Постанова № 39147522, 10.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 р. Справа № 805/6397/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області до Державного підприємства “Науково-дослідний інститут високих напруг” про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково – технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року у розмірі 6392,03 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області звернулося до суду з позовом до Державного підприємства “Науково-дослідний інститут високих напруг” про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково – технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року у розмірі 6392,03 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в Управлінні у якості платника страхових внесків. Згідно п. 2 ч. 5 ст. 24 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004р., якою затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, державні не бюджетні підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму різниці, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісячно до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмір пенсії, призначеної в минулому та поточному роках.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Думка стосовно заявлених позовних вимог суду невідома.

Таким чином, керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

На адресу відповідача були направлені повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, про сплату вищевказаної різниці за пенсіонерів, які знаходять на обліку та отримали пенсії в органах Пенсійного фонду за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року у розмірі 6392,03 грн. Оскільки відповідач не сплатив суму різниці, визначену у повідомленнях, позивач просив її стягнути.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 з наступними змінами та доповненнями.

Згідно з пунктами 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (далі Положення) з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; внесення пропозицій Міністру щодо формування державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою; виконання інших завдань, визначених законами України та покладених на Пенсійний фонд України Президентом України.

Згідно п. 7 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідач - Державне підприємство “Науково-дослідний інститут високих напруг” є юридичною особою ЄДРПОУ 00130441, зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Науковим працівникам пенсії призначаються згідно ст. 24 Закону України „Про науково і науково-технічну діяльність”.

У відповідності до ст. 24 вказаного Закону, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

На правовідносини, що виникли між сторонами поширюється дія Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п.12 ст.20 вказаного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, у в`язку з чим суд не приймає до уваги посилання відповідача на важкий фінансовий стан.

Як встановлено у судовому засіданні позивачем було надіслано повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеною відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року про що свідчіть повідомлення Вказані повідомлення було підписано відповідачем без заперечень.

З повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеною відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, вбачається, що різниця між сумою пенсії, призначеної як науковому працівнику, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у відношенні пенсіонерів складає 6392,03 грн.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФ є обґрунтованість та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області до Державного підприємства “Науково-дослідний інститут високих напруг” про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково – технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року у розмірі 6392,03 грн. – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства “Науково-дослідний інститут високих напруг” (ЄДРПОУ 00130441) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську та Слов’янському районі Донецької області (ЄДРПОУ 37803258) заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково – технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року у розмірі 6392 (шість тисяч триста дев’яносто дві) гривні 03 копійки.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена судовому засіданні 06 червня 2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Череповський Є.В.