Рішення № 39132977, 10.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №-22-ц/790/1339/2014 Головуючий 1 інстанції - Божко В.В.

Доповідач - Міненкова Н.О

Справа № 2018/13700/13ц

Категорія - договірні.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючої судді - Міненкової Н.О.

Суддів - Гальянової І.Г. Кружиліної О.А.

Секретар - Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

у серпні 2012 року представник позивача звернувся з позовом до ОСОБА_1. Просив стягнути заборгованість за кредитним договором, посилаючись на те, що 12 жовтня 2006 року між сторонами укладено кредитний договір за умовами якого відповідачу наданий кредит в розмірі 9391,20 грн. з кінцевим терміном повернення 12 жовтня 2009 року. У зв'язку з тим, що умови договору належним чином не виконувались утворилася заборгованість в розмірі 57039,96 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2013 року стягнуто на користь позивача 57039,96 грн.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2013 року рішення суду першої інстанції було змінено, зменшено суму заборгованості, що підлягає стягненню до 20780,24 грн.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року ухвала апеляційного суду була скасована, справу направлено на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи ухвалу суд Вищої інстанції в ухвалі зазначив, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неналежне виконання ОСОБА_1 кредитного зобов'язання та існування заборгованості. Судова інстанція не погодилась повністю з висновками суду апеляційної інстанції щодо зменшення суми заборгованості з підстав ненадання позивачем доказів того, що відповідач був ознайомлений саме з тими типовими умовами надання споживчого кредиту, які передбачають відповідальність боржника за порушення строків платежів по будь - якому з грошових зобов'язань за кредитним договором більш ніж на 30 днів у розмірі 500 грн. 5 % від суми заборгованості.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 вказував, що угода яку він уклав не є договором кредиту, а є кредитно - заставним договором. Договір не був двостороннім, так як у ньому стоїть лише його підпис і відсутня печатка банку. В договорі зазначено, що максимальний розмір вимоги, яка забезпечується предметом застави складає 13518,72 грн.. Він сплатив за договором суму, яка більша за максимальний розмір вимоги. Жодного повідомлення про прострочення зобов'язання йому не направлялося Заборгованість за тілом кредиту було закрито в 2011 році, а Банк продовжував нараховувати відсотки та пеню.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав

Звертаючись у суд 29 серпня 2012 року представник відповідача просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитом , пеню та штраф та посилався на те, що останній платіж щодо погашення суми кредиту був внесений 30 листопада 2011 року.

Судовим розглядом було встановлено, що позивачем на підтвердження заявлених вимог надано заяву позичальника на укладення кредитно - заставного договору та типові умови надання споживчого кредиту фізичним особам («розстрочка») («Стандарт»).

Згідно заяви на укладення кредитно - заставного договору ОСОБА_1 підтвердив те, що він погодився з запланованими ПАТ КБ «ПриватБанк» умовами надання споживчого кредиту фізичним особам.

ОСОБА_1 на підтвердження своїх доводів відносно того, що він не був ознайомлений з іншими умовами надання кредиту доказів не подав, хоча за обставин, коли позивач вказував про існування умов надання споживчого кредиту відповідно до яких він наданий, саме ОСОБА_1 мав доводити, що зазначені у заяві умови надання споживчого кредиту, на час підписання ним указаної заяви, були іншими.

Судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що умови договору виконувались неналежним чином, а тому нарахування відсотків за неналежне виконання зобов'язань, які були передбачені в кредитно - заставному договорі є обґрунтованим( а.с. 4).

Між тим, судова колегія вважає, що сума нарахованої пені підлягає зменшенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом було встановлено і ці обставини сторони не заперечували, що відповідач в 2011 році сплатив суму кредиту і в серпні 2008 році представник позивача просив стягнути лише заборгованість за відсотками та пеню і штраф. Розмір відсотків станом на липень 2012 року склав 20780,24 грн. Заборгованість з пені 33067,34.

Судова колегія, проаналізувавши конкретну ситуацію, яка склалася по даній справі та враховуючи те, що сума пені значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, а також і те, що ця заборгованість була сплачена в 2011 році , а строк дії договору, зазначений в заяві позичальника №- DNI4КР33250250, сплив 12.10.2009 року, вважає, що розмір пені можливо зменшити до 3000 грн., що буде відповідати принципу справедливості та нормі ч.3 ст. 551 ЦК України.

Судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо стягнення штрафу в сумі 500 грн.( фіксована частина) та штрафу в сумі 2692,38 грн.( відсоток від суми заборгованості), так як у даному випадку за одне й те саме порушення зобов'язання застосована подвійна відповідальність одного виду. Між тим, в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. У зв'язку з чим, стягнення штрафу є необґрунтованим.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,317,319 ЦПК України судова колегія,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 квітня 2013 року змінити.

Зменшити суму стягнутої пені з 33067,34 грн. до 3000,00 грн. Та зменшити загальну суму заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 до 23 780,24 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя -

Судді -