Ухвала суду № 39141662, 11.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №639/5980/13-к Головуючий 1 інстанції Макаров В.О.

1-кп/639/39/14 Доповідач Лесик С.М.

Провадження № 11кп/790/384/14

Категорія: ч.1 ст. 191 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Лесика С.М.,

суддів: Гришина П.В.,

Щебетун Л.М.,

при секретарі Храмцові В.Б.,

за участю прокурора Крестьянінової І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження №12013220500000968 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 3 лютого 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с.Ков`яги Валківського району Харківської області, громадянку України, українку, з середньою освітою, не працюючу, не одружену, проживаючу в АДРЕСА_1, не судиму,

визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України і призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, строком на 1 рік.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ухвалено звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік та покладенням на неї обов`язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно із вироком, суд визнав ОСОБА_2 винною у вчинені кримінального правопорушення за наступних обставин.

«Як зазначається в обвинувальному акті, ОСОБА_2 згідно договору від 16.02.2013 р. прийнята на роботу в якості реалізатора до продуктового магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_2.

З метою забезпечення збереження матеріальних цінностей, що належать ФО-П ОСОБА_3, між останнім та ОСОБА_2 укладено договір від 16.02.2012 р. про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно умов якого ОСОБА_2 виконувала роботу продавця безпосередньо пов`язану із прийняттям, продажем (відпуском) переданих їй цінностей; приймала на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених їй матеріальних цінностей і у зв`язку з викладеним зобов`язана: дбайливо ставитися до переданих їй матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів до запобігання шкоди; своєчасно повідомляти керівництву підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених їй матеріальних цінностей; вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввірених їй матеріальних цінностей; приймати участь в інвентаризації ввірених їй матеріальних цінностей.

В період з вересня 2012 року по грудень 2012 року ОСОБА_2, працюючи на ФО-П ОСОБА_3 в продуктовому магазині за адресою: АДРЕСА_2 на посаді реалізатора в гастрономічному відділі, будучи матеріально-відповідальною особою згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 16.02.2012 р., привласнила товарно-матеріальні цінності на суму 7611 грн., чим завдала ФО-П ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.191 КК України, тобто привласнення чужого майна, яке було ввірене особі».

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок змінити, слова «Як зазначено в обвинувальному акті», що містяться в першому абзаці мотивувальної частини вироку, виключити.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу частково, вважав за необхідне вирок скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч.3 ст.374 КПК України, у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Однак, при складанні вироку судом порушені ці вимоги кримінального процесуального закону.

Як убачається з вироку суду, обвинувачення ОСОБА_2, яке визнано судом доведеним, не викладено, а зазначено про те, що встановлено в ході досудового розслідування.

Вказане порушення вимог кримінального процесуального закону, відповідно до вимог ч.1 ст.412 КПК України, є істотним, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому, є передбаченою п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування оскаржуваного вироку.

Порушення судом першої інстанції вимог ч.3 ст.374 КПК України про зміст мотивувальної частини вироку не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.

Колегія суддів вважає, що такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є, передбачені п.п.2,10 ч.1 ст.7 КПК України, законність, а також презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

З метою забезпечення саме цих загальних засад кримінального провадження колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 в суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора, в якій звернуто увагу на допущене судом порушення вимог ч.3 ст.374 КПК України, задовольняється частково.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.404,405,407,п.3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.412, п.п.2,10 ч.1 ст.7, ч.6 ст.9 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 3 лютого 2014 року у відношенні ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у тому ж суді в іншому складі.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді