Ухвала суду № 39147851, 13.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1298/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ч.1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОПОСТАЧЗБУТ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОПОСТАЧЗБУТ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.01.2014 № 10826552201, № 10926552201 та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2014 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОПОСТАЧЗБУТ" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, вказав на відсутність підтвердження здійснення фактичних господарських операцій.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, на підставі наказу від 31.10.2013 № 2099, була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ЕЛЕКТРОПОСТАЧЗБУТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012. Результати перевірки оформлені актом від 30.12.2013 № 866/26-55-22-01/36184149.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки та згідно висновків цього Акта, відповідачем порушено вимоги п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 325796 грн., у т.ч. 4 квартал 2010 р. на суму - 277544 грн., півріччя 2012р. 39529 грн., З квартали 2012 р. - 48251 грн., 2012 рік - 48252 грн.; п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податку на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями та п. 198.3, и. 198.6 ст. 498, п. 201.4, п. 201.7, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Занижено податок на додану вартість на загальну суму 40834 грн., в т.ч. по періодам: листопад 2010 р. 1988 грн., листопад 2011 р. - 2666 грн., травень 2012 р| 3352658 грн. березень 2011 р. грн.

Подане позивачем оскарження на Акт відповідачем було залишено без задоволення, а висновки Акту - без змін

20 січня 2014 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 10826552201 по донарахуванню Позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 47224,00 грн., з яких 38176,00 грн. за основним платежем та 9048,00 грн. - в якості штрафних санкцій, та № 10926552201 донарахуванню Позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 407245,00 грн., з яких 325796,00 грн. за основним платежем та 81449,00 грн. - в якості штрафних санкцій.

Не погоджуючись з вище вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, ТОВ «ЕЛЕКТРОПОСТАЧЗБУТ» звернулося до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, вказав на відсутність підтвердження господарської операції.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо взаємовідносин позивача з вказаними контрагентами за перевіряємий період судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Електропостачзбут" та ТОВ "Укрелектроімпорт" було укладено договір поставки, предметом якого була поставка ТОВ "Укрелектроімпорт" позивачу електрообладнання.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано електрообладнання від ТОВ "Укрелектроімпорт", було надано суду копії видаткових накладних та податкових накладних. На підставі вищевказаних документів до складу витрат ТОВ "Електропостачзбут" за І квартал 2012 року було віднесено придбання електрообладнання, найменування якого міститься у вищевказаних видаткових та податкових накладних, на загальну суму без ПДВ - 167 609,73 грн.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не було надано суду доказів існування договору поставки від 28.03.2012, на підставі якого повинна була відбуватись поставка електрообладнання позивачу, не було надано жодних доказів оплати вказаної поставки, не надано доказів існування договорів з можливими перевізниками електрообладнання та доказів транспортування електрообладнання, внаслідок чого неможливо встановити факт того, звідки, куди та яким транспортним засобом здійснювались можливі перевезення електрообладнання.

Крім цього, щодо формування TOB «Укрелектроімпорт» податкового кредиту з податку на додану вартість за період з листопада 011р. по січень 2013р., то через відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів, як наслідок відсутність постачання товарів (робіт, послуг) TOB «Укрелектроімпорт» в адресу підприємств-покупців.

Відповідно до ст.44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух товарів, а не декларування обсягів на папері.

Оскільки TOB «Укрелектроімпорт» до перевірки не надано первинних бухгалтерських та податкових документів, а проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності TOB «Укрелектроімпорт» та його постачальників не підтверджують фактичного постачання товарів та послуг, що свідчить про відсутність взаєморозрахунків TOB «Укрелектроімпорт» з його постачальниками, а отже підтвердження факту наявності фактичного руху активів відсутнє.

Таким чином, щодо контрагента позивача ТОВ "Укрелектроімпорт", встановлено, що витрати вказаного контрагента не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відтак, позивачем не підтверджено витрати за І квартал 2012 року на загальну суму без ПДВ - 167 609,73 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Укрелектроімпорт".

Також, між ТОВ "Електропостачзбут" та ТОВ "Укртехномас-Сервіс" було укладено усний договір поставки, предметом якого була поставка ТОВ "Електропостачзбут" контрагенту ТОВ "Укртехномас-Сервіс" електрообладнання.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем було надано копії видаткових накладних та податкових накладних, банківських виписок.

При цьому, вищевказані видаткові та податкові накладні були виписані на адресу ТОВ "Укртехномас-Сервіс" за жовтень - листопад 2010 року на загальну суму 1 216 277,91 грн. (без ПДВ) на підставі відповідних рахунків-фактур, однак позивачем не було надано жодного такого рахунку-фактури.

Разом з тим, в матеріалах справи знаходиться копія постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2012 у справі № 1-167/1, відповідно до якої дії гр. ОСОБА_2 - засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ "Укртехномас-Сервіс" у 2010 році, кваліфіковані ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що гр. ОСОБА_2 у травні 2010 року з метою прикриття незаконної діяльності за грошову винагороду створив ТОВ "Укртехномас-Сервіс" шляхом реєстрації вказаного підприємства на його ім'я в органах державної влади. Внаслідок створення ним протиправним шляхом вказаної юридичної особи без наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства, невстановлені особи здійснювали незаконну діяльність, використовуючи фіктивну юридичну особу ТОВ "Укртехномас-Сервіс". Як директор та головний бухгалтер підприємства, фактично займатися діяльністю ТОВ "Укртехномас-Сервіс" він не збирався.

Відтак, по взаємовідносинам з ТОВ "Укртехномас-Сервіс" відсутні належним чином оформлені первинні документи, в т.ч. податкові накладні (не відповідають вимогам ПК України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), а господарські операції, що відбулись, оформлені лише документально.

Також, між ТОВ "Електропостачзбут" та ТОВ "КПІ-Сервіс" було укладено усний договір поставки, предметом якого була поставка ТОВ "КПІ-Сервіс" позивачу електрообладнання.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано електрообладнання від ТОВ "КПІ-Сервіс", було надано копії рахунків-фактур, видаткових накладних та податкових накладних.

На підставі вищевказаних документів до складу податкового кредиту ТОВ "Електропостачзбут" за листопад 2010 року було віднесено придбання електрообладнання, найменування якого міститься у вищевказаних рахунках-фактурах, видаткових та податкових накладних.

Проте, Катеринопільською ОДПІ складено акт 29.11.2012 р. №84/22-017/30146161 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «КШ-Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, відповідно до якого встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій TOB "КПІ-Сервіс» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг).

Крім того, позивачем не було надано жодних доказів оплати вказаної поставки, не надано доказів існування договорів з можливими перевізниками електрообладнання та доказів транспортування електрообладнання, внаслідок чого неможливо встановити факт того, звідки, куди та яким транспортним засобом здійснювались можливі перевезення електрообладнання.

Таким чином, позивачем так і не було підтверджено наявності підстав для віднесення до складу податкового кредиту загальної суми за листопад 2010 року та за березень 2011 року внаслідок придбання електрообладнання від ТОВ "КПІ-Сервіс".

Також, між ТОВ "Електропостачзбут" та ТОВ "КПІ-Трейдінг" було укладено усний договір поставки, предметом якого була поставка ТОВ "КПІ-Трейдінг" позивачу електрообладнання.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано електрообладнання від ТОВ "КПІ-Трейдінг", було надано суду копії видаткової накладної, рахунку-фактури та податкової накладної.

На підставі вищевказаних документів до складу податкового кредиту ТОВ "Електропостачзбут" за листопад 2011 року було віднесено придбання електрообладнання, найменування якого міститься у вищевказаних рахунку-фактурі, видатковій та податковій накладній, в сумі ПДВ - 2 666,00 грн.

Разом з тим, позивачем не було надано доказів існування договору поставки від 21.09.2011, на підставі якого повинна була відбуватись поставка електрообладнання позивачу, в судовому засіданні не було надано жодних доказів оплати вказаної поставки, не надано доказів існування договорів з можливими перевізниками електрообладнання та доказів транспортування електрообладнання, внаслідок чого не було можливості встановити факт того, звідки, куди та яким транспортним засобом здійснювались можливі перевезення електрообладнання.

Таким чином, позивачем не підтверджено наявності підстав для віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 2 666,00 грн. за листопад 2011 року внаслідок придбання електрообладнання від ТОВ "КПІ-Трейдінг".

Позиція відповідача стосовно вказаного контрагента позивача ґрунтується на акті Сокирянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернівецькій обл. № 131/23-013/37715853 від 26.03.2012 про результати позапланової виїзної перевірки контрагента ТОВ "КПІ-Трейдінг", відповідно до якого встановлено, що операції по взаємовідносинах ТОВ "КПІ-Трейдінг" із контрагентами не мали реального товарного характеру, оскільки не доведено факт транспортування товару.

Також, між ТОВ "Електропостачзбут" та ДП "БКС-Консалт" було укладено договір-доручення № 10/01 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, предметом якого було доручення Замовника Експедитору з виконання агентських послуг з організації міжнародних та міжміських перевезень вантажу для Замовника, у зв'язку з чим Експедитор має замовляти автотранспорт, а Замовник надавати вантаж для виконання перевезення згідно з діючим законодавством України, вимогами міжнародних Конвенцій та угод у сфері міжнародних перевезень, на підставі підписаної сторонами заявки, у якій містяться умови виконання кожного перевезення.

На підтвердження отримання транспортно-експедиційних послуг від ДП "БКС-Консалт", Позивачем було надано суду копії актів прийому-передачі виконаних робіт.

Разом з тим, позивачем не було надано доказів існування заявок на перевезення, які повинні бути підписані двома сторонами.

Крім того, згідно актів прийому-передачі виконаних робіт, то в ним не зазначено експедитора вантажу; перевізника вантажу; час та дату здійснення перевезень; місце завантаження та розвантаження вантажу; П.І.Б. водія, відповідального за здійснення перевезення.

Також, факт надання експедитором послуг по перевезенню вантажів має підтверджуватися комплектом документів заявки на перевезення, та актом виконаних робіт, у яких відображається маршрут руху від пункту завантаження до пункту розвантаження, місце завантаження та місце розвантаження вантажу, найменування та код експедитора вантажу, найменування та код перевізника вантажу, марка автомобілю та реєстраційний номер транспортного засобу.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Разом з тим, колегія суддів вказує на залежність права платника податку на нарахування податкового кредиту від фактичного здійснення господарської операції з підтвердженням такого здійснення достовірними первинними документами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем до перевірки надано первинні документи по взаємовідносинам з та ТОВ "Укрелектроімпорт", ТОВ "КПІ-Сервіс", ТОВ "КПІ-Трейдінг", ДП "БКС-Консалт" та ТОВ "Укртехномас-Сервіс", які є юридично дефектними та такими, що не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» оскільки підписи на первинних документах виконані від імені осіб, які заперечують проти своєї участі у діяльності підприємств, а відтак, дані відображені в них вже не можуть приймати участі у податковому обліку, і як наслідок надавати право на формування витрат та податкового кредиту.

Також, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Крім того, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників на додану вартість за зверненням не встановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 05.03.2012р.

Тому наявність формально складених первинних документів не підтверджує реальне здійснення господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для віднесення на валові витрати відповідних сум, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Укрелектроімпорт" та ДП "БКС-Консалт", а також немає підстав для включення ТОВ "Електропостачзбут" до складу податкового кредиту з податку на додану вартість вартості наданих послуг, оформлених як придбані у ТОВ "КПІ-Сервіс" та ТОВ "КПІ-Трейдінг".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОПОСТАЧЗБУТ" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.