Постанова № 39133969, 04.06.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2014 року Справа № 904/10245/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Дармін М.О., Прокопенко А.Є.

секретар судового засідання Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: Чобанюк Т.М., представник, довіреність №52-16/17 від 23.01.14;

від відповідача: Данканич Є.І., представник, довіреність №б/н від 20.01.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона - Дніпро" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі № 904/10245/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона - Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 831 627,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Дніпро" (надалі - ТОВ "Охорона - Дніпро", відповідач) про стягнення 831627,85 грн. - грошових коштів, надмірно перерахованих в якості оплати робіт за договорами підряду №002/09-0-8а (2545/08) від 01.01.2009р., №1305а (234/08-М) від 24.06.2008р. та №1945а/395а/08-0 (1945/08) від 15.10.2008р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014р. у справі №904/10245/13 (суддя - Васильєв О.Ю.) позовні вимоги ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Охорона-Дніпро" на користь ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 831627,85 грн. заборгованості та витрати на судовий збір в сумі 16632,56 грн.

Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог, доведеністю того, що на час прийняття рішення у справі відповідачем не було повернуто позивачу надмірно сплачені грошові кошти за договорами підряду. При вирішенні спору, суд керувався нормами ст.ст. 256, 257, 261, 525, 526, 601, 837,1212 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 року у справі № 904/10245/13, ТОВ "Охорона-Дніпро" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило означене рішення місцевого господарського суду скасувати та винести нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відмовити повністю.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення господарського суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування своїх вимог у апеляційній скарзі відповідач стверджує, що ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду поза межами строку, встановленого для звернення з позовом, зазначає, що пропущено строк позовної давності тривалістю у три роки, оскільки право на пред'явлення позову виникло у позивача з дня, наступного за датою списання коштів з особистого рахунку позивача (відповідно до платіжного доручення №4753 від 28.04.2010р.), тобто з 01.05.2010р. - від дня. коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, а позивач звернувся до господарського суду лише 30.12.2013р. Також відповідач зазначає, що посилання позивача на ст. 1212 ЦК України є безпідставними, оскільки дана стаття регулює позадоговірні зобов'язання і не повинна застосовуватися до відносин, які випливають з договору тому що, зазначене платіжне доручення №4753, яким позивач перерахував на рахунок відповідача 969400, 00 грн., містить посилання на діючі на той момент договори підряду. До апеляційної скарги відповідач долучив копію Акту контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області №05-21/2 від 18.01.2011р. та копію Додатку №19 до акту перевірки КРУ №05-21/2 від 18.01.2011р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2014р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Подобєд І.М. (доповідач), судді Іванов О.Г. та Березкіна О.В. відновлено строк подання апеляційної скарги ТОВ "Охорона-Дніпро" та прийнято її до провадження судом апеляційної інстанції.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги представник ТОВ "Охорона-Дніпро" зазначає, що в розрахунках за трьома договорами підряду, які вказані в платіжному дорученні №4753, право на пред'явлення позову у позивача виникло з дня, наступного за датою списання коштів з особистого рахунку позивача, тобто з 01.05.2010р. Таким чином, 3-річний строк позовної давності сплив 01.05.2013р. Відповідно суд першої інстанції мав всі підстави для задоволення клопотання відповідача щодо застосування позовної давності до вимоги позивача, адже позивач звернувся до суду лише 30.12.2013р.

Представник ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню і просить апеляційний господарський суд залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Вказує на те, що відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Також, від представника позивача надійшло клопотання щодо неприйняття додаткових доказів, які відповідач додає до апеляційної скарги, а саме: Акта перевірки КРУ в Дніпропетровській області №05-21/2 від 18.01.2011р. та Додаток №19 до акту перевірки КРУ №05-21/2 від 18.01.2011р. Зазначає, що відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції за причин, що не залежали від нього.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.2014р. на підставі розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 30.05.2014р. №317 у зв'язку з відпусткою суддів Іванова О.Г. і Березкіної О.В. - членів постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду №41 від 21.10.2013р., справа була прийнята до свого провадження та розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Подобєд І.М. (доповідач), судді: Дармін М.О., Прокопенко А.Є., а розгляд справи призначено в судовому засіданні на 04.06.2014р.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За правилами, встановленими ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У судовому засіданні 04.06.2014р. під час розгляду справи по суті спору, який розпочато заново у зв'язку зі зміною складу суду, колегією суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду було відмовлено у задоволені усного клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи для надання письмових заперечень на додаткові письмові пояснення відповідача, до яких додавались додаткові докази про вчинення відповідачем дій спрямованих на припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, оскільки додані відповідачем додаткові докази не розглядались судом першої інстанції і відповідач не обґрунтував неможливість надання цих доказів суду першої інстанції, а за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено із матеріалів справи, між ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) та ТОВ "Безпека, охорона, гарантія" (підрядник) було укладено договір підряду №002/09-0/8а (1305/08) від 24.06.2008р., за умовами якого відповідач зобов'язується виконати роботи по монтажу пульту центральної охоронної сигналізації ПНЦ та установки засобів охоронно-пожежної сигналізації на об'єктах ВАТ "ПГЗК", а замовник (позивач) зобов'язується створити виконавцю (відповідачу) необхідні для виконання робіт умови, прийняти виконані роботи та оплатити згідно умов договору (п.1.1. договору).

В пункті 2.1. договору підряду №002/09-0/8а (1305/08) від 24.06.2008р. сторони погодили, що вартість робіт, доручених до виконанню виконавцю кошторисною документацією (додаток №1) складає 274999,29 грн., ПДВ (20%) - 54999,86 грн.; всього 329999,15 грн. з ПДВ, вартістю матеріалів, використанням машин та механізмів виконавця.

Згідно з п.2.2. договору підряду №002/09-0/8а (1305/08) від 24.06.2008р. оплата замовником вартості виконаних виконавцем робіт виконується на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем за фактично виконані роботи за звітний період, які підтверджені актами виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку; оплата виконаних робіт виконується поетапно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, по факту виконання робіт на протязі 20 календарних днів після підписання актів виконаних робіт, виставлення рахунку-фактури, надання податкових накладних за фактично виконані роботи.

Відповідно до п.6.1. договору підряду №002/09-0/8а (1305/08) від 24.06.2008р. здача-прийом робіт після закінчення робот на об'єкті виконується у відповідності з діючими нормами та правилами та оформлюється відповідним актом виконаних робіт.

Згідно з п.11.3. договору підряду №002/09-0/8а (1305/08) від 24.06.2008р., строк дії договору: початок - з моменту підписання, кінець - до 31.12.2008р.; у випадку якщо на момент закінчення дії договору у сторін залишаться невиконані зобов'язання, договір продовжує свою дію до їх остаточного виконання (том 1 а.с.31-32, 33-71).

15.10.2008р. між ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) та ТОВ "Безпека, охорона, гарантія" (підрядник) було укладено договір підряду №1945а395а/08-0, за умовами якого відповідач зобов'язується виконати роботи по технічному обслуговуванню систем охоронно-пожежної сигналізації РОФ-1, РОФ-2, РУ та УДТК у відповідності з розрахунками вартості робіт, а замовник (позивач) зобов'язується створити виконавцю (відповідачу) необхідні для виконання робіт умови, прийняти виконані роботи та оплатити згідно умов договору (п.1.1. договору).

В п.2.1. договору підряду №1945а395а/08-0 від 15.10.2008р. сторони погодили, що вартість робіт, доручених до виконання, згідно з розрахунковою документацією (додаток №1/1-1/4) які є невід'ємною частиною договору, складає 95833,33 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 19166,67 грн.; всього 115 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п.2.3. договору підряду №1945а395а/08-0 від 15.10.2008р. оплата замовником вартості виконаних виконавцем робіт виконується на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем за фактично виконані роботи за звітний період, які підтверджені актами виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку; оплата виконаних робіт виконується поетапно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, по факту виконання робіт на протязі 20 календарних днів після підписання актів виконаних робіт з доданим комплектом документації обумовленої характером робот та пред'явлення рахунку з податковою накладною.

Відповідно до п.6.1. договору підряду №1945а395а/08-0 від 15.10.2008р. здача-прийом робіт після закінчення робот на об'єкті виконується у відповідності з діючими нормами та правилами та оформлюється відповідним актом виконаних робіт.

Згідно з п.11.3. договору підряду №1945а395а/08-0 від 15.10.2008р., строк дії договору: початок - з моменту підписання, кінець - до 31.12.2009р.; у випадку якщо на момент закінчення дії договору у сторін залишаться невиконанні зобов'язання договір продовжує свою дію до їх остаточного виконання (том 1 а.с.72-73, 74-91). В подальшому, 01.01.2010р. сторони уклади додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору підряду №1945а395а/08-0 від 15.10.2008р. та п.11.3 договору виклали в наступній редакції: "Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2010р." (том 1 а.с.92).

01.01.2009р. між ВАТ "Південний ГЗК" ( замовник) та ТОВ "Безпека, охорона, гарантія" (підрядник) укладено договір підряду № 002/09-0/8а, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виконати роботи по технічному обслуговуванню систем охоронно-пожежної сигналізації та відео нагляду, установлених на об'єктах комбінату відповідно до кошторисної документації, а замовник (позивач) зобов'язався створити виконавцю (відповідачу) необхідні для виконання робіт умови, прийняти виконані роботи та оплатити згідно умов договору (п.1.1. договору).

В п.2.1. договору підряду №002/09-0/8а від 01.01.2009р. сторони погодили, що вартість робіт, доручених до виконанню виконавцю, складає - 17618, 33 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ (20%) - 2936,39 грн. за один місяць обслуговування.

Згідно з п.2.2. договору підряду № 002/09-0/8а від 01.01.2009р., оплата замовником вартості виконаних виконавцем робіт виконується на підставі рахунків-фактур виставлених виконавцем за фактично виконані роботи за звітний період, які підтверджені актами виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку; оплата виконаних робіт виконується поетапно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, по факту виконання робіт на протязі 20 календарних днів після підписання актів виконаних робіт, виставлення рахунку-фактури, надання податкових накладних за фактично виконані роботи.

Згідно п.6.1. договору підряду № 002/09-0/8а від 01.01.2009р., здача-прийом робіт після закінчення робот на об'єкті виконується у відповідності з діючими нормами та правилами та оформлюється відповідним актом виконаних робіт.

Згідно з п.11.3. договору підряду № 002/09-0/8а від 01.01.2009р., строк дії договору: початок - з моменту підписання, кінець - до 31.12.2009р.; у випадку якщо на момент закінчення дії договору у сторін залишаться невиконанні зобов'язання договір продовжує свою дію до їх остаточного виконання (том 1 а.с.9-10, 11-28).

В подальшому, 01.01.2010р. сторони уклади додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору підряду № 002/09-0/8а від 01.01.2009р. та виклали п.11.3 цього договору в наступній редакції: "Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2010р." (том 1 а.с.29).

Як правильно встановив місцевий господарський суд. на теперішній час після приведення Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" своєї діяльності у відповідність із Законом України "Про акціонерні товариства", що призвело зокрема до зміни найменування, правонаступником прав та обов'язків замовника за вищевказаними договорами підряду є позивач у справі - Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Правонаступником прав та обов'язків підрядника за вищевказаними договорами підряду є (Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека.Охорона.Гарантія") на цей час є відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона - Дніпро".

Стаття 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав роботи за вищезазначеними договорами підряду на загальну суму 137772,15 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (том 1 а.с. 106-109, 110-111, 112-115, 116-117, 118-121, 122-123, 124 - 127, 128 - 129, 130-133).

Позивач зі своєї сторони на виконання умов договорів підряду №002/09-0-8а від 01.01.2009р., №1305а (234/08-М) від 24.06.2008р. та №1945а/395а/08-0 (1945/08) від 15.10.2008р. згідно платіжного доручення №4753 від 28.04.2010р. перерахував відповідачу 969400,00 грн., тобто у більшому розмірі на суму 831627,85 грн. (969400,00 грн. - 137772,15 грн. = 831627, 85 грн.).

Після надходження зазначеної оплати, відповідач своїм листом від 30.04.2010р. за вих. №287/10, який був отриманий особисто заступником голови правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Терентьєвим В.Р., повідомив позивача, що у зв'язку з технічними обмеженнями реквізиту призначення платежу (обмеженням кількості знаків в документі) у платіжному дорученні №4753 від 28.04.2010р. позивачу необхідно уточнити призначення цього платежу відповідно до підтвердженої актами звірення взаємних розрахунків дебіторської заборгованості замовника - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", а у разі відсутності письмового уточнення призначення платежу зі сторони Змовника, повідомив, що вказаним платежем будуть закриті взаєморозрахунки по наступних договорах: №017/2001-К від 07.09.01 послуги охорони території ВАТ "ПівдГЗК" на суму 519183,00 грн.; №400/07-П від 29.12.2007р. проектування пожежної сигналізації на суму 4333,42 грн.; №1305(234/08-М) від 24.08.2008р. монтаж та налагодження систем охоронно-пожежної сигналізації на суму 83368,83 грн.; №1427а (299/08-П) від 14.08.2008 розробка проектів протипожежного захисту на суму 16719,92 грн.; №2224а (389а/08-П) 08.10.2008р. проектування пожежної сигналізації на суму 31378,85 грн.; №002/09-О (01.01.09) технічне обслуговування систем ОПС і відео нагляду на суму 35236,66 грн.; №134/09-ПТ від 27.04.2009р. проектування пожежної сигналізації на суму 2761,18 грн.; №33а від 12.01.2009р. (022/08-М від 12.01.2009р.) монтаж і налагодження засобів охоронної сигналізації на суму 25156,78 грн.; №396а (067а/09-П) від 17.02.2009р. проектування пожежної сигналізації на суму 1213,89 грн.; №679а (123/09-П) від 06.04.2009р. проектування пожежної сигналізації на суму 3411,02 грн.; №1945а (395а/08-О) від 15.10.2008р. обслуговування систем пожежегасіння і ПС на суму 19168,66 грн.; №1028а(302/09-М) від 18.09.2009р. монтаж системи ОПС на суму 26609,99 грн. У цьому ж листі відповідач повідомив позивача, що в зв'язку з закриттям взаєморозрахунків по вказаних договорах і на підставі п. 1 ст. 203 Господарського кодексу України він вважає дані договори виконаними і водночас повідомив, що з 01 травня 2010 року вказані послуги надаватися не будуть, а ці договори вважає розірваними.

До вказаного вище листа відповідачем був наданий акт звірення взаємних розрахунків від 30.04.2010р., що був підписаний лише з однієї сторони - ТОВ "Бепека, охорона, гарантія", відповідно до якого загальна вартість робіт та послуг, що були надані по вищевказаних договорах, складає 768540,20 грн., оплата цих послуг здійснена ВАТ "ПівдГЗК" на суму 969400,00 грн., і таким чином, сальдо на користь ВАТ "ПівдГЗК" складає 200859,80 грн.

Таким чином, відповідач своєчасно (у день фактичного отримання грошових коштів на свій поточний рахунок) повідомив позивача про невідповідність, яка існує у призначеннях платежу, із фактичними намірами сторін по виконанню розрахунків за виконані підрядні роботи за усіма укладеними між сторонами та вказаними вище договорами підряду.

Позивач зі своєї сторони доказів про надання письмової відповіді на лист відповідача від 30.04.2010р. за вих. №287/10 до матеріалів судової справи не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії двох із вищезазначених договорів (31.12.2010р.) позивач надіслав відповідачу письмову вимогу вих.№52-16/75 від 11.12.2013р., в якій просив повернути отримані раніше грошові кошти в розмірі 831627,85 грн. (том 1 а.с.134-135). Проте відповідач на час прийняття рішення у справі вищезазначені грошові кошти позивачу не повернув.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як вказав місцевий господарський суд, аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

За висновком місцевого господарського суду, оскільки між сторонами у справі були укладені договори підряду №002/09-0-8а від 01.01.2009р., №1305а (234/08-М) від 24.06.2008р. та №1945а/395а/08-0 (1945/08) від 15.10.2008р., а в подальшому строк дії двох із них було продовжено до 31.12.2010р., то кошти, які ВАТ "Південний ГЗК" на користь ТОВ "Охорона-Дніпро" перераховувалися під час дії цих договорів в якості оплати за виконання робіт за цими договорами, були набуті відповідачем за наявності правових підстав. Але після закінчення строку дії цих договорів (після того, як правові підстави перебування цих коштів відпали) в розпорядженні відповідача залишився залишок цих коштів, а тому позивач підставно та обґрунтовано вимагає від відповідача повернення цих коштів, посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України як на правову підставу своїх вимог. А відтак місцевий господарський суд критично оцінив заперечення відповідача щодо того, що ст. 1212 ЦК України регулює позадоговірні зобов'язання і не повинна застосовуватися до відносин, які випливають з договору, тому що зазначене платіжне доручення №475, яким позивач перерахував на рахунок відповідача 969400,00 грн., містить посилання на діючі на той момент договори підряду.

Не погодився місцевий господарський суд і з твердженнями відповідача стовно пропуску позивачем строку позовної давності для звернення з цими позовними вимогами, оскільки перебіг цього строку починається не з календарної дати, наступної після перерахування позивачем згідно платіжного доручення №4753 від 28.04.2010р. грошових коштів в сумі 969400,00 грн. на користь відповідача, а перебіг строку позовної давності, на думку суду першої інстанції, слід рахувати з дня, наступного після 31.12.2010р. (кінцевої дати дії вищезазначених договорів підряду, відповідно до додаткових угод №1 до вищезазначених договорів підряду) - тобто з 01.01.2011р. Таким чином, за висновком місцевого господарського суду 3-річний строк позовної давності сплив 01.01.2014р., а позовна заява надійшла до суду 30.12.2013р., відтак суд першої інстанції не знайшов достатніх правових підстав для застосування позовної давності до вимоги щодо стягнення з відповідача 831627,85 грн.

На думку місцевого господарського суду, не звільняє відповідача від обов'язку повернути на користь позивача вищезазначені грошові кошти і посилання на лист ТОВ "Безпека, Охорона, Гарантія" (вих.№287/10 від 30.04.2010р.), в якому наведено посилання на наявність інших договорів та зазначено, що відповідач в односторонньому порядку за рахунок отриманих від позивача коштів в розмірі 969400,00 грн., перерахованих згідно платіжного доручення №4753 від 28.04.2010р. (із чітким визначенням призначення платежу) відносить частину цих коштів до розрахунків за іншими договорами.

Так місцевий господарський суд відзначив, що нормами чинного законодавства України не передбачено право отримувача грошових коштів без згоди платника цих коштів враховувати їх в розрахунках по іншим договорам. У разі ж наявності заборгованості платника таких коштів (позивача) по іншим договорам отримувач цих коштів (відповідач) мав право у відповідності до приписів ст.601 ЦК України здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог (строк виконання яких настав) шляхом направлення на адресу позивача відповідної заяви. Але ж відповідач таких дій не здійснив. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у відповідача залишилися надмірно сплачені позивачем грошові кошти, перераховані за вищезазначеними договорами підряду, в розмірі 831627,85 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Проте колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не може погодитися із усіма вищенаведеними висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Розрахунки із застосуванням платіжних доручень врегульовані параграфом 2 глави 74 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1091 ЦК України, банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Відповідно до ч.2 ст. 1090 ЦК України, банк не має право робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.

Якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону (ч. 3 ст. 1092 ЦК України).

Отже, при виконанні платіжних доручень банк не відповідає за помилки свого клієнта у призначеннях платежу, якщо така розрахункова операція не порушує банківських правил.

Як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів, які досліджувались судом першої інстанції, загальна вартість послуг за усіма трьома спірними договорами підряду №002/09-0-8а (2545/08) від 01.01.2009р., №1305а (234/08-М) від 24.06.2008р. та №1945а/395а/08-0 (1945/08) від 15.10.2008р. складала суму 137772,15 грн. і надання робіт та послуг за цими договорами було завершено до 28.04.2010р. - до дати ініціювання позивачем свого платежу на суму 969400,00 грн. за платіжним дорученням №4753.

Продовження сторонами дії двох із вищевказаних договорів підряду до 31.12.2010р. відбулось внаслідок підписання відповідних додаткових угод 01.01.2010р., тобто ще до ініціювання зазначеного платежу, однак в подальшому з 30.04.2010р. фактичне виконання цих договорів було припинено, оскільки доказів виконання будь-яких робіт та послуг після цієї дати в матеріали судової справи не надано.

Як видно із умов вищевказаних договорів підряду, оплата Замовником (позивачем) вартості виконаних Виконавцем (відповідачем) робіт здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених Виконавцем за фактично виконані роботи за звітний період, підтверджених актами виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку (п. 2.2. договору). Внесення попередньої оплати за майбутні обсяги виконаних робіт умовами цих договорів не передбачено.

Призначення платежу у платіжному дорученні №4753 від 28.04.2010р. на суму 969400,00 грн. також не містить будь-яких вказівок на попередню оплату підрядних робіт та послуг, які будуть надаватися за вищевказаними договорами.

Відповідач зі своєї сторони надав докази того, що 30.04.2010р. він повідомив позивача про те, що у платіжному дорученні №4753 від 28.04.2010р. на суму 969400,00 грн. не вказано усіх договорів підряду, по яких рахується заборгованість позивача перед відповідачем, на оплату якої має бути віднесена сума грошових коштів за цим платіжним дорученням.

Таким чином, саме з 30.04.2010р. позивач дізнався про невідповідність у призначеннях ініційованого ним платежу із дійсно існуючими його грошовими зобов'язаннями перед відповідачем, внаслідок чого грошові кошти в сумі 831627,85 грн. були перераховані у більшому розмірі ніж належало до сплати за фактично виконані роботи за вказаними у цьому платіжному дорученні договорами підряду.

Отже, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає вірним та погоджується із вищенаведеним висновком місцевого господарського суду щодо застосування положень ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин сторін, які виникли з приводу витребування надмірно сплачених грошових коштів за договорами, строки дії яких закінчилися.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як видно із встановлених обставин, перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 831627,85 грн., яка є більшою ніж фактична вартість робіт, слід визнати його помилкою, про яку він був обізнаний з 30.04.2010р. - з вищевказаного листа відповідача від 30.04.2010р. вих. №287/10, але при цьому не вжив будь-яких дій щодо виправлення цієї помилки та не пред'явив відповідачу вимог щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів на протязі трьох років - строку, який є загальною позовною давністю для цих правовідносин сторін та яка відповідно сплинула 30.04.2013р.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За приписами ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач у своєму відзиві на позов позивача, який подавався ним суду першої інстанції (том 1 а.с. 170), просив суд разом із іншими запереченнями також застосувати до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності та повністю відмовити в позові.

Враховуючи на встановлені вище обставини, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду доходить висновку про те, що у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 831627,85 грн. - слід повністю відмовити за спливом позовної давності.

Щодо решти доводів апеляційної скарги відповідача про безпідставність позовних вимог позивача через припинення обов'язку відповідача щодо повернення зазначених грошових коштів у зв'язку із його заявою про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, яка була надіслана на адресу позивача поштою 29.05.2014р., то вони відхиляються судом, як такі, що не можуть бути прийняті до розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки такі дії були вчинені відповідачем вже після звернення позивача із позовом до суду (30.12.2013р.) і після ухвалення рішення судом першої інстанції по суті спору. До того ж, за правилами ч.1 ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності, що надає позивачу право на врахування такого виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 103, п. 3 та 4 ч. 3 ст. 104 ГПК України, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права - є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду судом апеляційної інстанції.

Приймаючи до уваги, що здійснений місцевим господарським судом висновок про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності не відповідав обставинам справи, що у свою чергу призвело до неправильного застосування вищенаведених норм матеріального права, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, прийняте у справі рішення судом першої інстанції підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог позивача слід повністю відмовити за спливом позовної давності, про що й постановлює нове рішення.

Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь відповідача, згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати у даній справі покладаються на позивача, а відтак відповідачу підлягають відшкодуванню за рахунок позивача його витрати на судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103 ч. 1 п. 2, 104 ч.1. п.п. 3 та 4, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Дніпро" - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014р. у справі №904/10245/13 - скасувати.

Прийняти нове рішення:

"У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона - Дніпро" суму 8316 грн. 29 коп. витрат на судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Видати наказ".

Доручити видачу наказу господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено - 10.06.2014р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя М.О. Дармін

Суддя А.Є. Прокопенко