Ухвала суду № 39133358, 04.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 876/12254/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Еко-Енерго-Ресурс" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі за позовом Науково-виробничого підприємства "Еко-Енерго-Ресурс" до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішеннь, -

в с т а н о в и в :

Позивач - Науково - виробниче підприємство «Еко-Енерго-Ресурс» звернулося в суд з позовом до відповідача - Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, в якому просило (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, а.с.158) скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2013 року №0000762200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 136760 грн., в т.ч. за основним платежем - 109407 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -27353 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2013 року №0000052200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 134354 грн., в т.ч. за основним платежем - 107482 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -26872 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що реальність виконання договорів підтверджується первинними документами, що стверджують факт поставки, проведення оплати та подальшу реалізацію продукції. Таким чином, формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат по господарських операціях з ПП «Фінансово- промислова група «Каскад», ПП «Бізнесгруп» та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» є правомірним. Апелянт зазначає, що податковий орган, проводячи перевірку, не встановив усіх фактичних обставин, що відносяться до здійснення господарських операцій. Вказує на те, що висновки Збаразької ОДПІ про порушення позивачем вимог чинного податкового законодаства зроблені без об'єктивного аналізу господарських операцій та ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу щодо відсутності фактичної поставки товару. Враховуючи наведене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято неправомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, відповідач подав на адресу суду заперечення проти апеляційної скарги, в яких зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Тому з врахуванням вищенаведеного, суд, відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29 січня по 18 лютого 2013 року Збаразькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку НВК «Еко-Енерго-Ресурс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, якою встановлено порушення вимог п. 5.1 п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що спричинило завищення валових витрат за перше півріччя 2010 року на 468471 грн. та відповідно - заниження податку на прибуток на 117117 грн.; порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з придбання ТМЦ (запчастин до вантажних автомобілів та електростанції) у ПП «Фінансово- промислова група «Каскад», ПП «Бізнесгруп» та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», які не підтверджуються реальним здійсненням та відповідними первинними документами, що призвело до завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 156655 грн., в т.ч. з березня по листопад 2010 року в розмірі 107482 грн.

За результатами перевірки складено Акт №3/2200/31273507 від 25 лютого 2013 року (а.с.10-33).

21 березня 2013 року на підставі вказаного акту Збаразькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000042200, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 117117 грн. за основним платежем та 29280 грн. штрафних санкцій; № 0000052200, яким донараховано податкове зобов'язання: податок на додану вартість у розмірі 107482 грн. за основним платежем та 26872 грн. штрафних санкцій.

Позивач скористався правом досудового врегулювання вказаного податкового спору в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 01 червня 2013 року №271/10/19-00-10-027/165, прийнятого за розглядом адміністративної скарги НВП «Еко-Енерго-Ресурс», податкове повідомлення-рішення №0000042200 від 21 березня 2013 року скасовано в частині 7710 грн. податку на прибуток та в частині 1927,5 грн. штрафних санкцій, а податкове повідомлення-рішення №0000052200 залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення Збаразькою ОДПІ прийнято позивачу податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2013 року №0000762200, а податкове повідомлення-рішення №0000042200 від 21 березня 2013 року відкликано.

Відповідно до рішення Міністерства доходів і зборів України «Про результати розгляду повторної скарги» від 02 липня 2013 року №6019/6/66-99-10-01-15 залишено без змін вищезазначені податкові повідомлення-рішення, з урахуванням змін, прийнятих за результатами розгляду первинної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що документи, надані позивачем, не підтверджують реальність здійснення операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей від ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад», ПП «Бізнесгруп» та ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго» до позивача, оскільки НВК «Еко-Енерго-Ресурс» не надано будь-якої інформації щодо місць зберігання, місць проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, умов транспортування, інформації про перевізника та інформації, що посвідчувала б якість товару і джерело його походження. Представлені позивачем первинні документи складені з метою маскування безтоварних операцій, що оформлялися з метою мінімізації податкових зобов'язань, а тому є такими, що не мають юридичної сили.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

П.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У спірних правовідносинах, даючи оцінку правомірності формування позивачем - платником податку сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, а також сум бюджетного відшкодування з цих податків, необхідно проаналізувати первинні документи, які підтверджують фактичність здійснення господарських операцій.

Відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст. 9 цього Закону).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку з'ясуванню підлягають: реальність задекларованих господарських операцій; наявність ділової мети у розглядуваних операціях; об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що порушення вимог податкового законодавства на будь-якому з наведених етапів є достатнім для висновку про невідповідність фактичних і задекларованих платником податку наслідків господарських операцій для податкового обліку.

Про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити такі обставини: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою достовірності відображеного показника у поданій податковій декларації з ПДВ та повноти визначення валових витрат при проведенні господарських взєморозрахунків (придбання) встановлено, що НВК «Еко-Енерго-Ресурс» здійснювало придбання товару у ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад», ПП «Бізнесгруп» та ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго».

Зокрема, НВК «Еко-Енерго-Ресурс» укладено з ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад» (Постачальник) договори придбання товарно - матеріальних цінностей (з специфікаціями) №№1/01, 2/01 від 04 січня 2010 року та №3/03 від 01 березня 2010 року (а.с.92-99). На підтвердження господарських операцій за вказаними договорами в обґрунтування підстав віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту позивачем надано податкові накладні, виписані ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад», видаткові накладні, платіжні доручення (а.с. 62-66).

03 червня 2010 року НВК «Еко-Енерго-Ресурс» укладено договір №6/06 з придбання запчастин у ПП «Бізнесгруп». На підтвердження вказаної господарської операції позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (а.с.57-58,109).

Також перевіркою відображених показників у поданих позивачем деклараціях з ПДВ (рядок 10.1) встановлено, що НВК «Еко-Енерго-Ресурс» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбанню електростанції у ЗАТ НВП «Укрзахіденерго». Під час перевірки позивачем не представлено договору по придбанню у ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» даного товару чи будь-яких інших документів первинного бухгалтерського обліку, які б підтверджували факт придбання. Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем надано видаткову накладну №РН-11-1516 та податкову накладну №1115000016, платіжне доручення (а.с.55, зворот а.с.55, а.с.112).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказані документи не можуть у достатній мірі свідчити про реальність задекларованих господарських операцій. Зокрема, виходячи з наявних у справі матеріалів, позивачем не підтверджено обставин щодо ціни та вартості продукції (не надано будь-яких додаткових угод до договорів, актів приймання-передачі продукції, накладних, рахунків-фактур, обов'язковість складання яких визначена сторонами в самих договорах), не підтверджено обставин щодо належного виконання умов договору, зокрема щодо приймання, перевезення та оприбуткування товарів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Крім того, аналіз виробничих потужностей ПП «Фінансово-промислова компанія «Каскад», ПП «Бізнесгруп» та ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго» свідчить про об'єктивну неможливість вказаних контрагентів брати участь у здійснення господарських операцій з позивачем, що в сукупності також вказує на нереальність відповідних операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не встановлення факту реальності виконання робіт та надання послуг за вказаними договорами, що є визначальним критерієм у вирішенні даного спору.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки за відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини спра ви та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Еко-Енерго-Ресурс" залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі № 819/1846/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р.Курилець

М.П. Кушнерик