Рішення № 39142582, 03.06.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2014 р. Справа № 914/1708/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркор Україна», с. Дроговиж Миколаївського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Данмаргруп», с. Майдан Жовківського району Львівської області

про: стягнення 9 215,18 грн. заборгованості

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Кошовий О.С.

Представники сторін:

від позивача: Тимчишин Р.М. (довіреність № 06/05/2014 від 06.05.2014 р.)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 03.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркор Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данмаркгруп» про стягнення 9 215,18 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 19.05.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 03.06.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неоплатою відповідачем поставлених позивачем дверей та виконаних монтажних робіт.

26.05.2014 р. на адресу суду надійшла заява позивача (вх.№2664/14) про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 776,48 грн. інфляційних нарахувань та 301,50 грн. 3 % річних. Суд приймає заяву позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав через канцелярію суду довідку (вх.№22335/14 від 23.05.2014 р.) про відсутність справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, у провадженні господарських судів України або іншого органу, та відсутність рішення цих органів з такого спору. Крім того, 23.05.2014 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання вх.№22334/14 про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження часткової оплати відповідачем заборгованості. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 19.05.2014 року не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не подав, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901408927822.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

10.07.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальінстю «Меркор Україна» виставило Товариству з обмеженою відповідальінстю «Данмаргруп» рахунок-фактуру №СФ-0003757 на загальну суму 75990,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень 00 коп.) на оплату дверей та монтажних робіт.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань згідно з умовами вказаного рахунку-фактури підтверджується підписаними Видатковою накладною № РН-0000432 від 30.08.2013 року на суму 67728,00 грн. (шістдесят сім тисяч сімсот двадцять вісім гривень 00 коп.) і Актом №ОУ-0000065 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.08.2013 року на суму 8262,00 грн. (вісім тисяч двісті шістдесят дві гривні 00 коп.).

27.02.2014 року позивачем надіслано відповідачу вимогу №214 в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України на оплату основного боргу в сумі 9990,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та реагування.

01.04.2014 року позивач надіслав відповідачу претензію №319 на оплату основного боргу у сумі 9990,00 грн.

16.04.2014 року відповідач сплатив позивачу 1000,00 грн. основного боргу.

Часткове погашення відповідачем заборгованості на суму 67000,00 грн. підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи банківськими виписками (клопотання вх.№22334/14 від 23.05.2014 року про долучення доказів).

Окрім суми основного боргу у розмірі 8990,00 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 776,48 грн. інфляційних нарахувань та 301,50 грн. 3 % річних.

Відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виконання позивачем своїх зобов'язань згідно з умовами вказаного рахунку-фактури підтверджується підписаними Видатковою накладною № РН-0000432 від 30.08.2013 року на суму 67728,00 грн. (шістдесят сім тисяч сімсот двадцять вісім гривень 00 коп.) і Актом №ОУ-0000065 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.08.2013 року на суму 8262,00 грн. (вісім тисяч двісті шістдесят дві гривні 00 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями з вимогами про оплату боргу. Однак, відповідач не здійснив повного погашення заборгованості перед позивачем.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 8990,00 грн. основного боргу, 776,48 грн. інфляційних нарахувань та 301,50 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1827,00 грн. слід покласти на нього в повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данмаргруп» (80352, Львіська область, Жовківський район, с. Майдан, вул. Степана Бандери, буд. 84; р/р 26007053812834 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 325321; код ЄДРПОУ 36762719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркор Україна» (81632, Львівська область, Миколаївський район, с. Дроговиж, вул. Озерна, 1; р/р 2600330428301 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749; код ЄДРПОУ 34768216) 8990,00 грн. основного боргу, 776,48 грн. інфляційних нарахувань, 301,50 грн. 3 % річних та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.06.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А