Ухвала суду № 39133827, 29.05.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа №679/2248/13-ц

Провадження №22-ц/792/1227/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року м.Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Спірідонової Т.В.,

суддів - Фанди В.П., Купельського А.В.,

при секретарі - Кошельнику В.М.,

за участю: представника позивача - Шпарук Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 березня 2014 року по справі за позовом комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань та зобов'язання укласти договір,

встановила:

В вересні 2013 року позивач комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» звернувся до суду з позовом, просить стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість у сумі 5436грн.40коп., зобов'язати відповідачів укласти із комунальним підприємством Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1. Комунальним підприємством Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» надаються відповідачам послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Станом на 01.08.2013 р. заборгованість по житлово-комунальним послугам становить 5436грн.40коп. Позивачем - КП НМР «ЖКО» всім споживачам послуг, що надаються підприємством, запропоновано укласти договір у сфері житлово-комунальних послуг. Однак, договір між комунальним підприємством Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання», як підприємством, що надає послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, та відповідачами, як споживачами даних послуг, не укладено.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 березня 2014 року позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» 5436грн.40коп. заборгованості за надані послуги. В решті позовних вимог відмовлено. В

_______________

Головуючий в першій інстанції - Савіцький Л.П.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія 59

позові комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, та зобов'язання укласти договір відмовлено. Вирішено питання про стягнення судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Апелянт зазначила, що в розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги включено прибирання прибудинкової території, яка не визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і обслуговування багатоквартирного будинку. Позивачем не надано доказів надання послуг з дератизації та дезінсекції. Крім того, між сторонами відсутні договірні відносини у сфері житлово-комунальних послуг, а тому позовні вимоги про стягнення коштів є безпідставними. Також позивачем не враховано трирічний строк позовної давності.

Апелянт ОСОБА_2 неодноразово повідомлена належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явилася.

Представник позивача - комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» Шпарук Н.М., заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасника процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позов суд виходив з того, що відповідач не здійснювала оплату за спожиті житлово-комунальні послуги і вказана заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_2, а розмір плати за ці послуги розрахований відповідно до вимог закону. Оскільки ОСОБА_3 не проживав тривалий час у квартирі, підстави для стягнення з нього заборгованості відсутні. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, суд першої інстанції виходив із того, що ці вимоги не ґрунтуються на нормах ЦК України, оскільки суперечать принципу свободи договору .

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_3 не оскаржується, а отже не є предметом апеляційного перегляду.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с.5,58), що не оспорюється сторонами.

Указаний будинок знаходиться на балансі комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання», яке є виконавцем житлово-комунальних послуг (т.1 а.с.214-217).

Згідно з пунктом 2 статуту комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання» метою діяльності підприємства є надання якісних житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій; з управління будинками, спорудами чи групами будинків; з ремонту приміщень, будинків, споруд, утримання об'єктів житлово-комунального господарства, які знаходяться на балансі підприємства, організація благоустрою території міста. Одним з видів діяльності підприємства є надання житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій (т.1 а.с. 123-126).

Договір про надання житлово-комунальних послуг між позивачем та ОСОБА_2 не укладено.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Тому доводи апелянта про відсутність підстав для стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки з нею не укладено договір на надання житлово-комунальних послуг не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.67 ЖК Української РСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

З 1 серпня 2009 року по 1 серпня 2013 року заборгованість по квартирі АДРЕСА_1 за житлово-комунальні послуги становить 5436грн.40коп., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Плата за ці послуги розраховувалась, виходячи з тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 18.12.2008 року №476, від 28.12.2011 року №388 (т.1 а.с.51-57).

Факт надання з боку позивача послуг з дератизації та дезінсекції підтверджуються копіями договорів на проведення дератизаційних, дезінсекційних, дезінфекційних послуг, укладених між районним державним госпрозрахунковим відділом профілактичної дезінфекції м.Славута та позивачем комунальним підприємством Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об'єднання», актами прийомки-здачі робіт (наданих послуг) будинків на проведення дезінсекції, дератизації (т.1 а.с. 236-241).

Відповідно до ч.1,2 ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Посилання ОСОБА_2 на те, що житлово-комунальні послуги надавались неякісно не заслуговують на увагу, оскільки докази звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

Безпідставними є твердження ОСОБА_2 й щодо спливу позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч.1 ст.261, ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Визначаючи розмір заборгованості, який підлягає стягненню, суд першої інстанції правильно виходив з того, що перебіг позовної давності переривався вчиненням відповідачем ОСОБА_2 дій, що свідчать про визнання нею боргу, а саме щодо часткової проплати боргу у січні 2010 року - у сумі 1000 грн., в лютому 2011 року - у сумі 122,81 грн. та в березні 2011 року - у сумі 122,81 грн. (т.1 а.с. 11).

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_2 не здійснювала оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, а тому з неї підлягає стягненню заборгованість по цим послугам.

Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:/підпис/ Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом:суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова