Постанова № 39134388, 12.05.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Справа № 803/805/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Луцький міський центр зайнятості (далі - Луцький МЦЗ, позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 1688,74 грн.

Обґрунтовано позовні вимоги тим, що проведеною перевіркою Луцьким МЦЗ встановлено, що відповідач з 08.08.2012 року була зареєстрована в Луцькому міському центрі зайнятості як така, що шукає роботу. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» 15.08.2012 року відповідачу було надано статус безробітного і призначена допомога по безробіттю. 07.12.2012 року згідно поданої ОСОБА_1 заяви їй було поновлено статус безробітного та виплату допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітним підприємницької діяльності. Спеціалістами центру зайнятості було встановлено, що перебуваючи на обліку як безробітна, відповідач з 20.04.2012 року перебувала в цивільно-правових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВБ Альфінанц Україна» і приховала цей факт при поданні заяви до Луцького міського центру зайнятості, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у картці особи.

Зазначають, що ОСОБА_1 перебуваючи в цивільно-правових відносинах, не мала права на отримання статусу безробітного, допомоги по безробіттю, а тому допомога по безробіттю в розмірі 1 688,74 грн. отримана нею незаконно. Відповідач в добровільному порядку кошти не повернула, а тому позивач просить стягнути 1 688,74 грн. з останньої в користь Луцького міського центру зайнятості.

Позивачем 12.05.2014 року за вх. № 5927/14 подано до суду письмове клопотання в якому просять розгляд справи проводити у відсутності їх представника.

Відповідач на розгляд справи не з'явився, свого представника в судове засідання не направив, не повідомив суд про причини неприбуття, заперечення на позов не надав, хоча повістка була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації фізичної особи, проте поштове відправлення повернулося 07.05.2014 року на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», тобто зазначена повістка про виклик до суду не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 ст.128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Таким чином, даний публічно-правовий спір підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначає Закон України «Про зайнятість населення».

Відповідно до статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Підпункт «н» пункту 4 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 року №47 «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення» визначає, що державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань реєструє безробітних, забезпечує їх працевлаштування, в тому числі за бажанням направляє безробітних на сезонні роботи та оплачувані громадські роботи, виплачує допомогу по безробіттю, матеріальну допомогу по безробіттю, надає одноразову матеріальну допомогу безробітним та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, а також матеріальну допомогу громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надає безпроцентні позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю.

В абзаці 5 пункту 7 вищезгаданого Положення визначено, що районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості несуть відповідальність за раціональне використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, що знаходяться в їх розпорядженні.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Ківерцівський районний центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VІ (з наступними змінами та доповненнями) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

08.08.2012 року відповідачем за участю спеціаліста Луцького МЦЗ заповнено персональну картку № 035012080800053 особи яка звернулася до центру зайнятості у пошуках роботи. При заповнення даної картки ОСОБА_1, у розділі 6 не зазначила, що відноситься до зайнятості іншої категорії (а.с. 26-27).

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 15.08.2012 року поданої до Луцького МЦЗ, її зареєстровано в якості безробітної та призначено виплату матеріальної допомоги по безробіттю (а.с. 28).

У зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг ДСЗ, директором Луцького МЦЗ видано наказ від 03.12.2012 року про припинення виплати допомоги по безробіттю.

07.12.2012 року відповідачем за участю спеціаліста Луцького МЦЗ заповнено персональну картку № 035012120700027 особи яка звернулася до центру зайнятості у пошуках роботи. При заповнення даної картки ОСОБА_1, у розділі 6 не зазначила, що відноситься до зайнятості іншої категорії (а.с. 23-24).

07.12.2012 року на підставі заяви ОСОБА_1 поданої до Луцького МЦЗ їй поновлено статус безробітної та призначено виплату матеріальної допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності (а.с. 25).

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 1667 від 11.12.2013 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у цивільно-правових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВБ Альфінанц Україна» в період з 20.04.2012 року по 11.12.2013 року та отримувала доходи.

Отже в порушення п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року № 307 відповідач не надала відомості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, приховала свої цивільно-правові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВБ Альфінанц Україна».

Оскільки ОСОБА_1 подала завідомо неправдиві відомості про свою зайнятість, цим вона заподіяла шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та зобов'язана повернути державній службі зайнятості всю отриману допомогу по безробіттю за період з 09.11.2012 року по 02.12.2012 року в сумі 434,03 грн. та за період з 07.12.2012 року по 19.02.2013 року в сумі 1254,71 грн., всього 1688,74 грн.

Як передбачено пунктами 6-9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 р. № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 р. № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою. У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним» директором Луцького міського центру зайнятості 27.12.2013 року видано наказ № НТ131227 про повернення відповідачем коштів в загальній сумі 1688,74 грн. (а.с. 6-8).

Згідно із частинами другою, третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, ОСОБА_1, перебуваючи у цивільно-правових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВБ Альфінанц Україна» в період з 20.04.2012 року по 11.12.2013 року, не мала права на отримання статусу безробітного, допомоги по безробіттю, а тому суд приходить до висновку, що відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 1688,74 грн., за таких обставин позовні вимоги про стягнення зазначених коштів підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 11, 17, 35, 71, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 18, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», статті 4 Законом України «Про зайнятість населення», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь Луцького міського центру зайнятості (43025 Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ярощука, будинок 2, ідентифікаційний код 13352315) 1 688 (одну тисячу шістсот вісімдесят вісім) гривень 74 копійки отриманих коштів по безробіттю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 17 травня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич