Постанова № 39147775, 10.06.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1859/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т. при секретаріГорячій Д.Л. за участі:представника позивачарозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" до Відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, в якому просить скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28 квітня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом. Арешт на майно боржника також накладається у розмірі суми стягнення.

Відмічає, що продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту. Однак державний виконавець, наклавши арешт на всю готову продукцію, не має на меті реалізовувати її, хоча продукція, яку виготовляє товариство, швидко псується.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з вказаних в позовній заяві підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак до суду подав клопотання, згідно якого заперечує щодо задоволення позову та просить проводити розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у районному відділі державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження №12 від 08.01.2014 року про стягнення боргу з ТзОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" на користь стягувачів в сумі 1278370 грн. 08 коп.

28.04.2014 року старшим державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на всю готову продукцію, належну позивачу, та заборонено здійснювати відчуження майна.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.1ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV (далі - Закон №606-XIV) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з ч.5-6 ст.52 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Отже, законом визначена можливість звернення стягнення на майно (в тому числі й арешту такого майна) лише в разі встановлення факту відсутності у боржника коштів та інших цінностей, однак відповідних відомостей оскаржувана постанова не містить.

Відповідно до ч.2 ст.57 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими ч.2 ст.57 Закону, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети (ч.3 ст.57 Закону).

Згідно п.4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція) передбачено послідовність здійснення опису та арешту майна боржника.

Суд вважає, що винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження без проведення опису можливе, коли предмет такого майна чітко індивідуалізований. В даному випадку державним виконавцем було накладено арешт без проведення опису відповідного майна, яке визначено родовими ознаками, та, відповідно, без встановлення його кількості та відмінних ознак. Наведене, в свою чергу, не дає можливості встановити відповідність арешту майна боржника тому розміру й обсягу, який необхідний для виконання за виконавчими документами.

При цьому, згідно з ч.7 ст.57 Закону продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Пункт 4.5.8 Інструкції також містить аналогічні положення, згідно яких продукти та інші речі, що швидко псуються, передаються на реалізацію негайно після накладення на них арешту. Крім того, визначення вартості такого майна проводиться не пізніше наступного робочого дня після накладення на нього арешту.

Позивач здійснює діяльність з виробництва комбікормів для годування птиці, що утримується на фермах, термін зберігання яких згідно ДСТУ 4120-2002 становить 1 місяць з дня виготовлення. Проте державним виконавцем жодних дій, пов'язаних з визначенням вартості та реалізацією арештованої продукції, не здійснюється.

Стаття 57 Закону передбачає, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Однак відповідно до ч.1 ст.6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

При цьому суд також звертає увагу на те, що положення ч. 5 ст. 52 Закону надають право боржнику запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення, а ч. 2 ст. 66 Закону передбачає черговість реалізації майна боржника у разі відсутності коштів.

Отже, постанова державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на продукцію позивача, була винесена без урахування вищевказаних положень чинного законодавства та призводить, на думку суду, до порушення прав останнього, оскільки забороняє вільно розпоряджатися виробленою продукцію, що спричиняє не лише до збитків та втрат, а й до суттєвих перешкод для добровільного виконання виконавчих документів у межах зведеного виконавчого провадження.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте всупереч наведеним положенням, відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішення, що оскаржується.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити .

Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28 квітня 2014 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2014 року

Суддя/підпис/У.Т. Данилюк"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк