ «Янта», який в свою чергу є добросовісним платником податку на додану вартість, що підтверджено декларування ним взаємовідносин з позивачем та має стан 0-основний платник.

У листопаді 2009 року контрагентом ТОВ «Тетяна и К» виступало ТОВ «Будреліз», основним видом діяльності якого є оптова торгівля.

ТОВ «Будреліз» перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва. В акті перевірки вказано, що у позивача відсутні товаротранспортні накладні з поставки паливно-мастильних матеріалів, які підтверджують перевезення товарів, отриманих за угодою між ТОВ «Тетяна и К» та ТОВ «Будреліз», а також не зданий звіт про забруднення навколишнього середовища.

За таких обставин відповідач дійшов висновку, що операції між ТОВ «Тетяна и К» в ТОВ «Будреліз» є операціями без мети настання реальних наслідків.

Контролюючим органом зазначено, що до декларації з податку на прибуток за 2010 рік амортизаційні відрахування не нараховувались. При цьому, господарські операції між позивачем та ТОВ «Будреліз» мали місце у 2009 році, а не у 2010 р.

Представник апелянта не надав пояснень стосовно того, яке відношення має аналіз діяльності контрагента позивача за 2010 рік, якщо господарські операції відбувались у 2009 році, а також як неподання звіту про забруднення навколишнього середовища може свідчити про відсутність господарської операції. В матеріалах справи наявні всі первинні документи, податкові накладні, видаткові накладні, які відображають реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Будреліз». Зауважень з боку відповідача до первинних документів немає.

У червні-жовтні 2009 року позивач мав господарські відносини з ТОВ «Будекспрессервіс ЛТД» з надання послуг перевезення паливно-мастильних матеріалів.

Основним видом діяльності ТОВ «Будекспрессервіс ЛТД» є діяльність автомобільного вантажного транспорту.

В акті перевірки зазначено, що у ТОВ «Будекспрессервіс» відсутня ліцензія на здійснення перевезень вантажів, документи, що підтверджують факт надання послуг транспортування паливно-мастильних матеріалів від ТОВ «Будекспрессервіс» до позивача, тому контролюючий орган вважає господарські такі операції нікчемними.

Колегія суддів вважає зазначений висновок податкового органу помилковим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки встановлено, що ТОВ «Будекспрессервіс» на час здійснення господарських операцій з позивачем мало ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом серії АВ №465035, що діє з 11.04.2009 по 10.04.2014 роки.

Відповідно до акту перевірки на підприємстві працювали 5 робітників основного штату. Позивачем надано, як доказ реальності операцій, первинні бухгалтерські документи, накладні, документи, якими підтверджується факт перевезення паливно-мастильних матеріалів.

Судом встановлено, що позивач у період березень, травень 2011 року мав взаємовідносини з ПП «Селтік ЮГ» стосовно придбання бензину та отримання послуг техобслуговування та ремонту паливо-розливних колонок.

Апелянт вважає вказані взаємовідносини нікчемними, з тих підстав, що податкова декларація з ПДВ ПП «Селтік ЮГ» за січень, лютий 2011 року має статус «визнана недійсною». Однак, на підтвердження зазначених господарських операцій наявні податкові накладні, видаткові накладні, розрахунок, договір перевезення укладений з ФОП ОСОБА_3 Зауваження до первинних бухгалтерських документів в акті перевірки відсутні.

У період квітень, травень 2011 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Юні ТрейдКомпані» стосовно придбання бензину та отримання послуг з техобслуговування та ремонту.

Апелянт вважає дані взаємовідносини нікчемними з тих підстав, що письмова угода між позивачем та ТОВ «Юні ТрейдКомпані» не укладалась. При цьому, на підтвердження зазначених господарських операцій наявні податкові накладні, видаткові накладні, розрахунок, договір перевезення укладений з ФОП ОСОБА_3

З довідки ЄДРПОУ вбачається, що видом діяльності ТОВ «Юні ТрейдКомпані» є оптова торгівля паливом. Акт перевірки не містить зауважень щодо представлених первинних бухгалтерських документів. Представник апелянта не пояснив як відсутність письмової угоди, у випадку якщо її наявність не є обов'язковою, може свідчити про невиконання сторонами господарських зобов'язань з постачання товару.

У серпні 2011 року ТОВ «Тетяна и К» мало взаємовідносини з ПП «Райдодизель» щодо придбання бензину. Податковим органом зроблено висновок про нікчемність даних господарських операцій, виходячи з аналізу взаємовідносин ПП «Райдодизель» з ПП «Владияр» за травень 2001 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості вищезазначеного висновку апелянта, виходячи з наступного.

Основним видом діяльності контрагента позивача ПП «Райдодизель» є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. За договором поставки позивачу було поставлено бензин. Позивачем надано до суду податкові накладні, видаткові накладні, договір поставки, тобто документи, які відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, підприємство-контрагент має стан 0 - основний платник податків. Підтвердженням того факту, що операції між ТОВ «Тетяна и К» та ПП «Райдодизель» є операціями з метою настання реальних наслідків являється також й те, що позивачем для здійснення свого основного виду діяльності орендовані АЗС, а ПП «Райдодизель» був постачальником бензину.

Апелянтом не надано пояснень стосовно того, яким чином можна зробити висновок про відсутність господарської операції між позивачем і ПП «Райдодизель» за серпень 2011 року на підставі аналізу взаємовідносин ПП «Райдодизель» з ПП «Владияр» у травні 2001 року.

У грудні 2010 року ТОВ «Тетяна и К» мало взаємовідносини з ТОВ «Буд-Севіс 2010» щодо придбання паливо-мастильних матеріалів. Відповідно до акту перевірки контролюючим органом зроблено висновок про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Буд-Сервіс 2010» є операціями без мети настання реальних наслідків. Такий висновок зроблений га підставі аналізу діяльності ТОВ «Буд-Сервіс 2010» з ПП «Агропрайд» у січні 2011 року.

Апелянтом не надано пояснень стосовно того, яким чином можна зробити висновок про відсутність господарської операції між позивачем і ТОВ «Буд-Сервіс 2010» за грудень 2011 року на підставі аналізу взаємовідносин ТОВ «Буд-Сервіс 2010» з ПП «Агропрайд» у січні 2011 року.

На підтвердження реальності операцій між ТОВ «Тетяна и К» та ТОВ «Буд-Сервіс 2010» позивачем як до перевірки, так і до суду надані всі первинні бухгалтерські документи. Зауваження до вказаних документів в акті перевірки відсутні.

У серпні 2010 року одним з контрагентів позивача було ТОВ «Акса» стосовно отримання паливно-мастильних матеріалів. Відповідно до акту перевірки висновок про нікчемність господарської операції зроблена апелянтом на підставі того, що між позивачем та ТОВ «Акса» не укладено письмової угоди. При цьому, актом перевірки встановлено, що підприємство має в основному штаті 5 працівників. Основним видом діяльності ТОВ «Акса» є оптова торгівля. На підтвердження реальності здійснення даних господарських операцій позивачем представлено всі первинні документи, податкові накладні, видаткові накладні. Згідно акту перевірки зауважень до первинних документів апелянт не має.

Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, зокрема є податкова накладна. Судом встановлено, що видані позивачеві контрагентом податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по реальним господарським операціям.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про доведеність тих обставин, що між ТОВ «Тетяна и К» та її контрагентами існували договірні відносини, які мали реальний характер та реалізовувалися шляхом придбання товарів та послуг, необхідних для здійснення господарської статутної діяльності підприємства, направленої на отримання прибутку, що підтверджується відповідними первинними документами, зокрема договорами, податковими, видатковими, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт.

Основним документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, є податкова накладна. Всі видані позивачеві контрагентами податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту ТОВ «Тетяна и К» з ПДВ по реальним господарським операціям.

Апелянтом в акті перевірки визначено, що сума податку на додану вартість, яка була включена ТОВ «Татьяна и К» до складу податкового кредиту, повністю підтверджена податковими накладними.

Колегія суддів приймає до уваги доводи позивача про те, що з іншими контрагентами ТОВ «Тетяна и К» було укладено договори купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, транспортування яких здійснювалось за рахунок та силами позивача, шляхом «самовивозу», про що свідчать додані до матеріалів справи товарно-транспортні накладні.

Для забезпечення транспортування придбаних підприємством паливно-мастильних матеріалів ТОВ «Тетяна и К» упродовж 2009-2011 років було укладено договори перевезення від 01.01.2009 р. № 1, від 01.01.2010 р. № 2 та від 01.01.2011 р. № 2 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_4), у зв'язку з виконанням яких за кожний місяць окремо було складено рахунки-фактури та акти виконаних робіт, копія яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем на підтвердження своєї позиції до суду були надані копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_3 та ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України стосовно надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», строком дії з 09.09.2009 р. по 08.09.2014 р. та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_5 від 14.07.2009 року та напівпричепа цистерни для перевезення паливно-мастильних матеріалів, який був зазначений у товарно-транспортних накладних як такий, що здійснював перевезення вантажу.

Крім того, на пропозицію суду апеляційної інстанції надати додаткові докази реальності господарських операцій між ТОВ «Тетяна и К» з контрагентами-постачальниками позивачем було надано копії сертифікатів відповідності товару та паспортів якості продукції (паливно-мастильних матеріалів, придбаних позивачем протягом 2009-2011 років), а саме: копії сертифікатів відповідності та паспортів якості палива дизельного, сертифікатів відповідності та паспортів якості палива дизельного підвищеної якості (Євро), сертифікатів відповідності та паспортів якості бензину автомобільного А-80, бензину автомобільного марки А-92 та марки А-95.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 10.06.2014 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.І.Бітов

Суддя: О.І.Шляхтицький