Рішення № 39144439, 11.06.2014, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2\645\113\14

Справа № 645\5770\13ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі: судді Тарасенко Л.М., при секретарі Ільюта А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним в зв»язку з неукладеним, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу у розмірі 32000 грив., посилаючись на те, що 7 лютого 2012 року позичив відповідачу зазначену суму строком до 31 грудня 2012 року. У встановлений строк відповідач не повернув борг. На його вимоги повернути борг відповідач не реагує.

Просить стягнути розмір інфляційних витрат 63 грив.97 коп. за період заборгованості з 1 січня 2013 року по 1 липня 2013 року.

Також просить стягнути з відповідача 3% від простроченої суми за період з 1січня 2013 року по 1 липня 2013 року, що складає 478 грив.68 коп.

Відповідач позов не визнав. Звернувся із зустрічним позовом в якому просить визнати договір займу недійсним, оскільки він не укладався. В позовній заяві посилається на те, що в розписці не вказано хто уклав як позикодавець договір. А також розписка не містить даних, що вона надана ОСОБА_1, що розписка написана йому. В розписці відсутні ідентифікаційні дані відповідача. Зазначає, що розписка являється безкоштовною, оскільки в позові ОСОБА_1 зазначив, що передав гроші 7 грудня 2012 року, в розписці вказано 7 лютого 2012 року, але з 5 лютого по 15 лютого 2012 року він знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні 17 лікарні і не міг отримати гроші в борг.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав зустрічний позов, пояснив, що договір займу з відповідачем він не укладав, гроші не отримував, в договорі не його підпис.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача ОСОБА_3, відповідача, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, вважає первісний позов таким, що підлягає задоволенню. Зустрічний позов не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено наступне.

Між сторонами 7 лютого 2012 року був укладений договір згідно якого позивач надав відповідачу в борг суму грошей у розмірі 32000 грив. ОСОБА_2 була надана письмова розписка, яка підтверджує факт отримання суми у борг 32000 грив.

Згідно розписки відповідач зобов»язався повернути борг до 31 грудня 2012 року.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, зазначив, що з відповідачем він разом працював , 7 лютого 2012 року позичив йому суму 32000 грив. про що останній дав розписку.

Відповідач не визнав факт отримання грошей від позивача, пояснив, що не отримував у ОСОБА_1 32000 грив., не підписував ніякої розписки і в день її складання взагалі знаходився на лікуванні у лікарні про що надав медичні документи.

Позивач за первісним позовом не погодився з поясненнями відповідача. Вважає, що це він вигадав з тим, щоб уникнути повернення боргу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив факт того, що він був очевидцем передачі у борг грошей 32000 грив. ОСОБА_1 ОСОБА_2 на прохання останнього, 7 лютого 2012 року.

Відповідно до ч 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або іншій документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Боргові документи повинні підтверджувати дві обставини - факт отримання боржником грошей або речей та волевиявлення боржника у певний строк - точно визначений чи визначений моментом витребування - повернути кошти.

Як встановлено у судовому засіданні, 7 лютого 2012 року між сторонами була укладена розписка на отримання відповідачем суми 32000 грив. Розпискою підтверджується термін повернення боргу.

Суд не може погодитися з поясненнями відповідача ОСОБА_2

Згідно розписки від 7 лютого 2012 року ОСОБА_2 отримав гроші у розмірі 32000 грив., підписав її.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом уточнив, що гроші були передані 7 лютого 2012 року, в позовній заяві описка, помилково зазначено 7 грудня 2012 року.

Суд не приймає заперечення відповідача за первісним позовом про те, що з 7 лютого 2012 року він не міг підписувати розписку, оскільки знаходився у лікарні. Але пояснення останнього спростовуються медичною документацією з якої вбачається, що він знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні 17 лікарні з 5 лютого по 15 лютого 2013 року.

ОСОБА_2 стверджував, що в розписці від 7 лютого 2012 року стоїть не його підпис. Але на пропозицію провести почеркознавчу експертизу відмовився.

Відповідно до ст..ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивач за зустрічним позовом не довів того, що договір від 7 лютого 2012 року являється недійсним, оскільки такий договір не був укладеним.

Згідно ст.. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, підлягає стягненню сума 63 грив.97 коп. - інфляційні витрати, за період з 1 січня 2013 року по 1 липня 2013 року.

3% річних від простроченої суми складають 478 грив.68 коп. за період з 1 січня 2013 року по 1 липня 2013 року.

Позивачем ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_6 укладений договір про надання правової допомоги від 1 липня 2013 року. Згідно довідки від 1 липня 2013 року за надані послуги ОСОБА_1 сплачено 3500 грив.

Суд вважає, не підлягає стягненню на користь позивача 3500 грив. - вартість наданої правової допомоги, оскільки ФОП ОСОБА_6 не приймав участі у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 209,212, 214, 215 ЦПК України, ст..ст. 526, 625, 1046, 1049 ЦК України,

в и р і ш и в:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 тридцять дві тисячі грив. - заборгованості за договором позики; шістдесят три грив.97 коп. - інфляційні витрати; чотиристо сімдесят вісім грив. 68 коп. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 325 грив.43 коп.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним в зв»язку з не укладенням - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі і не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з моменту отримання копії цього рішення.

Суддя -