Рішення № 39146663, 03.06.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2014 Справа № 905/2903/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ

до відповідача: Територіальної громади м. Горлівки в особі Горлівської міської ради Донецької області

про стягнення відшкодування вимог кредитора спадкодавця ОСОБА_1 у розмірі 37 992,38 дол. США та 39 344,66 грн. в межах вартості нерухомості, яка передана у власність територіальної громади, а саме: вбудованого напівпідвального приміщення літерою "A-IV" та ганок літерою "а" загальною площею 81,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

За участю представників сторін:

від позивача: Смольянінова О.В. за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

03.06.2014р. з 10.40 год. по 10.50 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Територіальної громади м. Горлівки в особі Горлівської міської ради Донецької області про стягнення відшкодування вимог кредитора спадкодавця ОСОБА_1 у розмірі 37 992,38 дол. США та 39 344,66 грн. в межах вартості нерухомості, яка передана у власність територіальної громади, а саме: вбудованого напівпідвального приміщення літерою "A-IV" та ганок літерою "а" загальною площею 81,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 30.04.2014р. вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі №905/2903/14.

В судове засідання 03.06.2014р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відбитком штемпелю канцелярії на ухвалі суду від 30.04.2014р.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

16 травня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - банк, правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладений кредитний договір №2203/44 (далі - кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику кредит в сумі 34 800,00 дол. США. Кредит надається на строк з 16.05.2008р. по 15.05.2018р. або по день, визначений в п.3.3.11 цього договору, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 13,8% річних. За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах позовної давності (п.5.3 кредитного договору).

У забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №2203/44 від 16.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» в якості іпотекодержателя та ОСОБА_1 в якості іпотекодавця укладено та посвідчено приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 договір іпотеки №37 від 16.05.2008р., зареєстрований за №901 (далі - іпотечний договір).

Предметом іпотеки, згідно з п.2.1, є нерухоме майно - вбудоване напівпідвальне приміщення літерою "A-IV" та ганок літерою "а" загальною площею 81,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. За згодою сторін, вартість предмету іпотеки визначено у розмірі 276 000,00 грн., при цьому сторони визначили початкову ціну продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів в разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України (п.2.3).

Проаналізувавши зміст договору іпотеки №37 від 16.05.2008р., суд дійшов висновку, що зазначена угода за своєю правовою природою є угодою про забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за кредитним договором №2203/44 від 16.05.2008р.) та підпадає під правове регулювання §6 Глави 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України „Про іпотеку".

Відповідно до ч.5 ст. 3 Закону України „Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з ч.1 ст.608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник за кредитним договором №2203/44 від 16.05.2008р. - ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, копія якого наявна в матеріалах справи.

У відповідності до ст.1216 ЦК України у випадку смерті фізичної особи (спадкодавця), відбувається спадкування, тобто перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Крім зазначеного, у відповідності до ст. 1222 ЦК України законодавцем визначено обмережене коло осіб, які можуть бути спадкоємцями фізичної особі. Так, спадкоємцями за законом можуть бути виключно фізичні особи.

Статтею 1281 ЦК України встановлено порядок звернення кредиторів спадкодавця, за яким їм належить протягом шести місяців від дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. В силу ст. 1282 ЦК України, в разі смерті боржника спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_1 Першою Горлівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу, зареєстровану у спадковому реєстрі за номером 51767232.

Листом №1054/02-14 від 18.04.2012р. Першою Горлівською державною нотаріальною конторою повідомлено, ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_4, подала заяву про відмову від прийняття спадщини; спадкове майно ОСОБА_1 не встановлено, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, ця обставина підтверджена також рішенням Центрально-Міського суду м.Горлівці Донецької області по справі 551/11583/2012 від 29.11.2012 року.

З огляду на наведені обставини суд робить висновок про відсутність спадкоємців померлого, тобто осіб, до яких переходять права та обов'язки ОСОБА_1, в тому числі - за кредитним договором №2203/44 від 16.05.2008р.

Таким чином, враховуючи приписи ст.25 ЦК України, за якими цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, суд робить висновок про те, що зі смертю ОСОБА_1 його обов'язки за кредитним договором №2203/44 від 16.05.2008р. (в частині сплати кредиту, процентів, штрафних санкцій) припинилися. Водночас, відсутність осіб, до яких перейшли обов'язки померлого (спадкоємців), робить зобов'язання нерозривно пов'язаним з її особою. Отже, з огляду на наведені обставини суд приходить до висновку про припинення на підставі ст. 608 ЦК України зобов'язань за кредитним договором №2203/44 від 16.05.2008р. по поверненню кредиту, сплаті відсотків та штрафних санкцій у зв'язку зі смертю позичальника ОСОБА_1.

Главою 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначені загальні підстави та порядок припинення зобов'язань. Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов'язань за договором іпотеки містяться в ст.593 ЦК України та ст. 17 Закону України „Про іпотеку". За приписами ч.1 ст. 17 Закону України „Про іпотеку", Іпотека припиняється, у тому числі, у разі припинення основного зобов'язання.

Враховуючи викладене та приписи зазначених вище норм, суд дійшов висновку про припинення договору іпотеки №37 від 16.05.2008р. з підстав, встановлених ч.1 ст. 17 Закону України „Про іпотеку".

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29.11.2012р. по справі №551/11583/2012 визнано відумерлою спадщиною вбудоване напівпідвальне приміщення літерою "A-IV" та ганок літерою "а" загальною площею 81,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та передано його у власність територіальної громади.

За приписами ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, неприйняття ними спадщини, суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 ЦК України.

Отже, законодавцем встановлені межі вимог кредиторів, які задовольняються територіальною громадою, якщо вона стає власником майна. На відміну від спадкоємців, до територіальної громади переходять не всі права та обов'язки спадкодавця, що належали йому на момент відкриття спадщини. Виходячи зі змісту ст. 1277 ЦК України до громади переходить лише право власності на майно, визнане судом відумерлим, та виникає чітко визначений законом обов'язок задовольнити вимоги кредиторів щодо: відшкодування майнової шкоди (збитків), яка була завдана спадкодавцем; моральної шкоди та неустойки, які були присуджені судом кредиторові із спадкодавця за час життя.

Таким чином, у випадку визнання спадщини відумерлою до територіальної громади не переходять будь-які зобов'язання за будь-якими угодами, укладеними під час життя спадкодавцем, а лише ті, що прямо передбачені ст.1231 ЦК України.

З вищевикладеного вбачається, що набуття територіальною громадою в особі органів місцевого самоврядування майна, визнаного відумерлим, не є спадкуванням в розумінні Цивільного кодексу України, що унеможливлює покладення на ці органи прав та обов'язків спадкоємців та зумовлює обмеження кола вимог кредиторів, які задовольняються за рахунок відумерлого майна, тими, що прямо зазначені в ст.1231 ЦК України.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами №521/87/2013 від 12.02.2013р. та 521/353/2012 від 01.04.2013р., в яких просив задовольнити вимоги банку в розмірі 37 992,38 дол. США та 39 344,66 грн. в межах вартості нерухомості, переданої у власність територіальної громади - вбудованого напівпідвального приміщення літерою "A-IV" та ганок літерою "а" загальною площею 81,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Оскільки зазначені вимоги залишені відповідачем без задоволення, позивач звернувся з ними до господарського суду.

Враховуючи положення ст.54 ГПК України та межі повноважень суду при прийнятті рішення згідно зі ст.83 ГПК України, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає предмет та підстави поданого позову, вказує, яке саме його право чи охоронюваний законом інтерес є порушеними, доводячи це належними та допустимими доказами.

При цьому, предметом позову виступає певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондується зі способами захисту права, визначеними ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України. Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний за змістом перелік способів захисту порушених прав та інтересів суб'єктів господарювання наведений в ст.20 Господарського кодексу України.

Відшкодування збитків (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України) виступає окремим способом судового захисту, який не є тотожним стягненню заборгованості в судовому порядку, що фактично опосередковує передбачений п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України законом спосіб судового захисту у вигляді примусового виконання обов'язку в натурі (у спірних правовідносинах - щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування ними та штрафних санкцій).

Виходячи зі змісту вимог ПАТ «Укргазбанк», позивач вимагає задовлення його вимог як кредитора за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 у розмірі 37 992,38 дол. США та 39 344,36 грн. в межах вартості майна, набутого Територіальною громадою м. Горлівки внаслідок визнання спадщини відумерлою.

При цьому, 37 992,38 дол. США є заборгованістю ОСОБА_1 за кредитним договором №2203/44 від 16.05.2008р., до складу якої входять наявна станом на ІНФОРМАЦІЯ_1. заборгованість за кредитом в сумі 31 596,08 дол. США, заборгованість за простроченими відсотками в сумі 5 934,30 дол.США, заборгованість за нарахованими відсотками в сумі 462,00 дол. США, та пені в суммі 39 346,17 грн., про що зазначено у наданій позивачем довідці від 23.05.2014р.

Виходячи зі змісту вищевикладеного та з урахуванням ст.16 ЦК України, в межах справи №905/2903/14 позивачем фактично вимагається примусове виконання в натурі зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним згідно з кредитним договором №2203/44 від 16.05.2008р., дія якого наразі припинилась.

Разом з цим, вимоги про відшкодування 39 344,36 грн., які є неустойкою (пенею), нарахованою за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором №2203/44 від 16.05.2008р., заявлені банком вже після смерті ОСОБА_1, не підтверджені рішенням суду, а тому не підлягають задоволенню відповідачем, який став власником відумерлого майна, що належало позичальнику.

Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача опосередковують спосіб захисту його порушених майнових прав, який не відповідає фактичним обставинам справи та правовій природі спірних правовідносин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на позивача. Водночас, враховуючи норми ст.7 Закону України «Про судовий збір» та курс національної валюти до доларів США на дату сплати судового збору, суд повертає позивачу надмірно сплачений судовий збір в сумі 928,37 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.16, 25, §6 Глави 49, Книгою шостою Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, Законами України «Про іпотеку», «Про судовий збір», ст.ст.1, 4, 21-22, 28, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ до Територіальної громади м. Горлівки в особі Горлівської міської ради Донецької області про стягнення відшкодування вимог кредитора спадкодавця ОСОБА_1 у розмірі 37 992,38 дол. США та 39 344,66 грн. в межах вартості нерухомості, яка передана у власність територіальної громади, а саме: вбудованого напівпідвального приміщення літерою "A-IV" та ганок літерою "а" загальною площею 81,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Повернути Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280) надмірно сплачений судовий збір в сумі 928,37 грн., сплачений за платіжним дорученням №7169_7 від 16.04.2014р.

У судовому засіданні 03.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 10.06.2014р.

Суддя П.В. Демідова